Карпа Ірена Ігорівна
Ірена Карпа | |
---|---|
Псевдо | Соя Лось |
Народилася | 8 грудня 1980 (43 роки) Черкаси, Українська РСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | журналістка, співачка, письменниця, ведуча |
Alma mater | Київський національний лінгвістичний університет |
Знання мов | українська, англійська, французька, російська і іспанська |
Посада | Перша секретарка з питань культури посольства України у Франції |
У шлюбі з | Антон Фрідлянд (2008‒2009), Норман Пол Хенсен (2009‒2014), Людовик-Кирило Требюше (з 2018) |
Діти | Дочки Корена-Джіа і Кайя |
Нагороди | «Гранослов» (1999), Best Ukrainian Awards (2006) |
Сайт | facebook.com/IrenaKarpa |
|
Ірена Карпа (нар. 8 грудня 1980, Черкаси, Українська РСР) — українська письменниця, співачка, журналістка та телеведуча. Учасниця Євромайдану. Від жовтня 2015 року по липень 2019 року — перша секретарка з питань культури посольства України у Франції[1]. Член Українського ПЕН.
Народилася 8 грудня 1980 року в Черкасах. Через два роки родина переїхала до Івано-Франківська, а звідти — в Яремче на Прикарпатті. Молодша сестра Галина Карпа — письменниця, співзасновниця і екс-шеф-редакторка артжурналу «Аж», авторка книги оповідань «Ппппппп». Карпа вчилася у художній школі[2]. Щоліта відвідувала бабусю в Черкасах і у 11-річному віці твердо перейшла на спілкування українською на той час в російськомовних або суржикомовних Черкасах[3][4]. Однолітки глузували, перекручуючи українські слова і називаючи її “селючкою”, проте вона не піддавалася тиску.[5]
У 1998 році вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології. Закінчивши навчання у 2003 році, отримала ступінь магістра іноземної філології за спеціальністю «англійська та французька мови»[2]. Темою її дипломної роботи були «Прояви архетипу Великої Матері в романах Мішеля Уельбека „Елементарні частинки“ і Юрка Іздрика „Подвійний Леон“»[6].
У травні 2008 року одружилася з київським журналістом і письменником Антоном Фрідляндом. Влітку 2009 року розлучилася і одружилася з американським фінансистом Норманом Полом Генсеном у Сан-Франциско[7]. У серпні 2010 року в Берліні народила дочку Корену-Джіа[8]. У липні 2011 року в Барселоні народила дочку Кайю[9][10]. У березні 2014 року в інтерв'ю Катерині Осадчій Карпа сказала, що розійшлася з Генсеном[11]. У жовтні 2015 року в новому інтерв'ю Осадчій зазначила, що вони не розлучалися і у них «цивілізовані американо-європейські відносини». Тоді ж прокоментувала чутки про стосунки з російським політтехнологом Ігорем Шуваловим, заявивши, що підтримує з ним дружбу[12]. У жовтні 2018 року повідомлено про шлюб Карпи з громадянином Франції Людовиком-Кирилом Требюше[13].
Ірена Карпа часто подорожує: перший раз поїхала до Франції у 20 років, близько року прожила на Яві в Індонезії[2], після цього була у Домініканській республіці й у Кордильєрах (на медовому місяці з Фрідляндом)[14], у королівстві Мустанг у Непалі[15], у Гімалаях[16], Бутані та Індії[17], у Піренеях[2].
Ще у школі Карпа брала участь у духовому ансамблі. У 16 років записала першу пісню «Я чекатиму»[18]. Займалася вокалом під час навчання в університеті. В цей час познайомилася з Олегом Артимом, гітаристом і лідером гурту «Фактично Самі». Записавши з ним як експеримент електронний трек «Повітря», Карпа незабаром приєднується до «Фактично Самих» і стає вокалісткою і басисткою гурту. Перший альбом «D.дькова гра» був підпільно записаний за три ночі на студії, де працював Артим[19].
Після першого альбому до гурту увійшов друг Карпи Артур Данієлян, який перейняв роль басиста. У 2000 році вони втрьох починають запис другого альбому «Б. П. П. (Болєзні Пєвчіх Птіц)», завершеного 2001 року вже на власній студії Fuck!Submarine. Наступний альбом «Космічний вакуум» був записаний роком пізніше[20]. Тоді ж був записаний і дебютний кліп на пісню «Код» з «Космічного вакууму»[21].
У 2003 році Карпа записала вокальні партії відразу для двох наступних альбомів і поїхала на рік в Індонезію. За її відсутності Артим і Данієлян продовжили роботу над альбомами, а до гурту приєдналася віолончелістка Євгенія Смолянінова. Наприкінці 2004 року був виданий Kurva Cum Back, за ним у 2005 році вийшов альбом «Lo-Fi TRавми». Його супроводжував всеукраїнський тур разом з новим барабанщиком Андрієм Когутом[20].
У 2007 році «Фактично Самі» випустили раніше записаний «Космічний вакуум» і змінили назву на Qarpa[22]. Вже в новій якості гурт в тому ж році представив альбом «IN ЖИР». Одну з пісень, «Клей», написав лідер «Скрябіна» Андрій Кузьменко, а в пісні «Леді Ду» разом з Карпою співає вокаліст «Тартака» Сашко Положинський[23].
У вересні 2011 року у київському клубі Crystal Hall пройшла презентація альбому «& I made a man». Альбом писався протягом 10 років і включив пісні англійською, іспанською та французькою[24]. За жанром це мікс із трип-хопу, європопу, індастріалу і латини[25]. У грудні 2012 року Карпа з гуртом виступила на розігріві концерту Меріліна Менсона в Києві, вийшовши на сцену в сукні з сала[26].
У травні 2015 року Qarpa випустила альбом «Made in China», а в липні презентувала кліп «Розмір має значення» на пісню «Допобачення» з альбому[27]. В листопаді 2015 року гурт виступив на спільному концерті з Kozak System у київському клубі «Sentrum», виконавши треки з «Made in China»[28].
16 лютого 2024 року Ірена записала спільний кліп "Виживи" з гуртом Жадан і Собаки [29].
У 2001 році колишній продюсер гурту «Фактично Самі» Олег «Мох» Гнатів (який згодом став продюсером «Перкалаби») показав тексти Карпи своєму знайомому Юрію Іздрику, головному редактору літературного журналу «Четвер»[30]. В результаті у «Четверзі» була опублікована спочатку розповідь «Білявчік»[31], а потім «Сни Ієріхона»[32]. Тоді ж Карпа почала друкуватися в молодіжному журналі «Молоко», де до 2009 року під псевдонімом «Соя Лось» вела рубрику про секс[6].
Перша книга Ірени Карпи — «Знес Паленого» — була видана в 2002 році в Івано-Франківську. До неї, зокрема, увійшли повість «50 хвилин трави» та оповідання «Сни Ієріхона». Ці ж твори разом з розповіддю «Ґанеша и Синкопа» та інтерактивним романом «Полювання в Гельсінкі» склали книгу «50 хвилин трави», видану в 2004 році видавництвом «Фоліо». У тому ж році «Фоліо» видало роман «Фройд би плакав», що став підсумком подорожі Карпи Південно-Східною Азією. Четвертою її книгою став ще один роман — «Перламутрове Порно (Супермаркет самотності)», який вийшов у 2005 році у видавництві «Дуліби», а п'ятою — роман «Bitches Get Everything», виданий у 2006 році «Клубом сімейного дозвілля» (КСД).
У 2006 році вийшов польський переклад роману «Фройд би плакав», а також чеський і болгарський переклади роману «Перламутрове Порно», а 2007 року — польський переклад «50 хвилин трави» та російський переклад «Перламутрового Порно». У 2008 році КСД перевидав «Перламутрове Порно» під назвою «Супермаркет самотності. Перламутрове порно» і випустив нову книгу Карпи — «Добло і Зло», представлену на Форумі видавців у Львові. «Добло і Зло» складається з двох частин — «Привид моєї школи» з короткими сценками з дитинства та «Планета тьолок» з історіями з дорослого життя[6]. На початку 2009 року книга «Добло і Зло» отримала антипремію «Золота булька»[33]. У той же час, за рейтингом читачів журналу «Корреспондент», книга увійшла в десятку найкращих українських книг 2009 року[34].
У 2010 році новела Карпи «Цукерки, фрукти і ковбаси» увійшла до збірки «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років», випущеної до ювілею видавництва КСД[35]. У вересні 2011 року вийшла книга «Піца „Гімалаї“». Карпа написала її, перебуваючи в Гімалаях, і охарактеризувала її зміст як «діалог християнства з буддизмом»[36]. У 2012 році КСД зробив ще одне перевидання Карпи — «Bitches Get Everything» під назвою «Суки отримують все» — і випустив її нову книгу «З Роси, з Води і з Калабані». В останній з іронією описується життя в Яремчі в останні роки СРСР і після здобуття Україною незалежності, а також історії української дівчини Кропиви на заробітках у Парижі[37]. Книга посіла перше місце у топ-5 продажів видавництва КСД на «Книжковому арсеналі».
У 2013 році стартував інтерактивний проєкт письменниці «Історії моїх жінок», створений, щоб жінки могли поділитися своїми історіями з іншими. Незабаром вийшло однойменне періодичне видання[38]. У 2014 році вийшла збірка Карпи «Письменниця, співачка, мандрівниця», до якої увійшло інтерв'ю з Карпою, її колумністика і свіжа есеїстика. У тому ж році вийшла книга «Baby travel. Подорожі з дітьми або, Як не стати куркою» з іронічними історіями про подорожі різними країнами світу разом з дітьми[39]. Навесні 2015 року Карпа уклала збірку «Волонтери. Мобілізація добра», яка включила кілька творів самої Карпи, а також вірші, оповідання й есе інших українських авторів[40]. У 2019 році, після тривалої паузи, Карпа представила новий роман «Добрі новини з Аральського моря»[41]. Книга була представлена на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал». Видавництво «Книголав» назвало роман найпопулярнішою книгою фестивалю. Понад 1 000 примірників було куплено відвідувачами[42].
У 2005 році Карпа на короткий час стала ведучою програми SexCetera (проєкт Playboy) на ICTV[43]. У 2006 році пробує себе як акторка («Аутизм», реж. Анпілогов, Україна; «Компот», реж. Якушенков, Росія) і режисерка короткометражного кіно «Kyiv. Limited Edition», представленого на кінофестивалі «Молодість».
Карпа також вела програму «Перша експедиція» (рубрика «Бортове чтиво») на телеканалі «Інтер»[44], поки її не закрили у 2007[45]. У вересні 2007 року стала обличчям нового каналу «MTV Україна» як ведуча випусків новин MTV News[46]. У вересні 2008 року перейшла на канал «Україна» як хронікерка телепрограми «Шустер live»[47]. Наприкінці 2012 року вела програму «Наші в Раші» на «Новому каналі», присвячену російським зіркам шоу-бізнесу з українським корінням[48].
У грудні 2022 року в прокат вийшла романтична комедія «Сусідка» Наталії Пасеницької за сценарієм Ірени Карпи, головні ролі у якій виконали Ксенія Мішина і Артемій Єгоров[49].
Напередодні президентських виборів 2004 року Ірена Карпа підписала «Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів про вибір і вибори» проти Януковича і на підтримку Ющенка[50]. У лютому 2010 року брала участь у протесті проти рішення Конституційного суду України визнати неконституційною постанову уряду, яка зобов'язувала загальноосвітні навчальні заклади «у робочий час постійно застосовувати українську мову»[51]. Під час візиту президента Януковича до Берліна у серпні 2010 року Карпа організувала там пікет проти згортання демократії в Україні[52]. До дня народження екс-прем'єрки Юлії Тимошенко у листопаді 2011 року, яка перебувала в ув'язненні, Карпа сфотографувалася з косою у стилі Тимошенко і висловилася на її підтримку[53]. У жовтні 2012 року брала участь у художньо-адвокаційному проєкті «Відкритий світ для відкритої України», присвяченому проблемам отримання європейських віз українцями[54].
Під час Євромайдану була активною учасницею протестів[55], регулярно виступала зі сцени[56], влаштовувала розпродаж свого гардероба для збору коштів на Майдан[57], їздила в регіони для підтримки місцевих мітингів[58], готувала їжу протестувальникам і вивозила поранених[59]. У березні 2014 року записала відеозвернення до жителів Криму з осудом російської агресії[60]. У серпні—вересні 2014 року Карпа продала свій кабріолет Peugeot[61] і провела кілька благодійних концертів гурту Qarpa для допомоги українським військовим у зоні АТО[62]. Восени того ж року разом з сайтом podrobnosti.ua випустила серію мультфільмів про «ватників»[63] і «вишиватників»[64][65].
У жовтні 2015 року Ірена Карпа призначена першою секретаркою з питань культури посольства України у Франції[1]. У 2016 році виступила кураторкою низки заходів у Парижі, зокрема виставки політичної карикатури Юлії Носар «25 неприємних малюнків»[66], виставки українських художників «Crimée — Lviv: Enjoy!»[67], українського артпавільйону на фестивалі «Береги Європи»[68]. У травні 2018 року на Паризькій книжній ярмарці вручила президенту Франції Еммануелю Макрону книгу незаконно ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова — збірку «Оповідання» у французькому перекладі[69].
Знімалася в еротичних фотосесіях для журналів FHM (листопад 2004 року)[70], Penthouse (серпень 2005 року) і Playboy (липень 2007 року)[71]. Восени 2009 року проводила в компанії «Кругозір» майстер-класи з кулінарії і тайського масажу[72]. У 2015 році взяла участь у шоу «Селекція» радіостанції «Джем ФМ» і сайту Cultprostir[73][74].
- Гран-прі конкурсу молодих письменників «Гранослов» (1999)[75]
- Премія Best Ukrainian Awards у номінації «Наймодніша письменниця» (2006)[75]
- Знес Паленого (2000)
- 50 хвилин трави (2004)
- Фройд би плакав (2004)
- Перламутрове Порно (Супермаркет самотності) (2005)
- Bitches Get Everything (2007)
- Добло і зло (2008)
- Цукерки, фрукти і ковбаси (2010) (у складі збірки «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років»)
- Піца «Гімалаї» (2011)
- З Роси, з Води і з Калабані (2012)
- Baby Travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою (2014)
- Волонтеры. Мобілізація добра (2015) (укладачка збірки і авторка окремих творів)
- День усіх білок (2017)
- Добрі новини з Аральського моря (2019)
- Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете (2020)
- Тільки нікому про це не кажи (2022)
- D.дькова гра (1999)
- Б. П. П. (2001)
- Космічний вакуум (2001)
- Kurva Cum Back (2004)
- Fuckтично Самі (Best Of 1995–2004) (2004)
- Lo-Fi TRавми (2005)
- IN ЖИР (2007)
- & I Made A Man (2011)
- Made in China (2015)
- ↑ а б Ніщо так гарно не інтегрує, як культура, — Ірена Карпа, Громадське радіо (27 жовтня 2015)
- ↑ а б в г Ірена Карпа: «Коли тобі 20 років, то здається, що все написане — геніальне» [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Час і Події (11 лютого 2016)
- ↑ Ірена Карпа: «У Черкасах я перемогла бажання маскуватися під натовп». Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
- ↑ https://www.facebook.com/andrij.bondar/posts/10156661223631599?comment_id=10156661261701599&reply_comment_id=10156661406771599 коментар Ірени Карпи на сторінці Андрія Бондаря в мережі Facebook
- ↑ Ірена Карпа: шлях до успіху.
- ↑ а б в «Добло и зло» Ирэны Карпы, Експедиція XXI (2008)
- ↑ Ирэна Карпа снова вышла замуж — теперь в Сан-Франциско [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.], JetSetter.ua (4 листопада 2009)
- ↑ Ірена Карпа народила дочку [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.], УНІАН (18 серпня 2010)
- ↑ Ирэна Карпа родила на дому вторую дочку [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.], Mignews.com.ua (2 серпня 2011)
- ↑ Ирена Карпа назвала дочь марихуаной [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Like.lb.ua (10 серпня 2011)
- ↑ Американський чоловік Карпи втік від неї за кордон через її активну позицію на Майдані [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.], ТСН.ua (31 березня 2014)
- ↑ Новоспечений дипломат Ірена Карпа відхрестилася від роману із Шуваловим [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.], ТСН.ua (31 жовтня 2015)
- ↑ Ірена Карпа вийшла заміж за нащадка Віктора Гюго і показала романтичні весільні фото [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.], ТСН.ua (7 жовтня 2014)
- ↑ Ирэна Карпа: «Если у меня есть деньги, трачу их на путешествия» [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], Сегодня (23 червня 2008)
- ↑ Карпа у медовий місяць зустріла «кіз з крилами» [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (28 грудня 2009)
- ↑ Карпа у Гімалаях смокче згущене молоко [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (26 квітня 2013)
- ↑ Карпа: Хороший алкоголь — невід'ємна складова життєвих радощів [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (18 жовтня 2013)
- ↑ ФАКТИЧНО САМІ: Чекайте на скандали [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.], music.com.ua (14 травня 2004)
- ↑ Qarpa [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], Гніздо
- ↑ а б Фактично Самі [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.], УМКА
- ↑ «Фактично самі» занимаются кодировкой [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.], music.com.ua (19 червня 2002)
- ↑ Фактично Самі видали свій останній альбом — «Космічний Вакуум» [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Український Формат (8 квітня 2007)
- ↑ Панк-гурт Qarpa презентував альбом «In жир» [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Gazeta.ua (18 грудня 2007)
- ↑ Ще та Карпа [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Тиждень.ua (26 вересня 2011)
- ↑ Карпа: безальтернативність дівчини-емансипе [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Тиждень.ua (10 березня 2012)
- ↑ Карпа на сцену к Мэнсону выйдет в платье из сала [Архівовано 21 грудня 2012 у Wayback Machine.], ТСН.ua (19 грудня 2012)
- ↑ «Розмір Має Значення». Прем'єра нового неполіткоректного кліпу Ірени Карпи. Відео [Архівовано 21 червня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (6 липня 2015)
- ↑ Ірена Карпа зіграє разом із Kozak System [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Cultprostir (29 жовтня 2015)
- ↑ Жадан і Собаки (16 лютого 2024), Жадан і Собаки – Виживи feat. Ірена Карпа (Офіційне відео), процитовано 18 жовтня 2024
- ↑ Ірена Карпа: «Інтернет — це клоака, де кожне нічтожество має свої 15 секунд слави» [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (11 вересня 2008)
- ↑ Ірена Карпа Білявчик [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], Четвер (2001)
- ↑ Ірена Карпа Сни Ієрихона [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.], Четвер (2002)
- ↑ Книжка року 2008 і задерта спідничка Ірени Карпи [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (7 лютого 2009)
- ↑ Лучшие украинские книги года: рейтинг журнала «Корреспондент» [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.], Rate1 (18 травня 2009)
- ↑ Український «Декамерон» об'єднав топ-10 вітчизняних прозаїків [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.], Сумно? Ком (15 квітня 2010)
- ↑ Ірена Карпа презентувала нову книжку «Піца „Гімалаї“» [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.], zaxid.net (18 вересня 2011)
- ↑ Книжки листопада: Карпа і Винничук [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (6 листопада 2012)
- ↑ Книжки листопада: Жінки, таємний щоденник, французький роман [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (28 листопада 2013)
- ↑ Дуже очікувані книжки осені 2014 [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (21 серпня 2014)
- ↑ Ірена Карпа упорядкувала збірку «Волонтери. Мобілізація добра» [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.], Gazeta.ua (30 березня 2015)
- ↑ «Рита»: отрывок из романа Ирены Карпы «Добрі новини з Аральського моря». Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ ВИДАВНИЦТВО #КНИГОЛАВ НАЗВАЛО НАЙПОПУЛЯРНІШЕ ВИДАННЯ НА «КНИЖКОВОМУ АРСЕНАЛІ». Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
- ↑ Ведущей программы SexCetera на ICTV будет писательница Ирэна Карпа [Архівовано 2008-12-06 у Wayback Machine.], Телекритика (2 березня 2005)
- ↑ Ірена Карпа: Я — зелена з фіолетовим. Будяк від літератури [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.], Україна Молода (10 листопада 2006)
- ↑ Чи дочекаємося другої експедиції? [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Обозреватель (26 січня 2007)
- ↑ MTV — Украина начал полноценное вещание [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], Сегодня (4 вересня 2007)
- ↑ Телепрограма «Шустер live», канал «Україна», 22 вересня 2008 року[недоступне посилання з червня 2019], Телекритика (23 вересня 2008)
- ↑ Утренние шоу Нового канала: Геннадий Попенко прячет мотоцикл, а Антон Середа портит галстуки [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.], МедиаБизнес (8 жовтня 2012)
- ↑ Комедія "Сусідка" за два тижні у прокаті зібрала понад 5,4 млн грн. Гордон. 16 січня 2023. Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
- ↑ Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів про вибір і вибори [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (14 жовтня 2004)
- ↑ Карпа з гарбузом і чоловіком прийшла захищати українську мову [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (20 лютого 2010)
- ↑ Карпа і Жадан попсували Януковичу свято в Берліні [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (30 серпня 2010)
- ↑ Карпа перевтілилася у Тимошенко [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (29 листопада 2011)
- ↑ Ірена Карпа, Мирослав Маринович та інші протестують проти віз в Європу. Фото [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (8 жовтня 2012)
- ↑ На Майдані треба роздавати цукерки і робити добро — Ірена Карпа [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Студвей (16 грудня 2013)
- ↑ Креативы Евромайдана. Подборка лучших авторских видеороликов о протестах в Украине [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.], korrespondent.net (17 грудня 2013)
- ↑ Карпа розпродає власний гардероб задля потреб Майдану [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], espreso.tv (6 лютого 2014)
- ↑ Ирена Карпа и музыканты поддержали харьковский Евромайдан (+видео, фото) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Главное (14 грудня 2013)
- ↑ Ирена Карпа: «Если вдруг случится война, отправлю детей в безопасное место, а сама пойду служить» [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.], Факты (27 березня 2014)
- ↑ Ирена Карпа обратилась к жителям Крыма: «Те, кто пытаются силой захватить вашу землю, не думают о людях» (видео) [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], Сегодня (4 березня 2014)
- ↑ Ирэна Карпа продала свой кабриолет для помощи украинским военным [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.], JetSetter.ua (серпень 2014)
- ↑ Украинские группы дали концерт, чтобы купить бронеавтомобиль для бойцов в зоне АТО [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.], NEWSru.ua (29 вересня 2014)
- ↑ Ватнік обращонний: мультфильм Ирены Карпы (видео) [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.], podrobnosti.ua (5 жовтня 2014)
- ↑ Ирэна Карпа сняла мультфильм про вышиватников. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Вишиватники [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] // Youtube
- ↑ «25 неприємних малюнків» від українки в Парижі [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.], Голос України (2 квітня 2016)
- ↑ В Париже состоится выставка украинских художников Crimée — Lviv: ENJOY! [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], L'officiel (21 травня 2016)
- ↑ У Парижі запрацював український артпавільйон фестивалю «Береги Європи» [Архівовано 22 червня 2016 у Wayback Machine.], 5 канал (20 червня 2016)
- ↑ Співачка і письменниця Карпа вручила Макрону книжку Сенцова [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], Еспресо TV (16 березня 2018)
- ↑ Ирена, come back [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.], FHM (листопад 2004)
- ↑ Письменниця Ірена Карпа розвішує білизну голяка [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (13 березня 2008)
- ↑ Майстер-клас тайського масажу від Ірени Карпи [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (15 жовтня 2009)
- ↑ Селекція на Джем ФМ [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], Джем FM
- ↑ Відомі артисти популяризуватимуть молодих українських музикантів [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Cultprostir (1 червня 2015)
- ↑ а б Ирена Карпа презентует новую книгу [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.], Фокус.ua (5 жовтня 2011)
- Ірена Карпа [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] у Facebook
- Ірена Карпа [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] в Instagram
- Колонки Карпи [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] на «Українській правді»
- Блог Карпи [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] на «Радіо „Свобода“»
- Ірена Карпа: Люди самі настільки круті, що мені немає сенсу щось про них вигадувати [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Народились 8 грудня
- Народились 1980
- Ірена Карпа
- Уродженці Черкас
- Випускники Київського національного лінгвістичного університету
- Українські письменниці
- Українські співачки
- Українські рок-музиканти
- Українські телеведучі
- Телеведучі «ICTV»
- Телеведучі каналу «Інтер»
- Телеведучі «MTV Україна»
- Телеведучі каналу «Україна»
- Учасниці Євромайдану
- Лауреати літературного конкурсу «Гранослов»
- Українські журналістки
- Українські громадські діячки