Верховний суд Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Norges Høyesterett/Noregs Høgsterett
ВидВерховний суд
ЮрисдикціяНорвегія Норвегія
Заснований1815 р.
Метод формування складусудді призначаються Королем за пропозицією Міністра юстиції
Термін службидо досягнення 70 років
Суддів20
Головний суддяТоріл Марі Ейе
На посаді зберезень 2016 року
РозташуванняОсло, Høyesteretts plass, 1, 0030
Мапа
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Норвегії
Категорія КатегоріяІнші країни

Верховний суд Норвегії (норв. Norges Høyesterett) — вища судова інстанція в Королівстві Норвегії, яка розглядає цивільні, кримінальні та адміністративні справи, а також справи пов'язані з рішенням конституційних питань.

Верховний суд складається з головного судді (за традицією іменується юстіаріусом) і 19 суддів, всі вони призначаються Королем Норвегії за пропозицією Міністра юстиції на довічний термін, але після досягнення 70 років зобов'язані піти у відставку. Від березня 2016 року посаду головного судді займає Торіл Марі Ейе[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Верховний суд утворений в 1815 році з прийняттям Ейдсволльскої конституції, коли Данія по Кильскому мирному договору відмовилася від унії з Норвегією і поступилася її Швеції. До цього найвищим судом для Норвегії завжди був Верховний суд Данії. За шведсько-норвезької унією Швеція зобов'язалася визнавати норвезьку конституцію і надала можливість створювати свої національні органи влади.

Спочатку суд складався з головного судді і шести суддів, які призначаються спеціальним декретом короля. Згодом кількість суддів було збільшено.

Під час Другої світової війни в період німецької окупації Норвегії Верховний суд відмовився працювати при новому режимі і судді в повному складі покинули свої посади. Після війни Верховний суд відновив свою роботу в колишньому складі.

Юрисдикція

[ред. | ред. код]

Головним завданням Верховного суду є робота з уніфікації права і формуванню однакової судової практики для подальшого застосування всіма судами, які складають судову систему країни.

До Верховного суду в порядку апеляції оскаржуються цивільні, кримінальні та адміністративні справи, розглянуті нижчими апеляційними судами, їх всього налічується шість:

  • Апеляційний суд Агдера;
  • Апеляційний суд Боргартінга;
  • Апеляційний суд Гулатінга;
  • Апеляційний суд Фростатінга;
  • Апеляційний суд Холугаланда;
  • Апеляційний суд Ейдсіватінга.

При цьому до розгляду приймаються лише ті справи, які допущені Спеціальним перевірочним апеляційним комітетом у складі 3 суддів. Скарги на рішення судів, які є безпідставними або не являють істотний правовий інтерес для формування прецеденту можуть бути повернуті назад заявнику. Крім того, в очевидних випадках перевірки апеляційний комітет може самостійно скасувати або змінити рішення нижчого суду[2].

Верховний суд також виконує роль конституційного суду і може перевіряти будь-які правові акти на предмет їх відповідності конституції або міжнародним договорам. На відміну від інших скандинавських країн, Верховний суд Норвегії досить часто втручається в діяльність парламенту, вказуючи на неконституційність його деяких дій[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Chief Justice Toril Marie Øie // Supreme Court of Norway.
  2. Судебная система | NORGE.RU - вся Норвегия на Русском. www.norge.ru. Процитовано 11 березня 2018. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. «Конституционный контроль парламентского законодательства: Норвегия как европейский инициатор». www.minjust.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 березня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]