Березівка (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Березівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Рада/громада Березівська сільська рада
Код КОАТУУ 1822080301
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1200
Населення 1967
Площа 1,983 км²
Густота населення 991,93 осіб/км²
Поштовий індекс 12411
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°18′44″ пн. ш. 28°25′53″ сх. д. / 50.31222° пн. ш. 28.43139° сх. д. / 50.31222; 28.43139Координати: 50°18′44″ пн. ш. 28°25′53″ сх. д. / 50.31222° пн. ш. 28.43139° сх. д. / 50.31222; 28.43139
Середня висота
над рівнем моря
229 м
Водойми Лісна
Найближча залізнична станція Дубовець
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 12411, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Березівка, вул. Ватутіна,31 , тел. 49-06-35
Карта
Березівка is located in Україна
Березівка
Березівка
Березівка is located in Житомирська область
Березівка
Березівка

CMNS: Березівка на Вікісховищі

Березі́вка [1]село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення 1967 осіб. Кількість дворів — 306.

Географія[ред.ред. код]

Розташоване за 16 кілометрів від районного та обласного центру — міста Житомира й за 5 кілометрів від залізничної станції Дубовець. Через село проходить траса міжнародного значення «Київ-Чоп».

Селом протікає річка Гниль, ліва притока Лісної.

Історія[ред.ред. код]

Засновано ніби у 1200 році, в період роздроблення Київської держави. Ця версія ґрунтується лише на факті, що на околицях села виявлено предмети часів Старої України.

У 1906 році село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Дворів 33, мешканців 350.

У 1917 село входить до складу УНР. Але 1920 його окуповують російські комуністи. А невдовзі село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932–1933.

9 липня 1941 із села втекли організатори Голодомору — сталіністи. У Другій світовій війні на боці СССР брали участь 240 жителів села — переважно насильно мобілізованої молоді. З них: 33 — загинуло, 205 — нагороджено відзнаками із пентаграмою та портретами Сталіна. СССР повернувся до села 31 грудня 1943 року.

У селі існував колгосп ім. Ватутіна, на сьогодні майже повністю зруйнований, втратив своє цільове призначення. Раніше високорозвиненим було хмелярство та льонарство, проте ці галузі зараз занепали.

Інше[ред.ред. код]

У селі функціонують: середня школа, де 15 учителів навчають 140 учнів, клуб для відпочинку молоді, три бібліотеки з книжковим фондом 26 тисяч примірників, сільська амбулаторія.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Історія міст і сіл УРСР, Житомирська область, К.: Издательство политической литературы Украины, Институт АН УРСР, 1973, стор. 299
  • Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.