Біла Русь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біла Русь (біл. Белая Русь, пол. Ruś Biała) — історичний край, розташований в басейні верхньої частині Дніпра, між Птичем та Десною у верхній частині басейну річки Двіни; головні міста: Мінськ, Могильов, Полоцьк, Смоленськ, Вітебськ і Мстиславль.


Історія[ред. | ред. код]

До 1084 входить до складу Київської Русі, після залежне князівство. Починаючи з XIII–XIV століття під владою Великого князівства Литовського, з 1569 до розподілу у складі Речі Посполитої, а потім частина Російської Імперії.


Назва[ред. | ред. код]

Частина Русі в старих авторів називалася Сарматією Азіатською (Sarmatia asiatica) на відміну від Русі, яка належала до Польського Королівства і називалася Сарматією Європейською. Пізніше цю Сарматію Азіатську називали Чорною Русю і нові автори називали її Московією. Кордон проходив до витоків Дніпра (біля Смоленська) та Дону (біля Новомосковська, Тульської об-ті). Власне Польща називалася в ті часи - Вандалія. Біла Русь обмежувалася - Великим Князівством Литовським. І до Червоної Русі, яка власне Королівською називалася, входили: Київщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Холмська, Белзька та Галицька землі, Львівська земля, яка називалася також Малою Русю або Південою Русю (Russia Australis), сюди входило також місто Ярослав. [1]

Біла Русь (Russia Alba) коло озера Ільмень (Lacus Irmen). Фрагмент мапи Carta Marina, 1539

Біла Русь (лат. Russia Alba, Ruthenia Alba, фр. la Russie blanche, грец. Λευκορωσ(σ)ία) — спочатку штучна географічна назва, що використовувалась переважно в західноєвропейському науковому середовищі щодо різних регіонів Східної Європи (Русі).

У XII–XVII століттях «Біла Русь» — переважно назва земель Північно-Східної Русі у західноєвропейських джерелах. Щодо сучасної території Білорусі вживання терміну «Біла Русь» вперше зафіксовано в XIII столітті.

З XVI століття термін «Біла Русь» стає широко вживаним для позначення земель, які відносяться до сучасних білоруських регіонів Підвиння і Подніпров'я (відповідало регіону «Русь» у ВКЛ).

Починаючи з XIX ст. — загальноприйнята назва всіх територій, які тодішня етнографія відносила до білоруських, а також — у формі Білорусь — національне самоназва, прийняте ідеологами білоруського національного руху наприкінці 19 ст.

«Біла Русь» на географічних картах[ред. | ред. код]

Генрікум Мартеллус Германус у період між 1489 і 1492 роками видав що найменше дві карти світу. Russia Alba (Біла Русь) на одній із них (карта 1489 р.) міститься на північ від Кримського півострова, між Дніпром і якоюсь безіменною річкою, що впадає в Азовське море на захід від гирла Дону. Створена тим же автором незабаром після 1491 версія Айхштетської карти (що зберігається в флорентійській Bibliotheca Nazionale), на відміну від оригіналу, показує Russia inferior sive Alba (тобто Русь Нижню або Білу) на північному березі Чорного моря.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Theatrum Cosmographico-Historicum .. - 2.,76 S., 1688
  2. Байцар Андрій."Біла Русь" як одна із назв українських етнічних земель. Західноєвропейські карти XV-XVIII ст. https://baitsar.blogspot.com/2018/10/xv-xviii_10.html

Посилання[ред. | ред. код]