Очікує на перевірку

Бобруйське староство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бобруйське староство
Адм. центр Бобруйськ
Країна Велике Князівство Литовське
Регіон Річ Посполита Трьох Народів
Офіційна мова старобілоруська (русинська)
Населення
 - повне
Етнікон Біла Русь
Площа
 - повна
Дата заснування 1566
Дата ліквідації 1795

Бобруйське староство (пол. Starostwo Babrujskie, біл. Бабруйскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром Бобруйського староства було містечко Бобруйськ.

Історія

[ред. | ред. код]

З назвою Бобруйська пов'язано — однойменне містечко, замок, держава (володіння), центр волості, староство[1].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
  • До Бобруйського староства відносилося — 70 сіл (пол. wieś).
  • Парічський маєток з селами Паричі, Книшевичі, Секеричі, Чернин, Логвиновичі, Поганці, Здудичі, Чирковичі, Шатиловичі, належали Петронеллі Тризненці Пацевій, дружині Самюеля Паца.
  • Брожський двір з низкою сіл і головною садибою в Броже.
  • Ольсавський двір, Ольса, до 1622 р. належав панові Миколаю Заршенському, а після його смерті указом земського підскарбія Кшиштофа Нарушевича маєток Ольса перейшов Петрові Тризні і його дружині за певну суму. Анна мала права тільки на села Ольса, Берда, Ілейчиці, Волосовичі, Польковичі. Самому Петру Тризні в Віленській половині староства належали села Демидковичі і Кольчиці;
  • Трокська половина — двір Яснопольський з селами Мишковичі, Тейковичі, Комичі, Глубоковичі, Павловичі, Дворониновичі, Михалеве, Плєси (одні і другі), Ковалеве (Ковалі), Овсимовичі, Воротинь, Витлин, Качеричі.
  • Частина земельних володінь належала колегії Ордену єзуїтів.

Староство — це державний маєток, який давав великий князь або король на тимчасове користування феодалам як натуральну пенсію за службу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. str. 265 (Bobrujsk), Tom I, «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914; (пол.)
  2. Именной указ, данный Сенату. — О составлении Минского наместничества из тринадцати округов. //Сборник документов, касающихся административного устройства Северо-Западного края при императрице Екатерине II (1792–1796)/ Издание Виленской комиссии для разбора древних актов. — Вильна: типография «Русский Почин», 1903. — с.42 (рос.)
  3. История: Сапега Ян Казимир и его сын Петр Сапега [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]