Театр ацтеків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Театр ацтеків — вид сценічного мистецтва, що існувало в ацтеків за часи існування Потрійного союзу. Процес його розвитку відомий частково. В силу історичних обставин збереглося досить мало зразків ацтекської театральної традиції. Сьогодні існує «Ацтекський театр» у м. Сан-Антоніо (США, штат Техас).

Особливості[ред. | ред. код]

Театр в ацтеків представляв собою поєднання декламації, пісні, танцю і музики. У цих виставах брали участь професійні актори (вони існували при дворах володарів, знаті та багатих родинах), одягнені в костюми, що зображають історичних чи міфологічних героїв. Вони використовували діалог, час від часу герої і хор змінювали один одного. Ці вистави були водночас балетом і трагедією. В них вставлялися виконувані в пантомімі пісні. Деякі з них співали жінки. Деякі з них являли собою музичні спектаклі, де жерці чи артисти, що зображували богів, виконували сольні партії, а всі інші виступали як хор і кордебалет. Пишні святкування з виставами давали людям зняти напругу, розслабитися, виплеснути енергію.

Різні племена або регіони імперії мали свій репертуар. Коли артисти виконували п'єси іншої провінції, вони одягалися у відповідні костюми і копіювали манеру тих, кого зображували. Серйозні вистави чергувалися з комічними номерами, виконуваними клоунами, карликами, горбанями, жонглерами, танцюристами на ходулях і акробатами, які танцювали разом з артистами, які балансували на їхніх плечах.

Головними темами були міфологічні події з головними персонажами-божества, а також звитяжні діяння тлатоані — Незауалпілі, Несауалькойотля, великих тлатоані, зокрема Монтесуми II.

Танці[ред. | ред. код]

Одинадцятого місяця року ацтеки збиралися на заході дня на площі для виконання танцю «помахи рук»: 4 ряди танцюристів пересувалися по колу мовчки і без всякого музичного акомпанементу. Був «зміїний» танок, в якому воїни і дівчата бралися за руки, в іншому танці знатні люди Теночтітлана і Тлателолько шикувалися в два ряди обличчям один до одного.

Існували світські танцювальні дійства, в яких брало участь до 4 тисяч чоловік. Популярним був танок, де танцюючі обіймали один одного за шию або талію. Був світський танець, в якому виконавці бралися за руки, утворюючи дві довгі шеренги, кожну з них вів досвідчений танцюрист, його рухи повторювала вся шеренга. Іноді він копіював манери чужинців, жінок або п'яниць. Він раз у раз міняв темп танцю, загострюючи відчуття. При цьому дві людини читали співуче вірші, а решта вторили їм у хорі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Nigel Cawthorne (trad. Daniel Alibert-Kouraguine), L'art des Aztèques, Paris, Solar,‎ 1999, 96 p. (ISBN 2263028609)