2-ге об'єднане тактичне авіаційне командування НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-ге об'єднане тактичне авіаційне командування
Second Allied Tactical Air Force
На службі19581993
НалежністьНАТО НАТО
ШтабМенхенгладбах/Маастрихт, ФРН

Друге об'єднане тактичне авіаційне командування, 2 ОТАК (англ. Second Allied Tactical Air Force, 2 ATAF) — військове формування НАТО у складі Об'єднаних Військово-Повітряних сил Центральної Європи. Завданням 2 ​​ОТАК було надання повітряної підтримки Північній Групі армій НАТО, (англ. NORTHAG). Під командуванням 2 ​​ОТАК знаходилися всі літаки в її зоні відповідальності і все підкріплення, що направлялося до нього, а також авіабази, наземні радарні станції і системи ППО.

Друге об'єднане тактичне авіаційне командування було утворено в 1958 році. Зона його відповідальності охоплювала Нідерланди, Бельгію і територію колишньої британської окупаційної зони Німеччини — землі Нижня Саксонія і Вестфалія, в яких дислокувалися сили Північної групи армій НАТО. Командувачем 2 ОТАК був старший маршал авіації, командир 2-го тактичного авіаційного з'єднання Британських Королівських ВПС Німеччини, перейменованого 1 січня 1959 в Королівські ВПС Німеччини.

У мирний час штаб 2 ОТАК розташовувався в місті (Менхенгладбах, ФРН). У разі війни штаби NORTHAG і 2 ОТАК переносилися в Об'єднаний оперативний центр в місті Маастрихт. У 1983 році було розпочато будівництво Кастлегейтського постійного військового штабу в місті Лінніх, Німеччина, для заміни Маастрихтського об'єднаного оперативного центру.

Друге об'єднане тактичне авіаційне командування включало в себе британські Королівські ВПС Німеччини , Королівські ВПС Бельгії, Королівські ВПС Нідерландів, дві авіадивізії ВПС Федеративної Республіки Німеччини (Люфтваффе), одну тактичну винищувальну групу ВПС США, а також підрозділи ППО Німеччини, Бельгії та Нідерландів.

У разі необхідності, 2 ОТАК могло б бути посилено Третьою (базувалася в Великій Британії), Восьмою (бомбардувальна-розвідувальна), Дев'ятою (підкріплення негайного реагування) і Дванадцятою (підкріплення другого ешелону) повітряними арміями США, а також ВПС Франції та Королівських ВПС Великої Британії. В 1980-х, в разі початку війни 2 ОТАК налічувало б близько 700 літаків.

2 об'єднане тактичне авіаційне командування було розформовано 30 червня 1993, а його функції передані Об'єднаним Військово-повітряним силам Центральної Європи

Склад 2 ОТАК станом на 1989 рік

[ред. | ред. код]

Штаб 2 ОТАК, Менхенгладбах / Маастрихтський об'єднаний оперативний центр

  • Оперативний центр протиповітряної оборони, Маастрихт
    • Секторний Оперативний Центр 1, Аурих
      • 1-й батальйон 34-го полку зв'язку Люфтваффе (контрольно-координаційний центр, Аурих)
      • 2-й батальйон 34-го полку зв'язку Люфтваффе (контрольно-координаційний центр, Фіссельгефеде)
      • 3-й батальйон 34-го полку зв'язку, Люфтваффе (контрольно-координаційний центр, Брекендорф)
      • Контрольно-координаційний центр, Королівські повітряні сили Нідерландів, Ніу-Мілліген, Апелдорн
      • 225-й дивізіон (3 MIM-23 Hawk, 3 Bofors L70)
    • Секторний Оперативний Центр 2, Юдем
      • 1-й батальйон 33-го полку зв'язку Люфтваффе (контрольно-координаційний центр, Юдем)
      • 3-й батальйон 33-го полку зв'язку Люфтваффе (контрольно-координаційний центр, Бракель)
      • 5-та навчальна група, 2-га технічна школа Люфтваффе, контрольно-координаційний центр, Ерндтебрюк
      • Контрольно-координаційний центр, Королівські повітряні сили Бельгії, Бассанж
      • 4-й батальйон 33-го полку зв'язку Люфтваффе, Фасберг (12 передових мобільних радарних станцій на внутрішньонімецькому кордоні "" (НДР і ФРН))

Королівські ВПС Великої Британії, Менхенгладбах

[ред. | ред. код]
Літак «Торнадо» GR Mk.1

ВПС США

[ред. | ред. код]

Королівські ВПС Бельгії

[ред. | ред. код]
General Dynamics F-16 Fighting Falcon
  • 1-ше авіакрило, авіабаза Бовешен, Бельгія
    • 349-та ескадрилья (24 F-16)
    • 350-а ескадрилья (24 F-16)
  • 2-ге авіакрило, авіабаза Флорен, Бельгія
    • 1-ша ескадрилья (24 F-16)
    • 2-га ескадрилья (24 F-16)
  • 3-є авіакрило, авіабаза Біерс Льєж, Бельгія
    • 8-ма ескадрилья (24 «Міраж-5BA»)
    • 42-га ескадрилья (24 «Міраж-5BAR» (розвідники))
  • 9-е авіакрило, авіабаза Сінт-Трейден, Бельгія
  • 10-е авіакрило, авіабаза Клейне Брогель, Бельгія
    • 23-я ескадрилья (24 F-16)
    • 31-ша ескадрилья (24 F-16)
  • Бельгійська армія

Королівські ВПС Нідерландів

[ред. | ред. код]
Northrop F-5 Freedom Fighter
  • Авіабаза Ейндховен, Нідерланди
    • 316-а винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 NF-5A)
    • 422-й дивізіон (3 MIM-23 Hawk, 3 Bofors L70)
  • Авіабаза Гілз-Рійен, Нідерланди
    • 314-та винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 NF-5A)
    • 121-й дивізіон (3 MIM-23 Hawk, 3 Bofors L70)
  • Авіабаза Леуварден, Нідерланди
    • 322-га винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 F-16A)
    • 323-я винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 F-16A)
    • 119-й дивізіон (3 MIM-23 Hawk, 3 Bofors L70)
  • Авіабаза Твенте, Енсхеде, Нідерланди
    • 313-тя винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 F-16A)
    • 315-та винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 F-16A)
    • 222-й дивізіон (3 MIM-23 Hawk, 3 Bofors L70)
  • Авіабаза Волкель, Уден, Нідерланди
    • 306-а розвідувальна ескадрилья (18 F-16A)
    • 311-ша винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 F-16A)
    • 312-га винищувально-бомбардувальна ескадрилья (18 F-16A)
    • 420-й дивізіон (3 MIM-23 Hawk, 3 Bofors L70)
  • Авіабаза Де Піль, Венрай, Нідерланди (резервна)
  • 3-я група ППО, Бломберг (2 дивізіони MIM-104 Patriot по 5 ПУ, 2 дивізіони MIM-23 Hawk по 6 ПУ)
  • 5-та група ППО, Штольценау (2 дивізіони MIM-104 Patriot по 5 ПУ, 2 дивізіони MIM-23 Hawk по 6 ПУ)

ВПС ФРН (Люфтваффе)

[ред. | ред. код]
  • 3-я дивізія Люфтваффе, Калькар
    • Авіабаза Ньорфеніх
      • 31-й винищувально-бомбардувальний авіаполк (носії тактичної ядерної зброї), 2 ескадрильї «Торнадо» по 16 машин, 6 «Торнадо» GR Mk.1 в резерві
    • Авіабаза Рейн-Хопстен
    • Авіабаза Йевер
      • 38-й винищувально-бомбардувальний авіаполк (носії тактичної ядерної зброї)
        • 1-ша ескадрилья, 24 «Торнадо» IDS (навчально-бойові)
        • 2-га ескадрилья, 16 «Торнадо» IDS (навчально-бойові), резерв
    • Авіабаза Ольденбург
      • Носії тактичної ядерної зброї, 2 ескадрильї Alpha Jet по 18 машин, 8 Alpha Jet) в резерві
  • 4-та дивізія Люфтваффе, Аурих

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

http://www.laarbruch-museum.net/ENG/Squadrons/second_allied_tactical_air_force.htm[недоступне посилання з серпня 2019]