Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Внебовзяття (взяття на Небеса) Діви Марії.

Внебовзя́ття Пресвятої Діви Марії[1] (лат. Assumptio Beatae Mariae Virginis), також Взяття Пресвятої Діви Марії в небесну славу, Внебовзяття Богородиці, Небовзяття Богородиці — християнський догмат про взяття Діви Марії на Небеса після її Успіння. Складова вчення Католицької церкви, частини православних, давньосхідних і протестантських церков. Згідно з католицьким догматом, після закінчення земного життя Діви Марії, її душа і тіло були взяті до Небес. Після цього Богородиця була коронована Королевою Небес. Вчення про Внебовзяття існувало в Церкві з часів середньовіччя, але було визнано догматом лише 1 листопада 1950 року Римським Папою Пієм XII у апостольській конституції «Munificentissimus Deus». Догмат був підтриманий Другим Ватиканським собором в конституції «Lumen Gentium». Святкується 15 серпня. Цьому святові передує піст, який закінчується ввечері 14 серпня.

Термін Вознесіння Діви Марії є помилковим[2], оскільки: 1) «Вознесіння» вживається лише стосовно Христа («Вознесіння Христове»), який сам піднявся («вознісся») на Небеса; 2) «Внебовзяття» (лат. Assumptio) і «Вознесіння» (лат. Ascensio) — різні богословські поняття; Ascensio означає, що Христос сам возноситься (активний стан), а Assumptio — що Марію підносить Христос (пасивний стан).

Батьки церкви[ред.ред. код]

У VII—IX століттях на Заході співіснували так звані морталісти, що наполягали на факті фізичної смерті Марії, та імморталісти. В IX столітті з'явилося апокрифічне послання Псевдо-Ієроніма, що говорило про вознесіння душі (але не тіла) Марії на небо і посмертної нетлінності її тіла. Послання Псевдо-Августина також говорило про тілесне вознесіння (і душі і тіла). До помірних морталістів належали Фома Аквінський, Бонавентура та Іоанн Дунс Скот, відстоювали принцип гармонії природи та благодаті, визначені для Діви Марії.

Свято[ред.ред. код]

Взяття Богородиці в небесну славу відзначається як церковне свято. Існує традиція в цей день приносити перші плоди нового врожаю в дар церквам та каплицям присвяченим Діві Марії. Свято супроводжується урочистими богослужіннями, церковними процесіями та театральними дійствами.

Копти святкують його 22 серпня та називають «Взяття Богородиці в Небесну славу». У середньовічній Баварії Внебовзяття відзначалося 13 вересня, хоча деякі дієцезіїБранденбурзі, Майнці, Франкфурті та ін.) відзначали його 23-го, посилаючись на одкровення святої Єлизавети з Шонау та святого Бертрана, згідно з якими Марія була взята на небо на сороковий день після смерті.

Держави, де Внебовзяття Діви Марії  — неробочий день:

У мистецтві[ред.ред. код]

Сюжетом Внебовзяття Діви Марії був надхненний ряд художників: Андреа дель Кастаньо, Корреджо, ван Дейк, Беноццо Гоццолі, Ель Греко, Лоренцо Лотто, Бартоломе Естебан Мурільо, П'єтро Перуджіно, Пуссен, Рубенс, Тіціан.

У геральдиці[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]