Жоломія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жоломі́я[1] (також жоломі́йка[2][3]) або дводенці́вка ― західноукраїнський музичний інструмент, здвоєна сопілка зі своєю системою отворів. Нині жоломігу зустріти дуже нечасто: переважно її використовують у народній музиці Карпатського регіону.

Слова жоломія, жоломіґа вважають похідними від пол. szalamaja, яке у свою чергу, походить від грец. κάλαμος («очерет») через лат. calamus[4].

Будова[ред. | ред. код]

Жоломія складається з двох трубочок-цівок. Зазвичай на одній її цівці 4 дірочки, на другій ― 3, проте зустрічаються й інші конфігурації. Обидві денцівки налаштовані, як правило, у терцію, що дає можливість на обох виконувати нескладні мелодії. Також трапляються подвійні флейти, що налаштовані в унісон.

Найбільш розповсюдженими є три варіанти будови:

  • 2 цівки скріплені між собою паралельно або під кутом з відокремленими свистками;
  • в одному цільному бруску просвердлено дві паралельні цівки і зрізано навскіс свистковий пристрій;
  • 2 цівки з'єднані єдиним свистковим пристроєм.


Інше[ред. | ред. код]

Згідно зі словником Б. Грінченка, слово «жоломіґа» вживалось як жартівливе позначення жіночої вульви[5][4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жоломі́я // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. ЖОЛОМІ́ЙКА // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010–2014.
  3. Жоломі́йка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. а б Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009. 
  5. Жоломі́ґа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література[ред. | ред. код]

  • Хоткевич, Г — Музичні інструменти Українського народу — Х. 1930

Посилання[ред. | ред. код]