Перейти до вмісту

Ернест Моніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ернест Моніс
фр. Ernest Monis Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 травня 1846(1846-05-23)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шатонеф-сюр-Шарант Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 травня 1929(1929-05-25)[1][2][…] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мондузій Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, адвокат, голова уряду Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Національної асамблеї Франції, голова Ради міністрів Франціїd, Сенатор Третьої Французької Республікиd[1] і Président du Conseil général de la Gironded Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяРадикальна партія Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAntoine Monisd Редагувати інформацію у Вікіданих

Антуан Емманюель Ернест Моніс (фр. Antoine Emmanuel Ernest Monis; 23 травня 1846, Шатонеф-сюр-Шарант, департамент Шаранта — 25 травня 1929, Мондузій, департамент Верхня Гаронна) — французький політик і державний діяч, з 2 березня 1911 року по 27 червня 1911 був прем'єр-міністром Франції.

Онук іммігрантів з Іспанії. Його батько — судовий пристав, який два терміни (1851—1854 і 1869—1870) був мером Шатонеф-сюр-Шарант — рідного міста Ернеста.

Після отримання юридичної освіти в Пуатьє Антуан Емманюель Ернест Моніс працював адвокатом у місті Коньяку, а потім в 1879 році заснував юридичну фірму в Бордо.

Політична кар'єра Ернеста Моніса почалася незабаром після виборів 1871 року як члена міської ради Коньяку.

У 1885 році обраний депутатом до Парламенту від Жиронда, був спочатку республіканцем, а потім приєднався до радикалів.

З 1891 року — сенатор.

У 1899—1902 роках отримав портфель міністра юстиції в кабінеті міністрів П'єра Марі Вальдек-Руссо[4]. Під час коли Моніс займав це місце, жінки, вперше в історії Франції, були допущені до юридичної практики.

У 1910 році Антуан Емманюель Ернест Моніс обраний віце-президентом Сенату Франції.

2 березня 1911 року Ернест Моніс сформував і очолив власний кабінет[5], який був при владі менше чотирьох місяців.

Антуан Емманюель Ернест Моніс помер у Верхній Гаронні 25 травня 1929 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 senat.fr
  2. 1 2 Antoine, Emmanuel, Ernest Monis / Assemblée nationale
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ French ministries, political parties, etc. from 1870. rulers.org. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  5. ↑ FRANCE: Poor Monis. Time (амер.). 14 лютого 1927. ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернест_Моніс&oldid=46088247