Александр Рібо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александр Рібо
Alexandre Ribot
Alexandre Ribot 1913.jpg
Народився 7 лютого 1842(1842-02-07)[1][2][3][4][5][6]
Сент-Омер[7][8][9]
Помер 13 січня 1923(1923-01-13)[1][8][2][3][4][5][6] (80 років)
Париж, Сена[d], Франція[7]
Громадянство (підданство) Flag of France.svg Франція
Діяльність політик, юрист і адвокат
Alma mater Paris Law Faculty[d]
Посада Депутат Національної асамблеї Франції, senator of the French Third Republic[d], President of the Council[d], President of the Council[d], President of the Council[d] і President of the Council[d]
Партія Opportunist Republicans[d]
s: Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Олександр Фелікс Жозеф Рібо (фр. Alexandre Félix Joseph Ribot; 7 лютого 1842, Сент-Омер, департамент Па-де-Кале — 13 грудня 1923 року, Париж) — французький політик і державний діяч, неодноразово очолював кабінет міністрів Франції.

Біографія[ред.ред. код]

Олександр Рибо, після отримання юридичної освіти працював адвокатом.

У 1878 році Рібо був вибраний в палату депутатів, де, приєднавшись до лівого центру, боровся проти амністії та повернення палат в Париж.

Як співробітник журналу «Parlement», виступив противником заходів, прийнятих по відношенню до духовних конгрегацій.

Рибо зайняв в палаті впливове становище і зробився одним з вождів і головним промовцем республіканської консервативної групи; він брав діяльну участь в обговоренні фінансових питань (був доповідачем бюджету 1883) і питань зовнішньої політики. Так, він сильно критикував тонкинску експедицію і сприяв падінню міністерства Феррі в 1885 році.

У 1890 році Рібо прийняв у кабінеті Фрейсіне портфель міністра закордонних справ, який зберіг і в міністерстві Лубе 1892.

Сприяв зближенню російської Імперії і Франції (відвідування Кронштадта адміралом Жерве).

Після падіння кабінету Лубе, Олександр склав, в початку 1893 року, новий кабінет, в якому, разом з посадою міністра-президента, взяв на себе портфель міністра внутрішніх справ.

Кабмін Рибо підтримував політику республіканської концентрації. Рибо провів закон про передачу судам виправній поліції справ про проступки у пресі проти іноземних урядів або їх представників.

У квітні 1893 міністерство Рібо було розпущене, внаслідок незгоди між палатою і сенатом з питання про бюджет.

У січні 1895 року, після падіння другого кабінету Дюпюї та виходу у відставку президента Казимира Пер'є, Рібо склав нове міністерство з радикальних і помірних елементів, і сам прийняв портфель міністра фінансів; але вже в жовтні того ж року міністерство розпустили, внаслідок викриттів у справі про південних залізницях.

Пізніше Рибо ще двічі очолював кабінет міністрів: з 9 червня по 13 червня 1914 року й з 20 березня по 12 вересня 1917 року.

Олександр Фелікс Жозеф Рібо помер 13 січня 1923 в Парижі.

Примітки[ред.ред. код]