Фернан де Брінон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фернан де Брінон
фр. Marie Fernand de Brinon
Brinon, Fernand.jpg
 
Народження: 26 серпня 1885(1885-08-26)[1]
Лібурн
Смерть: 15 квітня 1947(1947-04-15)[2][1][3] (61 рік)
Аркей
Громадянство: Франція
У шлюбі з: Lisette de Brinon[d] і Simone Mittre[d][4]
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Марі-Фернан де Брінон (фр. Marie Fernand de Brinon; 18851947) — французький адвокат і журналіст, колаборант, в роки Другої світової війни — член уряду Віші. Розстріляний за вироком суду.

Біографія[ред. | ред. код]

Марі-Фернан де Брінон народився 26 серпня 1885 року в місті Лібурн у багатій родині. Навчався в університеті на юриста, але вирішив працювати журналістом в Парижі. Після закінчення Першої світової війни Брінон зайняв пронімецькі позиції, виступав за відновлення відносин з німцями. У 1919 році на Паризькій мирній конференції він познайомився з майбутнім міністром закордонних справ гітлерівської Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом.

Брінон став досить помітною фігурою в житті Франції 1930-х років. Прем'єр Едуар Даладьє особисто надсилав Брінона на зустріч з Адольфом Гітлером. Результатом цієї зустрічі стало опубліковане в газеті «Матен» інтерв'ю, в якому Гітлер запевняв Брінона в дружньому ставленні Німеччини до Франції, яке заспокоїло французьке суспільство[5].

Брінон добре контактував з представниками правих партій. Після того, як Франція зазнала поразки у червні 1940 року, Брінон виступив за співпрацю з окупантами. У липні 1940 року він на запрошення П'єра Лаваля зайняв посаду представника уряду Віші в окупованому Парижі.

Брінон всіляко підтримував нацистів, завдяки чому зумів врятувати свою дружину-єврейку від концентраційного табору. Брінон став одним з лідерів союзу «Франція-Німеччина»[6], і своєрідним «рупором» нацистів у Західній Європі[7]. У 1943 році він відвідав окуповані території Радянського Союзу. Після звільнення Франції в 1944 році Брінон з дружиною втік до Німеччини, де він став президентом французької Урядової Комісії вішистського уряду у екзилі. 22 квітня 1945 року Брінон був заарештований американцями. І сам колабораціоніст, і його дружина утримувалися у в'язниці Фресна, але дружина через деякий час була виправдана і звільнена.

6 березня 1947 року Верховний суд Франції визнав Фернана де Брінона винним у скоєнні військових злочинів і засудив його до вищої міри покарання — смертної кари через розстріл. 15 квітня 1947 року вирок був приведений у виконання у військовому форті в Монружі[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Munzinger-Archiv — 1913.
  4. http://www.ego.1939-1945.crhq.cnrs.fr/recherche/detail_aut.php?id_personne=3504
  5. Рисс К. Тотальный шпионаж. Часть четвёртая. Разгром.
  6. ДЕЛАРЮ Ж. (1998). ИСТОРИЯ ГЕСТАПО. Архів оригіналу за 2012-07-22. Процитовано 2011-2-27. 
  7. Александр Верт. Россия в войне 1941—1945.
  8. William L. Shirer (June 1971). The Collapse of the Third Republic (en) (3rd printing). Pocket Books. с. 374.