Організація НАТО з наукових досліджень і технологій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
NATO Research and Technology Organisation
Організація НАТО з наукових досліджень і технологій
NATO RTO.gif
Логотип організації
Абревіатура RTO
Засновано 21 листопада 1996
Розпущено 30 червня 2012
Тип Наука і техніка
Штаб-квартира Нейї-сюр-Сен, Франція
Координати 48°53′17″ пн. ш. 2°16′06″ сх. д. / 48.88805555999999797° пн. ш. 2.268611110000000153° сх. д. / 48.88805555999999797; 2.268611110000000153Координати: 48°53′17″ пн. ш. 2°16′06″ сх. д. / 48.88805555999999797° пн. ш. 2.268611110000000153° сх. д. / 48.88805555999999797; 2.268611110000000153
Членство 24 країни
Офіційні мови англійська, французька
Веб-сайт rto.nato.int

CMNS: NATO Research and Technology Organisation на Вікісховищі

Організація НАТО з наукових досліджень і технологій[1] (англ. NATO Research and Technology Organisation; фр. Organisation pour la Recherche et la Technologie OTAN) — науково-технічний центр НАТО, який працював у сфері кооперативних наукових досліджень та обміну технічною інформацією між 26 країнами-членами і 38 партнерами Організації Північноатлантичного договору. До розформування був одним із найбільших науково-технічних центрів у світі: налічував більше 3000 тис. учених та інженерів. Організація відображала широкий спектр досліджень: проводилися різного роду семінари, симпозіуми, форуми та інші науково-технічні заходи, на яких дослідники могли зустрічатися і обмінюватися знаннями і досвідом.

Історія[ред.ред. код]

Організація була заснована у 1998[2] році в результаті злиття двох окремих груп: AGARD — консультативної групи аерокосмічних досліджень — і Defence Research Group — групи у галузі оборонних досліджень. Безпосередньо організація була підпорядкована CNAD — консультативному органу НАТО з озброєнь — і Військовому комітету НАТО.

Структура[ред.ред. код]

За ієрархією структура організації мала декілька рівнів: 1-й — Рада з досліджень і технологій, 2-й — рівень експертів, 3-й — рівень технічних груп.

Рада з досліджень і технологій[ред.ред. код]

Рада з досліджень і технологій — найвищий керівний та координаційний орган Організації НАТО з наукових досліджень і технологій. Члени Ради обиралися на підставі доручення Північноатлантичної ради через CNAD (консультативно-дорадчий орган НАТО з озброєнь) і MC (військовий комітет НАТО) по одному від кожної країни-учасниці Північноатлантичного альянсу. Кандидатурою могла бути як особа від уряду країни-висуванця, так і від наукових кіл або відповідної галузі. Як правило, члени Ради були старшими науково-технічними співробітниками.

Технічні групи[ред.ред. код]

Уся основна сфера діяльності Організації НАТО з наукових досліджень і технологій була покладена на сім основних технічних груп, які охоплювали широкий спектр науково-дослідницької діяльності, а також спеціалізувалися на моделюванні та симуляції:

  • Applied Vehicle Technology Panel (AVT) — група прикладних автомобільних технологій;
  • Human Factors and Medicine Panel (HFM) — медицинська група;
  • Information Systems Technology Panel (IST) — група інформаційних технологій;
  • System Analysis and Studies Panel (SAS) — група системного аналізу;
  • Systems Concepts and Integration Panel (SCI) — група системних концепцій;
  • Sensors and Electronics Technology Panel (SET) — група сенсорних технологій;
  • NATO Modelling and Simulation Group (NMSG) — група моделювання та симуляції.

Ці групи скаладалися з загальновизнаних світом вчених та інформаційних фахівців.

Група експертів[ред.ред. код]

До кожної технічної групи було закріплено спеціальну експертну фокус-групу (всього їх було сім). Функції цих груп зводились до експертної оцінки науково-дослідницької діяльності технічних груп. Передусім, експерти апробовували отримані результати на різного роду семінарах, симпозіумах, польових випробуваннях, лекціях та тренінгах, а також видавали матеріали в науково-періодичній літературі.

Координація з іншими органами НАТО[ред.ред. код]

Організація синергетично співпрацювала з іншими органами НАТО. Перш за все підтримку надавали такі органи НАТО, як-от:

  • Координаційна група досліджень і технологій (RTCG);
  • Командування з трансформації ОВС;
  • Агентство з консультацій, командування і управління;
  • Агентство НАТО з озброєнь;
  • Консультативна промислова група НАТО;
  • COMEDS;
  • Програма «Наука заради миру та безпеки»;
  • Центр підводних досліджень та ін.

Список посадових осіб[ред.ред. код]

Голови правління
Ім'я Країна походження Роки повноваження
1 Майк Яримович США США 19962000
2 Нільс Холм Норвегія Норвегія 20002003
3 Дон Даніель США США 20032006
4 Жак Бонгранд Франція Франція 20062009
5 Роберт Вокер Канада Канада 20092012
Директори
Ім'я Країна походження Роки повноваження
1 Ернст ван Хук Нідерланди Нідерланди 19972000
2 Кен Піблз Канада Канада 20002003
3 Ахмед Учер Туреччина Туреччина 20032006
4 Грег Шнайдер США США 20062009
5 Альберт Хоснікс Бельгія Бельгія 20092012

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Theodore von Karman with lee Edson The wind and beyond: Theodore von karman Pioneer in Aviation and Pathfinder in space: Little, Brown and Co. (inc), 1967, Library of congress Catalog card no. 67-11227.
  • Jan van der Bliek Editor AGARD The History 1952–1997: RTO,1999, ISBN 92-836-1079-2.