Верховний суд Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Norges Høyesterett/Noregs Høgsterett
Вид Верховний суд
Юрисдикція Норвегія Норвегія
Дата заснування 1815
Склад судді призначаються Королем за пропозицією Міністра юстиції
Термін служби до досягнення 70 років
Суддів 20
Головний суддя Тор Шей
На посаді з 1 серпня 2002 року
Розташування Осло, Høyesteretts plass, 1, 0030
Coat of arms of Norway.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Норвегії
 
Category КатегоріяІнші країни

Верховний суд Норвегії (норв. Norges Høyesterett) — вища судова інстанція в Королівстві Норвегії, яка розглядає цивільні, кримінальні та адміністративні справи, а також справи пов'язані з рішенням конституційних питань.

Верховний суд складається з головного судді (за традицією іменується юстіаріусом) і 19 суддів, всі вони призначаються Королем Норвегії за пропозицією Міністра юстиції на довічний термін, але після досягнення 70 років зобов'язані піти у відставку.

З 2002 року посаду головного судді займає Тор Шей.

Будівля Верховного суду Норвегії в Осло

Історія[ред. | ред. код]

Верховний суд утворений в 1815 році з прийняттям Ейдсволльскої конституції, коли Данія по Кильскому мирному договору відмовилася від унії з Норвегією і поступилася її Швеції. До цього найвищим судом для Норвегії завжди був Верховний суд Данії. За шведсько-норвезької унією Швеція зобов'язалася визнавати норвезьку конституцію і надала можливість створювати свої національні органи влади.

Спочатку суд складався з головного судді і шести суддів, які призначаються спеціальним декретом короля. Згодом кількість суддів було збільшено.

Під час Другої світової війни в період німецької окупації Норвегії Верховний суд відмовився працювати при новому режимі і судді в повному складі покинули свої посади. Після війни Верховний суд відновив свою роботу в колишньому складі.

Юрисдикція[ред. | ред. код]

Головним завданням Верховного суду є робота з уніфікації права і формуванню однакової судової практики для подальшого застосування всіма судами, які складають судову систему країни.

До Верховного суду в порядку апеляції оскаржуються цивільні, кримінальні та адміністративні справи, розглянуті нижчими апеляційними судами, їх всього налічується шість:

  • Апеляційний суд Агдера;
  • Апеляційний суд Боргартінга;
  • Апеляційний суд Гулатінга;
  • Апеляційний суд Фростатінга;
  • Апеляційний суд Холугаланда;
  • Апеляційний суд Ейдсіватінга.

При цьому до розгляду приймаються лише ті справи, які допущені Спеціальним перевірочним апеляційним комітетом у складі 3 суддів. Скарги на рішення судів, які є безпідставними або не являють істотний правовий інтерес для формування прецеденту можуть бути повернуті назад заявнику. Крім того, в очевидних випадках перевірки апеляційний комітет може самостійно скасувати або змінити рішення нижчого суду[1].

Верховний суд також виконує роль конституційного суду і може перевіряти будь-які правові акти на предмет їх відповідності конституції або міжнародним договорам. На відміну від інших скандинавських країн, Верховний суд Норвегії досить часто втручається в діяльність парламенту, вказуючи на неконституційність його деяких дій[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Судебная система | NORGE.RU - вся Норвегия на Русском. www.norge.ru. Процитовано 2018-03-11. 
  2. «Конституционный контроль парламентского законодательства: Норвегия как европейский инициатор». www.minjust.org. Процитовано 2018-03-11. 

Література[ред. | ред. код]

  • Полиция, прокуратура и судебная система Норвегии // Советская юстиция. — 1993. — № 2. — С. 11.
  • Исаев М.А. Основные формы конституционного контроля в странах Скандинавии // Государство и право. — 2003. — № 12. — С. 76-85.
  • Васьков М.Ю. Уголовно-процессуальное законодательство Норвегии, система судопроизводства и судоустройство // Мировой судья. — 2007. — № 11. — С. 27-31.

Посилання[ред. | ред. код]