Українці Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Українці Норвегії — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території королівства Норвегія. Задля збереження рідної мови та культури створено громадські організації, що співпрацюють з Посольством України в Норвегії.

Історія[ред.ред. код]

Взаємні контакти Норвегії з давньоукраїнською державою — Київською Руссю — сягають X сторіччя. На той час зазвичай була присутня норвезька діаспора в Києві, а не навпаки. Низка дослідників розглядають Єлисавету, доньку великого князя київського Ярослава Мудрого. що вийшла заміж за Гаральда III, короля Норвегії. Втім з кінця XI ст. контакти фактично прериваються. З цього моменту про перебувають українців в Норвегії нічого невідомо.

Невеличка частка українців пересилилася до Норвегії після поразки Українських визвольних змагань у 1918—1920 роках. Значну частину складали політичні емігарнти, що не сприйняли утворення Радянського Союзу або не бажали мешкати в західноукраїнських областях під владою Польщі.

Прибуття значної кількості українців до Норвегії відбулося під час Другої світової війни. Це були військовополонені солдати, які перебували у концентраційних та трудових таборах, організованих нацистською Німеччиною на території окупованої Норвегії у 1941—1945 роках. Відповідно до списків, спеціально складеними Посольством України в Норвегії на основі даних Національного архіву Норвегії, до 1945 року тут було ув'язнено 16562 українців- вояків Червоної Армії. Більшість із них було вивезено до Радянського Союзу 1946 року, інші загинули у країні перебування. Лише одиницям вдалося залишитися в Норвегії, але відомості про них практично відсутні. За станом на 2015 рік було виявлено понад 3000 могил солдатів, похованих упродовж 1941—1945 років.

Після закінчення Другої світової війни на території Норвегії сформувався осередок української громади. Одним із засновників та головою першої організації українців у Норвегії був Микола Радейко (1920—2005) — воїн УПА із Західної України.

Нова хвиля української імміграції до Норвегії розпочалася наприкінці 1990-х років і триває дотепер. За даними Центрального статистичного бюро Норвегії, на кінець 2015 року тут мешкає 4222 етнічних українців (іммігрантів та їхніх дітей, народжених в Україні). Трудова міграція наших громадян у Королівство Норвегія є досить незначною. За приблизними оцінками, кількість українських трудових мігрантів у країні нараховує бл. 330 осіб. У переважній більшості випадків громадяни, які перебувають в Норвегії на законних підставах, зайняті у будівництві, сфері обслуговування (догляд за літніми людьми та дітьми), медицині, нафтогазовій промисловості, сільському господарстві. Має місце практика української трудової міграції за сезонним принципом. Окремою групою громадян України у Норвегії є трудові мігранти, які працюють на архіпелазі Шпіцберген у російському Федеральному державному унітарному підприємстві "Державний трест «Арктикуголь». Українські шахтарі (переважно вихідців із Луганської та Донецької областей) працюють на о. Шпіцберген на контрактних умовах на шахті «Баренцбург», територія якої передана Російській Федерації у довгострокову концесію, та проживають на архіпелазі разом із сім'ями.

У цілому ж українці мешкають роззосереджено по усій території країни. Місцями компактного проживання українців є регіони навколо найбільших міст Норвегії — Осло, Бергена, Ставангера, Трондґейма, Драммена.

Громадські організації[ред.ред. код]

Перше Українське товариство було створено у 1954 році, основу якого складали колишні військовополонені, що не забажали повернутися до Радянського Союзу та військовікі Української Повстанської армії, членів Організації українських націоналістів. Діяла до 1970-х років.

Новим етап розбудови укранської громади припав на початок 200-х років. Натепер у Норвегії діють наступні українські організації: «Українська громада у Норвегії» (м. Осло), «Українська спілка в Рогаланді» (м. Ставангер) та «Українська спілка в Бергені та Хордаланн»[1] (м. Берген). Крім того, є ініціативні групи, які займаються окримими напрямками співпраці.

Українська громада у Норвегії, головною метою створення і діяльності якої є збереження національної самобутності українців за кордоном, була офіційно зареєстрована 9 жовтня 2004 року. Першою головою стала Наталя Равн-Хрістенсен. Для ефективної роботи спілки створено організаційний комітет з 5 осіб. У березні 2015 року головою Української громади в Норвегії, яка обирається щорічно на загальних зборах організації, стала Ярослава Секала-Гудмундссон. Глава має 4 заступників, кожен з яких відповідає за певний напрямок роботи. Власного представницького приміщення Українська громада у Норвегії не має. Створено ансамбль українського народного танцю «Просто неба», який у травні 2016 року брав участь у Міжнародному фестивалі «Барви світу», що відбувся в Осло.

Найбільш поширеними щорічними благодійними заходами, які проходять за ініціативи Української громади у Норвегії є «Різдвяна майстерня» (виготовлення різдвяних іграшок та прикрас) та «Пасхальна майстерня» (виготовлення традиційної народної писанки), а також участь спілки в різноманітних благодійних акціях, кошти від яких передають в Україну на потреби АТО, в підшефний дитячий будинок Львівської області. Частина коштів перераховується на благодійну організацію з України, яка представляє інтереси дітей, хворих на легеневі недуги. 2015 року українською громадою в м. Осло було проведено низку заходів з метою представлення української культури та збору коштів на підтримку постраждалих в Україні: виступи ансамблю народного танцю «Барвінок» та вокальних виконавців на «Фестивалі біля ріки», проведення благодійного концерту в Танген Церкві, на Фестивалі мови і культури в історичному центрі Осло на території фортеці Акерсхюс та ін.

За ініціативи Посольства України в Норвегії Українською асоціацією бібліотек спільно з Національною парламентською бібліотекою України, Державною науково-педагогічною бібліотекою України і Публічною бібліотекою ім. Лесі Українки м. Києва зібрана колекція українських книг, переданої Послом України в Норвегії в подарунок Українській громаді у Норвегії під час урочистої зустрічі з громадою в червні 2005 року (бібліотека налічує близько 250 книг, містить твори художньої літератури, а також підручники для дітей, читанки, абетки, зібрання українських народних казок).

У 2015 році було започатковано діяльність «Пласту», яка полягає в гуртуванні патріотичної молоді та вихованні підростаючого покоління. З початку реалізовувалися програми для наймолодших пластунів-новаків віком 6-7 років.

Українські організації на заході Норвегії[ред.ред. код]

Берген[ред.ред. код]

23 серпня 2009 року у м. Берген при Свято-Богоявленському храмі за ініціативи настоятеля парафії Дмитра Останіна (РПЦ МП) була заснована українська спілка (Українська спілка у Бергені та Хурдаланді, також її називають — Українська спілка Західної Норвегії). Головна місія спілки — зміцнення відносин між українцями і норвежцями, збереження національних традицій та поширення української культури у Норвегії. Головою Української спілки cтала Ю.Останіна. Наразі ця організація не веде ніякох діяльності і де-факто не існує з 2014го року.

1 жовтня 2016 року ініциативна група українців в Бергені, яка складалась як і з колишніх членів старої спілки, так і з тих хто переїхав до Норвегії пізніше, зібралася на установчі збори нової української спілки. В ході обговорюваннь був створений статут та Українська спілка у Бергені та Хордаланн була народжена. За підсумками голосування, головою спілки було обрано Вікторію Апаршину. 2 січня 2017 року спілка була офіційно зареєстрована в Національному реєстрі Норвегії та отримала офіційний статус неприбуткової організації. Основними напрямками роботи спілки є представлення України та української культури в Норвегії, сприяння та налагодження контактів між українцями та норвегами, а також різноманітні акції та національні українські свята для українців що мешкають в Хордаланн та благодійні заходи для допомоги військовим зони АТО та хворим дітям в Україні.

Ставангер[ред.ред. код]

З весни 2015 року діє «Українська спілка в Рогаланді», що об'єднує близько 200 осіб на півночі Норвегії. Робота зосереджена на підтриманні та розвитку мови і культури, проведенні волонтерської діяльності. До керівництва спілки входять 6 осіб, голова обрано Ганну Гречиху. 24 січня 2016 року цією організацією проведено в протестантських церквах Норвегії День української Біблії.

Конфлікт з послом під час Революції Гідності[ред.ред. код]

Під час Української Революції Гідності у 2013—2014 році представники української діаспори активно підтримали протестувальників на Майдані. Протягом подій зими 2013—2014 років українська діаспора в Норвегії неодноразово зверталася до посольства в Норвегії і особисто до посла Юрія Онищенка, щоб той висловив свою позицію. На що Онищенко всякий раз говорив, що він буде підтримувати Президента України Віктора Януковича, а коли майже півтори сотні українських дипломатів написали лист на підтримку української демократії, категорично заявив, що його підпису під цим листом не буде. В результаті земляцтво написало в український МЗС лист, де описало поведінку посла, і отримало на нього (з другого разу) відповідь, в якому МЗС запевняв у патріотичності Онищенка.

Після втечі Януковича, посол став пропонувати українському земляцтву в Норвегії «допомогу і сприяння». Втім після початку російської агресії в Криму російське посольство стало вести активну діяльність: проводилися прес-конференції, виступи в пресі. А українське посольство, за словами членів української громади, не робило нічого, щоб донести позицію України до громадськості Норвегії. Незважаючи на це у 2014 році Оніщенко було призначено першим помічником Президента України Петра Порошенко. Це обурило українську громадськість Норвегії, яка звернулася з відповідним листом до Порошенка, проте той ніяк не прорегував.

Інформаційні та культурні потреби[ред.ред. код]

ЗМІ[ред.ред. код]

Україномовні ЗМІ у королівстві Норвегія відсутні, що частково пов'язано з розтягнутостю країни. Зв'язок між членами української діаспори відбувається через інтернет, насамперед різні соціальні мережі, зокрема Facebook.

Школи[ред.ред. код]

При Українській громаді у Норвегії (м. Осло) з 2006 року діє недільна школа для двох вікових груп (2-5 та 6-12 років). Її очолює Юлія Ковалевська. Школа складається з двох класів — старшої і молодшої групи. Заняття проводяться раз на два тижні, українською мовою. Викладачі підбирають завдання згідно вікових особливостей дітей. Учнів молодшої групи навчають української абетки, розвиваючи увагу та мислення школярів; у старшій групі викладають українську мову та історію України. Навчання в школі безкоштовне.

У 2016 року свою діяльність започаткували українська школа в м. Ставангері (для дітей віком від 4 до 8 років, співорганізатор — Володимир Литвинов) та Українська школа Еллісів в Осло. Це - перша українська школа в Норвегії, де учні можуть отримати освіту за програмами Міністерства освіти України. Заклад заснувала ініціативна група батьків і вчителів. Очолює педагогічний колектив школи "Еллісів" - вчителька Ніна Хаген, лауреат Другого міжнародного конкурсу «Найкращий учитель української мови за кордоном».

Школа названа на честь київської княжни, доньки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. "Еллісів" – це норвезький варіант імені Єлизавета. У закладі навчають дітей від 2,5 до 17 років.

Створено також гурток української мови при Пласті.

Церкви[ред.ред. код]

З 2010 року при Українській громаді в Осло сформувався релігійний осередок греко-католицької церкви, який очолює український священик о. І.Мажучак. З 21.11.2015 на додаток до щомісячної Служби Божої у храмі Св. Йосифа (м. Осло), отець Іван Мачужак розпочав богослужіння в Берґен, в місцевій греко-католицькій громаді. Від 11.11.2017 служби проводить отець Мирон Куспись /Апостольський Екзархат Німеччини і Скандинавії/.

З 2004 року в м. Берген діє Свято-Богоявленська парафія РПЦ МП (російська православна церква московського патріархату) яка з 2008го року керується отцем Дмитром Останіним — московським священником РПЦ МП українського походження[2]. Ця парафія упорядкована парафії св. мч. Ірини РПЦ МП в м. Ставангері.

Примітки[ред.ред. код]

  1. “Українська спілка у Бергені та Хурдаланді” була офіційно зареєстрована. Український Берген (uk-UA). 2017-01-23. Процитовано 2017-11-09. 
  2. — О нас. ortodoks.info (ru-RU). Процитовано 2017-11-09. 

Джерела[ред.ред. код]