Зброя ацтеків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зброя, обладунки та щит ацтеків

Зброя ацтеків — численні види зброї наступального та оборонного характеру, що застосовувалися в армії імперії ацтеків. Застосовувалася далекобійна зброя.

Атакувальна зброя[ред. | ред. код]

Перелік озброєння ацтеків змінювався в процесі переходу від залежного міста-держави до перетворення на імперію. Відповідно до цього військо потребувала більш досконалої і потужної зброї. Водночас постійні війні із сусідами та повсталими містами вимагали озброювати ацтецьких вояків зброєю, яка б завдавала більшої шкоди ворогові.

Ацтецький вояк міг мати при собі тепустопіллі (спис), тлатсонтектлі (дротик-тризуб), тлакочтлі (дротик), тлавутоллі (лук), куауололлі (дерев'яний кийок), макуавітль та макана (на кшталт палаша), тематлатль (праща), тлакальуацкуауітль (духова зброя), ітстлі (ніж).

З огляду на численність видів зброю військові загони мали відповідну спеціалізації: були лучники з відповідною кількістю стріл (тсіуакімітль або яомітль) у сагайдак (матлауакаккі). Тятива луку робилася з сухожиль тварин. Лук вважався низькою зброєю диких мисливських племен. Цей момент знайшов відображення в рукописах, в яких з луком зображувалися варварські племена або персонажі з ранньої ацтекської історії. Наконечник стріл робився з обсидіану, кременю, тварин або риб'ячих кісток. Сагайдак перевішувався через плече на спину, нараховував до 20 стріл.

Окремі загони складали вояки зі списами, що були вище чоловічого зросту, а їх наконечник з обсідіану або міді. Були загони озброєні дротиками та пращами. Для останньої використовувалося каміння овальної форми або кулі, що були наповнені шматками обсідіану чи галькою. Тлакальуацкуауітль представляв собою видовжену оброблену тростину, з якою за допомогою видування викидалися отруєні стріли.

Найбільшим потужні загони озброювалися макани та куауололлі. Макани представляли собою дерев'яну пластину завтовшки близько 3 пальців, у верхній частині з пазами, в які вставлялися обсидіанові леза, зміцнювалися сумішшю з особливого кореня і блакитної глини, змішаних з кров'ю кажана або клеєм з посліду черепах. Були також дворучні варіанти цієї зброї: макани мали леза з 2 сторін, макани з лезамиз чотирьох сторін носили назву макуавітсоктлі. Крім того, більшість вояків мали при собі ножа.

Як далекобійна зброя використовувався атлатль (списокидальня). У найпростішому варіанті представляла палицю з упором на кінці. Часто мала кільця для пальців. Деякі атлатлі прикрашалися віялоподібним пір'ям. Атлатль складався з короткого, максимум у 60 см завдовжки, шматка твердого дерева, що мав на кінці петлю, в яку проходили пальці вояка, а на іншому кінці знаходиться глибока зарубка. У неї закладається кінець древка короткого списа. Потім вояк розмахував атлатлем, що був продовженням руки, і кидав його по дузі — знизу і вперед, в якись момент руху спис вилітав з зарубки зі значно більшою поступальної силою, ніж при звичайному кидку рукою. У цій зброї використовувалася відцентрова сила.

Обладунки[ред. | ред. код]

Основним видом захисту був щит (чималлі). Ацтекські великі щити були 70-74 см в діаметрі, а малі — 26-40 см. У ацтеків налічувалося до 7 видів традиційного орнаменту використовуваного на щитах, яких найвідомішими: хуастекський з пір'ям кецалей («кецалькуешіо») та «кецальшікальколіукі».

Був плоским, круглої або овальної форми. Його робили з бамбука, очерету або вогнестійкого дерева, підбивали бавовною, а зовні міг вкриватися шкірою, черепаховим панциром, прикрашатися мозаїкою з каменів або пір'я, а також золотими, мідними або срібними деталями. З внутрішньої сторони щит мав прямокутну підкладку під руку і два ременя-енарма для тримання на руці. За повідомленнями іспанців деякі щити були настільки міцні, що їх неможливо було пробити пострілом з арбалетах.

Обладунки представляли собою броню з бавовни (ічкауіпіллі), вимочену у солоній воді, завтовшки у 1-2 пальці. Вони здатні були витримати удар макани або списа. Під ічкауіпіллі аристократи носили своєрідні туніки (еуатль), що пом'якшувало удар зброєю.

На голові вояки носили шоломи (куакалалатлі), що були зроблені з деревини листяних порід. Вони захищали більшу частину голову, до підборіддя.

Джерела[ред. | ред. код]

  • John Pohl & charles Robinson III, Aztecs and conquistadores. The Spanish Invasion & the Collapse of the Aztec Empire, Osprey publishing Ltd
  • Hassig, Ross (1992). War and Society in Ancient Mesoamerica. Berkeley: University of California Press. ISBN 0-520-07734-2.