Міжнародний день людей з інвалідністю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний день людей з інвалідністю
Міжнародний день людей з інвалідністю
Офіційна назва англ. International Day of Persons with Disabilities
Засновано 14 жовтня 1992
Дата 3 грудня
CMNS: Міжнародний день людей з інвалідністю у Вікісховищі

Міжнародний день людей з інвалідністю (На офіційних мовах ООН (англ. International Day of Persons with Disabilities; фр. Journée internationale des personnes handicapées; ісп. Día Internacional de los Impedidos; рос. Международный день инвалидов) — Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією A/RES/47/3 Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно 3 грудня.[1] [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

Мета[ред. | ред. код]

Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб із інвалідністю в життя суспільства. Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов'язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства — людей із інвалідністю. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно людей з інвалідністю, прийнятій Генеральною Асамблеєю в 1982 році і названа Десятиліттям людей з інвалідністю.

На сьогодні рівень інвалідізації мешканців планети становить більше 1 мільярда людей, або 15 відсотків населення Землі.

Тематика Міжнародних днів людей з інвалідністю[ред. | ред. код]

Щороку вибирається тема Дня, покликана привернути увагу до успіхів в побудові інклюзивної середовища та усунення соціальної нерівності, оцінки ходу виконання положень Конвенції про права осіб з інвалідністю і роботу по залученню людей з інвалідністю в повсякденне життя суспільства.

Темами Міжнародних днів людей з інвалідністю були:

  • 2021: Лідерство та участь людей з інвалідністю до інклюзивного, доступного та стійкого світу після COVID-19
  • 2020: Будувати краще: до інклюзивного, доступного і сталого світу після COVID-19[1]
  • 2019 Майбутнє доступне[2]
  • 2016: Досягнення 17 цілей в ім'я майбутнього, якого ми прагнемо (англ. Achieving 17 Goals for the Future We Want);
  • 2015: Інклюзивне суспільство: забезпечення доступу та розширення можливостей (англ. Inclusion matters: access and empowerment for people of all abilities);
  • 2014: Сталий розвиток: потенціал технології (англ. Sustainable Development: The Promise of Technology);
  • 2013: Усунемо бар'єри, відкриємо двері: за суспільство, відкрите для всіх (англ. Break Barriers, Open Doors: for an inclusive society and development for all);
  • 2012: Ліквідація всіх видів бар'єрів для побудови інклюзивного та доступного для всіх суспільства (англ. Removing barriers to create an inclusive and accessible society for all);
  • 2011: Разом за кращий світ для всіх: включаючи осіб з обмеженими можливостями в розвиток (англ. Together for a better world for all: Including persons with disabilities in development);
  • 2010: Виконання обіцянки: врахування інтересів інвалідів в намічених на 2015 рік і далі Цілях розвитку тисячоліття (англ. Keeping the promise: Mainstreaming disability in the Millennium Development Goals towards 2015 and beyond);
  • 2009: Сприяння інклюзивності Цілей розвитку тисячоліття: розширення прав і можливостей людей з інвалідністю та їх громад в усьому світі (англ. Making the MDGs Inclusive: Empowerment of persons with disabilities and their communities around the world);
  • 2008: Конвенція про права інвалідів: гідність і справедливість для всіх нас (англ. Convention on the Rights of Persons with Disabilities: Dignity and justice for all of us);
  • 2007: Гідна праця для осіб з обмеженими можливостями (англ. Decent work for persons with disabilities);
  • 2006: Електронна доступність (англ. E-Accessibility);
  • 2005: Права осіб з обмеженими можливостями: діяльність з розвитку (англ. Rights of Persons with Disabilities: Action in Development);
  • 2004: Нічого про нас без нас (англ. Nothing About Us Without Us);
  • 2003: Наш власний голос (англ. A voice of our own);
  • 2002: Самодостатність в житті і стійкість засобів до існування (англ. Independent Living and Sustainable Livelihoods);
  • 2001: Повна участь та рівність: заклик до нових підходів для оцінки прогресу і результатів (англ. Full participation and equality: The call for new approaches to assess progress and evaluate outcome);
  • 2000: Інформаційні технології повинні працювати для всіх (англ. Making information technologies work for all);
  • 1999: Доступність для всіх в новому тисячолітті (англ. Accessibility for all for the new Millennium);
  • 1998: Мистецтво, культура та самодостатність в життя (англ. Arts, Culture and Independent Living).[3]

Проблема інвалідності в Україні[ред. | ред. код]

За даними Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я, станом на 01 січня 2015 року в Україні інвалідність мають 2 568 532 особи. Це 6,1 відсотка до загальної кількості населення. З них майже 80 відсотків — це люди працездатного віку. Головною причиною інвалідності у дорослих є хвороби системи кровообігу (35 %), на другому місті — новоутворення, в тому числі злоякісні (23 %), травми (8 %), хвороби кістково-м'язової, ендокринної, нервової системи, психічні розлади та ін. Саме це обумовлює головну спрямованість роботи фахівців профілактичної медицини — подолання шкідливих звичок та нездорової поведінки українців, як факторів ризику головних причин інвалідності. Серед дитячого населення України — 2 відсотка з інвалідністю, або понад 167 тисяч дітей. Серед причин дитячої інвалідності на першому місці — вроджені порушення, далі — хвороби центральної нервової системи та розлади психіки і поведінки.

Україна взяла на себе і виконує конкретні зобов'язання щодо матеріального забезпечення людей з інвалідністю, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надання низки пільг, конституційно гарантувала на рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють більшість аспектів життя людей із інвалідністю.

Зокрема, це закони України:

  • «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;
  • «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали — внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
  • «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;
  • «Про психіатричну допомогу» та інші нормативно-правові документи.

Створення робочих місць для людей із інвалідністю — питання, яке потребує першочергового вирішення, адже розміру пенсії чи соціальної допомоги недостатньо для гідного існування людини в суспільстві і, як наслідок, це не дає змоги почувати себе повноцінним членом суспільства.

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто інший, давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються, як можуть, зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їхньому місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне — можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Як і інші соціально пригноблені категорії, інваліди об'єднуються в первинні організації для того, щоб виражати свої погляди, вимагати дотримання своїх громадських прав. Як правило, цього дня проводяться різноманітні форуми, публічні дискусії, у ході яких окреслюються тенденції, шляхи та засоби, якими інваліди та їхні родини можуть досягти духовної та матеріальної незалежності в житті.

У цей День всі повинні долучитися до цієї міжнародної ініціативи і побажати всім, хто не байдужий до цієї проблеми, сил і здоров'я, засобів і успіху. Захищаючи гідність людей з інваліднісю, ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність — це не вирок. Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. International Day of Persons with Disabilities (IDPD), 3 December 2020 | United Nations Enable. www.un.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 1 грудня 2020. 
  2. International Day of People with Disabilities. International Day of People with Disabilities (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019. 
  3. Past Observances. International Day of Persons with Disabilities 3 December. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]