Еммануель Макрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еммануель Макрон
Еммануель Макрон
Макрон 2017 року

Нині на посаді
На посаді з 14 травня 2017
Прем'єр-міністр   Едуар Філіпп
Попередник Франсуа Олланд

Нині на посаді
На посаді з 14 травня 2017
Попередник Франсуа Олланд

Logo En Marche !.svg Голова політичної партії «Вперед»
Час на посаді:
6 квітня 2016 — 8 травня 2017
Президент Франсуа Олланд

Flag of France.svg Міністр економіки промисловості і цифрових справ Франції
Час на посаді:
26 серпня 2014 — 30 серпня 2016
Президент Франсуа Олланд
Прем'єр-міністр   Мануель Вальс
Попередник Арно Монтебур
Наступник Мішель Сапен

Народився 21 грудня 1977 року (39 років)
Ам'єн, департамент Сомма, Франція
Громадянство Flag of France.svg Франція Андорра Андорра
Національність француз
Політична партія Logo En Marche !.svg «Вперед» (2016—2017)
Дружина Бріджит Макрон
Професія політик
Релігія католик

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Еммануе́ль Макро́н[1], також Емманюель[2], Еманюель; повне ім'я — Еммануель Жан-Мішель-Фредерік Макрон (фр. Emmanuel Jean Michel Frédéric Macron, 21 грудня 1977(19771221), Ам'єн) — французький державний діяч, політик, колишній інвестиційний банкір. Лідер політичної партії Вперед! (2016—2017). 25-й Президент Франції14 травня 2017 року), Князь Андорри.

26 серпня 2014 р. Макрон був призначений міністром економіки, промисловості та цифрових справ у другому уряді Вальса. Подав у відставку 30 серпня 2016 року, щоб взяти участь у президентських виборах 2017 р.

23 квітня 2017 р. у першому турі Президентських виборів посів перше місце з результатом 24,01 %[3].

7 травня 2017 р. у другому турі голосування за посаду Президента Франції Макрон переміг Марін Ле Пен, що зайняла друге місце у першому турі з результатом 21,30 %[4][5][6][7][8][9][10].

Біографія[ред.ред. код]

Син Жан-Мішеля Макрона, професора неврології в Університеті Пікардії імені Жуля Верна і Франсуази Макрон-Ноґес, доктора медичних наук. У 16 років Еманюель Макрон виграв відкритий конкурс з французької мови, а згодом здобув третє місце в конкурсі гри на піаніно при консерваторії міста Ам'єн[11]. Ступінь бакалавра здобув у елітному Ліцеї Генріха IV.

Спершу Макрон вступив до Університету Париж X Нантер, а згодом навчався в Інституті політичних досліджень, де студіював філософію. Свою магістерську роботу написав про Макіавеллі, а дипломну роботу — про Гегеля. У цей час він працював помічником французького філософа Поля Рікера[12]. Після цього навчався в Національній школі адміністрації, яку закінчив з відзнакою.

Макрон працював інспектором у Міністерстві економіки з 2004 по 2008 рр. З 2007 р. обіймав посаду заступника доповідача при Комісії щодо поліпшення економічного зростання Франції на чолі з Жаком Атталі. Також був інвестиційним банкіром у «Rothschild & Cie Banque».

Входив до Соціалістичної партії з 2006 по 2009 рр.

З 2012 по 2014 рр. працював у Єлисейському палаці при президенті Олланді радником з питань економіки та фінансів. 24 серпня 2014 р. Макрон був призначений на посаду міністра економіки і фінансів у другому кабінеті Мануеля Вальса[13].

Головне політичне досягнення Макрона — прийняття «закону економічного зростання, активності та рівності шансів», який називають законом Макрона. «Закон Макрона» був прийнятий 6 серпня 2015 р. Він передбачає лібералізацію деяких секторів економіки, зокрема відкриття магазинів по неділях, відкриття для конкуренції сектора автобусного транспорту тощо[14].

6 квітня 2016 р. Макрон створив політичну партію «Вперед!», яку назвав «ні правою, ні лівою»[15].

16 листопада 2016 р. Макрон оголосив про свою участь у президентських виборах 2017 року та опублікував книгу-програму «Révolution» («Революція»), що відразу стала бестселером[16].

Офіційний вступ на посаду[ред.ред. код]

14 травня 2017 року у Парижі відбулася офіційна церемонія вступу Е. Макрона на посаду Президента Франції.[17] Президент їхав на французькому автомобілі DS7 Crossback.

Сім'я[ред.ред. код]

2007 р. одружився зі своєю колишньою вчителькою французької мови Бріджит Макрон, старшою від нього на 24 роки, у яку був закоханий зі шкільних часів[18]. Спільних дітей пара не має.

Особисте життя Макрона не раз ставало предметом публічних обговорень. У російській пресі про кандидата в президенти Франції неодноразово поширювали фейкові повідомлення, зокрема його звинувачували в гомосексуальності[19].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Написання імені українською відрізняється в різних ЗМІ, найчастіше вживається варіант Еммануель (пор. BBC Україна, «Німецька хвиля», 24tv
  2. Таке написання імені вживає низка українських ЗМІ, пор. Радіо Свобода Євроньюс Збруч Укрінформ)
  3. У Франції порахували 100 % бюлетенів, Макрон набрав 24,01 % голосів
  4. Марін Ле Пен визнала поразку на виборах, Олланд вже привітав Макрона. Європейська правда. 7 травня 2017. Процитовано 7 травня 2017. 
  5. Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів у Франції - екзит-поли. Обозреватель. 23 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017. 
  6. Голосування у Франції завершене. Лідирують Макрон та Ле Пен
  7. Présidentielle 2017 : consultez les résultats définitifs du premier tour
  8. Еммануель Макрон: п'ять причин, чому він виграв
  9. На президентских виборах у Франції впевнено переміг Еммануель Макрон
  10. Еммануель Макрон: як пройти шлях від невідомого банкіра до президента Франції
  11. 88 notes pour piano solo, Jean-Pierre Thiollet, Neva Editions, 2015, S. 193. ISBN 978-2-35055-192-0
  12. Emmanuel Macron, un banquier d'affaires nommé secrétaire général adjoint de l'Elysée, lemonde.fr, 16 травня 2012
  13. Другий кабінет Вальса
  14. Про закон Макрона
  15. Focraud, Arnaud. Emmanuel Macron lance son mouvement politique, ni "à droite" ni "à gauche" - leJDD.fr. LeJDD.fr (fr-FR). Процитовано 2017-02-05. 
  16. "Революції", книги-програми Macron cartonne. Challenges (fr). Процитовано 2017-02-05. 
  17. Макрон став Президентом Франції /Укрінформ, 14.05.2017/
  18. Євгенія Руденко. Кохані жінки французьких політиків // Бі-Бі-Сі, 08.09.2016.
  19. Russische Gerüchteküche? Macron sieht sich Homosexualitäts-Gerüchten ausgesetzt

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]