Вищий комітет цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вищий комітет цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій
англ. Senior Civil Emergency Planning Committee
Назва зображення: Номінальний голова Комітету[1] (дійсний Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг)
Абревіатура: SCEPC
Заснування: 1994
Засідання: двічі на рік
Місце проведення: Північноатлантична рада, Брюсель, Бельгія
Країни-учасниці: Усі країни-члени НАТО, а також країни-партнери

Вищий комітет цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій (англ. Senior Civil Emergency Planning Committee — SCEPC) — вищий консультативно-дорадчий орган з питань планування надзвичайних ситуацій при Північноатлантичній раді Організації Північноатлантичного договору, завданнями якого є: захист цивільного населення, розробка планів щодо поліпшення готовності країн на випадок надзвичайних ситуацій, підготовка суспільства до виникнення кризової ситуації, підтримка військових операцій Альянсу[2], а також надання рекомендацій країнам-партнерам, які спрямовані на покращання можливостей захисту сучасного суспільства від наслідків надзвичайних ситуацій[3].

Так, у 2005 році комітет розробив план систематичного використання цивільних ресурсів унаслідок урагану Катріна, який завдав збитків Сполученим Штатам на суму 80 млрд доларів США і призвів до 1836 смертельних випадків.

Структура

[ред. | ред. код]

Головний комітет з питань надзвичайного планування надзвичайних ситуацій було створено у 1994 році. Кожна країна-учасниця Північноатлантичного альянсу делегує до комітету по одному представнику. Комітет складається з 9 технічних комітетів, які опікуються такими питаннями, як людська життєдіяльність, питання транспортування (наземне, повітряне, морське), океанічне перевезення вантажів, промислові і медичні питання, а також питання телекомунікацій[4]:

  • англ. Civil Aviation Planning Committee (CAPC) — Комітет з планування цивільної авіації[5];
  • англ. Civil Protection Committee (CPC) — Комітет з цивільного захисту[5];
  • англ. Joint Medical Committee (JMC) — Об'єднаний медичний комітет[5];
  • англ. Industrial Planning Committee (IPC) — Комітет з планування промисловості[5];
  • англ. Civil Communications Planning Committee (CCPC) — Комітет з планування цивільного зв'язку[5];
  • англ. Food and Agriculture Planning Committee (FAPC) — Комітет з питань продовольства[5];
  • англ. Petroleum Planning Committee (PPC) — Комітет з питань нафтопродуктів[5];
  • англ. Planning Board for Ocean Shipping (PBOS) — Комісія з планування океанських перевезень[5];
  • англ. Planning Board for European Inland Surface Transport (PBEIST) — Комісія з планування наземного транспорту[5].

Головним комітетом безпосередньо керує Північноатлантична рада, яка координує і забезпечує управління підкомітетів[2].

Головою Комітету є Генеральний секретар НАТО, який веде пленарні засідання. Заступниками голови Комітету є помічник Генерального секретаря НАТО з операцій і заступник помічника Генерального секретаря НАТО з питань планування, цивільного планування та навчань[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Генсек НАТО є фактичним головою Комітету, але його обов'язки виконують помічники
  2. а б в Senior Civil Emergency Planning Committee (SCEPC). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  3. Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  4. НАТО і Планування на випадок надзвичайних ситуацій. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  5. а б в г д е ж и к Committees SCEPS. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 серпня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]