Збриж (Чортківський район)
| село Збриж | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060350090015918 |
| Основні дані | |
| Населення | 18 |
| Територія | 0.013 км² |
| Густота населення | 1384.62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48715 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′32″ пн. ш. 26°10′59″ сх. д. / 48.90889° пн. ш. 26.18306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
230 м |
| Водойми | Збруч |
| Відстань до районного центру |
28 км |
| Найближча залізнична станція | Скала-Подільська |
| Відстань до залізничної станції |
11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е |
| Карта | |
  Збриж | |
 Збриж | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Збриж — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Збруч, на сході району. До 2020 підпорядковане Бурдяківській сільській раді.
Населення — 20 осіб (2003).
Село розташоване на відстані 356 км від Києва, 83 км — від обласного центру міста Тернополя та 15 км від міста Борщів.
Поблизу села виявлено поселення трипільської культури. Воно розміщене за 2 км на південний схід від села, на високому мису лівого (напевне правого) берега Збруча і правого берега безіменного струмка, що впадає у Збруч культурний шар починається на глибині 0,1 м від поверхні і сягає до глибини 0.6—0,7 м. Він помітний вздовж берега Збруча на 500 м. Виявлено залишки жител, уламки кераміки, кістки тварин. Розвідка П. І. Борисковського в 1940-х роках. Матеріал і документація зберігаються у Ленінградському відділенні ІА АН СРСР[1][2].
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Старий Ярослав були в управлінні Каленика Харенича із зобов'язанням служити з одним пікінером і двома лучниками та йти в похід[3].
Перша писемна згадка — 1646 року, коли на місці сіл Харжовець і Старий Ярослав було закладено містечко і замок.
27 липня 1672 року Збриж відвідав німецький мандрівник, дипломат Ульріх фон Вердум, який у своєму щоденнику залишив опис містечка.
Від середини XVIII століття знову село.
1744 року у Збрижі засновано монастир отців Капуцинів.
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[4][5]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 31 особа, з яких 16 чоловіків та 15 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 18 осіб[8]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[9].
Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
- Зозуляк Євген Тадейович — український журналіст, письменник. Член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України
-
В'їзд у село з боку Скали-Подільської -
Пам'ятний хрест встановлений з нагоди скасування панщини -
Сільська вулиця -
Кладка через Збруч -
Гора Тямпа неподалік села -
Пам'ятний хрест на місці загибелі з'язкової УПА Ганни Гаврилюк у лісі неподалік Збрижа
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 311.
- ↑ Борисковський П. І. Деякі доповнення до археологічної карти Наддністрянщини // Археологія, — 1950. — Т. 4. — С. 118.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 53.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Івахів, Г. Збриж // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 508. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Лашта, В. Збриж // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 640. — ISBN 966-528-197-6.
- Zbrzyź // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 5323. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |