Лістеріоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лістеріоз [1]
Listeria monocytogenes
Listeria monocytogenes
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A32
OMIM [1]
DiseasesDB 7503
MedlinePlus 001380
eMedicine med/1312 ped/1319
CMNS: Лістеріоз на Вікісховищі

Лістеріо́з (англ. Listeriosis) — інфекційна хвороба тварин і людини, яку спричинюють види роду Listeria. Хвороба характеризується ураженням центральної нервової системи, септичними проявами, абортами, маститами або перебігає у формі безсимптомного носійства. L. monocytogenes зумовлює захворювання людини, а L. ivanovi — тварин.

Епідеміологія[ред.ред. код]

Лістеріоз вважають типовим сапронозом, при цьому первинним природнім резервуаром лістерій є ґрунт, з якого вони можуть потрапляти до організмів рослин [джерело?]. Джерелом зараження сільськогосподарських тварин є корми, зокрема, силос, де лістерії розмножуються. Зараження людей пов'язане зі споживанням до їжі овочів та продуктів тваринництва.

Особливості біології лістерій зумовлюють їхню здатність до зараження продуктів харчування та розмноження в них, що призвело у 80-х рр. 20-го ст. до чисельним епідемічним спалахам та спорадичним випадкам харчового лістеріоза.

Лістерії є причиною перинатальної та неонатальної патології людини. Заражується дитина внутрішньоутробно, трансплацентарно або при ковтанні навколоплідних вод. Заражені діти гинуть у перші дні свого народження. При пізньому зараженні та ранньому комплексному лікуванні можливе одужання.

Патогенез[ред.ред. код]

Шлях збудників до організму пролягає через слизові травного тракту, органів дихання, очей, статевих органів, шкіру та через плаценту вагітної. Через кров та лімфу вони проникають у ретикулоендотеліальну систему (печінка, селезінка, лімфатичні вузли), ЦНС, нирки тощо, де відбувається їхнє розмноження з утворенням гранульом, які містять ретикулярні, моноцитарні клітини, клітинний детрит, змінені поліморфноядерні лейкоцити. В подальшому утворюються некротичні вогнища з можливим рубцюванням.

Клінічні прояви[ред.ред. код]

На шкірі з'являються дрібні висипання (розеоли та папули), на слизовій рота, глотки, стравоходу часто бувають висипання у вигляді невеликих сірувато-білих гранульом. Відмічаються гарячка, розлади дихання, напади ціанозу, тахікардія. У легенях — явища пневмонії. Збільшені печінка, селезінка. Загальний стан нагадує сепсис. У крові лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво. При ураженні нервової системи клініка нагадує картину гнійного менінгіту.

Діагностика[ред.ред. код]

Діагноз ґрунтують на основі:

Лікування[ред.ред. код]

Хворих на лістеріоз (особливо вагітних) госпіталізують та призначають антибактеріальну терапію.

Профілактика[ред.ред. код]

Профілактика лістеріозу полягає в проведенні ветеринарно-санітарних та санітарно-гігієнічних заходів у населених пунктах, у тваринницьких господарствах і на підприємствах з переробки сировини тваринного походження.

Література[ред.ред. код]

  • Тартаковский И. С., Малеев В. В., Ермолаева С. А. Листерии: роль в инфекционной патологии человека и лабораторная диагностика. Москва: Медицина для всех, 2002. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Listeriosis", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9495480/uk. Це повідомлення можна вимкнути задавши параметр |mcat=- в картці.