Кінематограф Норвегії
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2018) |
Першим фільмом, виробленим на території Норвегії, була короткометражка основою якої був сюжет про рибалок «Fiskerlivets farer», знята у 1907 році.[1] У 1931 році Танкред Ібсен (онук драматурга Генрі Ібсена ) презентував перший в Норвегії повноментражний звуковий фільм «Велике Хрещення». У 1930-і роки Ібсен «домінував» у кіновиробництві Норвегії. Він був найбільш популярним норвезьким режисером того часу. Ібсен виробляв звичайні мелодрами що були подібні до голлівудських фільмів. Також відомим режисером того часу в країні був Лейф Сіндінг. На початку 21 століття кілька норвезьких режисерів відвідали Голлівуд, щоб керувати знімати і набратися досвіду у виробництві незалежного кіно. До 2011 року в Норвегії було випущено майже 900 фільмів, з них третина зроблена за останні 15 років.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
Еквівалентом Оскару є Amanda award, який представлений на щорічному фестивалі Норвезького кіно в Гаугесоні. Була створена в 1985 році. Премія Amanda award представлена у наступних категоріях: кращий норвезький фільм, кращий режисер, краща чоловічий актор, краща жіноча актриса, кращий фільм для дітей та молоді, кращий сценарій, кращий короткометражний фільм, кращий Документальний фільм (однак, документальний фільм також може виграти премію Найкращий фільм, Найкращий іноземний фільм і почесну нагороду.
Документальний фільм «Кон-Тікі», зроблений Туром Гейердалом, отримав Оскар за документальну особливість на 24-ій премії нагородження Оскар у 1951 році. Це єдиний фільм в історії Норвегії, що виграв Оскар. У 2006 році норвезько-канадський анімаційний короткометражний фільм «Данський поет» режисера норвежця Торила Коува та адаптована норвезька легенда Лівом Ульманном, виграв премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм і став другим норвезьким фільмом, який отримав премію «Оскар».
З 2013 р. П'ять фільмів з Норвегії були номіновані на премію за найкращий фільм на іноземних мовах: «Дев'ять житів» (1957), «Провідник» (1987), «Елінг» (2001) і «Кон-Тікі» (2012), «Інша сторона Неділі» (1996).
Актори[ред. | ред. код]
- Мария Бонневі
- Венче Фосс
- Харальд Хайде-Стин-молодший
- Крістофер Йонер
- Хельге Жалад
- Альфред Морстад
- Торалв Морстад
- Арве Опашл
- Сверре Анкер Оустал
- Бйорн Сундквіст
- Лів Ульман
- Тронд Еспен Сейм
- Ролв Весленлунд
- Піа Тільта
- Аксель Генні
- Райан Війк
- Ане Дал Торп
- Ніколай Клеве Брош
- Мортен Рудь
Режисери[ред. | ред. код]
- Томмі Віркола
- Мартін Аспауг
- Едіт Карлмар
- Іво Капріно
- Олав Дальгард
- Нілс Гауп
- Ерік Густавсон
- Бент Хамер
- Жиль Голанд
- Танкред Ібсен
- Єнс Льєн
- Ханс Петтер Моланд
- Пітер Несс
- Ерік Поппе
- Ойвін Сандберг
- Ерік Сьелдбьерг
- Арне Скуен
- Ола Солум
- Лів Уллманн
- Тронд Еспен Сейм
- Рев Утоґо
- Пітер Ванерьод
- Свен Вам
- Харальд Звард
- Маріус Холст
- Кароліна Фрогнер
- Вібеке Локкеберг
- Аня Браєн
- Ева Дахр
Історія[ред. | ред. код]
В 1920-ті роки знімались переважно екранізації літературних творів. У 1921 році знятий фільм «Соки землі» — перша норвезька літературна екранізація Кнута Гамсуна[3].
Фільми «Вимушена посадка», «Дев'ять життів», «Оточення» зняті норвезьким режисером А. Скоуеном. Фільм «Дев'ять життів» у 1957 році був номінований на премію «Оскар» як кращий фільм на іноземній мові.
В 1968 році кінематографісти Норвегії у союзі із СРСР зняли спільно фільм «Усього одне життя» (норв. Bare et liv – Historien om Fridtjof Nansen) (режисер C. Микаелян) про життя Фритьйофа Нансена.
В 1985 році вийшов ще один спільний фільм — «І на камінні ростуть дерева» (режисери: Станіслав Ростоцький і Кнут Андерсен, кіностудії Norsk Film A/S і ім. М. Горького).
Кінофестивалі[ред. | ред. код]
- Міжнародний кінофестиваль у Бергені, Берген
- Косморама — Тронгеймський Міжнародний кінофестиваль,[4] Тронгейм
- Інтернаціональний кінофестиваль у Тромсе[1] [Архівовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine.], Тромсе
- ØyaKino, Осло
Кіношколи[ред. | ред. код]
Кіношколи включають:
Інші альтернативи для більш теоретичної вищої освіти у галузі кіно включають:
- Бакалавр у кіно- і телевізійному виробництві в Бергенському університеті.
- Бакалавр у галузі кінознавства в Норвезького інституту природничих і технічних наук.
Існує ще кілька приватних коледжів де існують кіностудії:
- Дослідження в кіно- та телевізійному виробництві в Інституті Noroff
- Дослідження кіно- та телевізійного виробництва в Північний інститут навчання та студії (NISS)
- Дослідження в кіно- та телевізійному виробництві в Westerdals Школи Зв'язку.
Відомі фільми[ред. | ред. код]
1920-ті роки[ред. | ред. код]
- Пан (1922)
- Троль-Ельген (1927)
- Лейла (1929)
1930-ті роки[ред. | ред. код]
- Великі відкриття дитинства (1931)
- Два живих і один мертвий (1937)
- Гості Б'ярдсена (1939)
1940-ті роки[ред. | ред. код]
- Тітка Посе (1940)
- Бастард (1940)
- Торр Снортеволд (1940)
- Den forsvundne pølsemaker (1941)
- Det grodde fram - Тронхейм 1940 - 1945 (1947)
1950-ті роки[ред. | ред. код]
- Кон-Тікі (1950)
- Ніколи не біда (1954)
- Дев'ять живих (1957)
- Дурень на горі (1957)
- Озеро мертвих (1958)
- The Мисливці (1959)
1960-ті роки[ред. | ред. код]
1970-ті роки[ред. | ред. код]
- Ольсенбанден бере золото (1972)
- Флакліпи Гран-прі (1975)
1980-ті роки[ред. | ред. код]
- Пояс Оріона (1985)
- Провідник (1987)
1990-ті роки[ред. | ред. код]
- Смерть Осло S (1990)
- Mørketit (1994)
- Тіло Любові (1995)
- Інша сторона Неділі (1996)
- Безсоння (1997)
- Небажана пошта (1997)
- Коридори часу (1999)
2000-ні роки[ред. | ред. код]
- Еллінг (2001)
- Величезний і схвильований (2001)
- Темний ліс (2002)
- Кухонні історії (2003)
- Гаваї, Осло (2004)
- Клопітливий чоловік (2006)
- Здобич (фільм) (2006)
- Реприза (2006)
- Поліцейська облава (2008)
- Здобич II Воскресіння (2008)
- Повстання в Каутокейно (2008)
- Макс Манус: Людина війни (2008)
- Død Snø (2009)
- Пригоди корчика (2009)
2010s[ред. | ред. код]
- Мисливці на тролів (2010)
- Острів короля диявола (2010)
- Мисливці за головами (фільм) (2011)
- Осло, 31 серпня (2011)
- Кон-Тікі (2012)
- Харольд тут (2014)
- 1001 грам (2014)
- Хвиля (2015)
- Голосніше, ніж бомби (2015)
- Вибір короля (2016)
- Дванадцятий (2017)
- Відьма (2017)
- Амундсен (2019)
- Викрадаючи коней (2019)
Відомі короткометражні фільми[ред. | ред. код]
- Дух Норвегії (1988)
- Рік уздовж покинутої дороги (1991 рік)
- Найгірше майбутнє (2002)
- Перехоплювач(короткометражний фільм) (2006)
- Данський поет (2006)
Відомі серіали[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Коротка історія норвезького кінематографу [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Donald Dewey, «Edging Out of Darkness» Norway's Long Struggle to Establish a Thriving Film Industry" [Архівовано 2012-05-07 у Wayback Machine.], Scandinavian Review (The American-Scandinavian Foundation), Autumn 2010, pp. 18, 30.
- ↑ Smith, Ian Hayden (2012). International Film Guide 2012. с. 177. ISBN 978-1908215017.
- ↑ Фильмография Гамсуна | NORGE.RU — вся Норвегия на Русском (рос.). Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 10 березня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
|