Канали ацтеків
Канали ацтеків — складова частина іригаційної системи, яка існувала на території Ацтекської імперії. Призначалися також для забезпечення населення прісною водою. Для цього споруджувалися потужні акведуки.
Особливості[ред. | ред. код]
Техніка споруди каналів (apantle — «рів», «канал») була гранично простою: від джерела воду відводили за допомогою канави, береги і стінки якої зміцнювали каменем, піском, іноді навіть кам'яною кладкою, чагарником, кілками, колодами; у кодексах згадується навіть «дерев'яний канал».
1974 року на західному березі оз. Тескоко в профілях двох сучасних шахт археологи знайшли залишки більш ніж 30 каналів доіспанського походження. Найбільш ранні з них відносяться, на думку дослідників, до епохи культури Теотіуакана, а найпізніші пов'язані вже з ацтеками. Більшість каналів мало ширину близько 1,2-1,4 м і глибину 0,7-1,2 м (лише два з них мали ширину до 7 м і глибину до 2 м). Ці розміру в середньому відповідали усім каналам ацтеків, оскільки ландшафт та водні ресурси не дозволяли створювати великі та довгі системи. Цими каналами забезпечувалося надходження воду до іригаційних систем, завдяки чому стрімку розвинулося землеробство.
Водночас ацтеками створивалися спеціальні канали на кшталт акведуків, які постачали до великих міст, насамперед столиці імперії Теночтітлана прісну воду, якою користувалися виключно люди для споживання. Найвідоміший акведук збедовано за наказом Чимальпопоки від Чапультепека. За часів великого тлатоані Ауітсотль за порадою придворного астролога Куекуеша було зведено великий акведук з 34 джерел поряд з містом Койоакан, що значно поліпшив становище із забезпечення мешканців столиці водою. На честь ініціатора будівництва акведук був названий його іменем — Акуекуешкатль («Вода Куекуеша»). Саме руйнування акведуку Чимальпопоки значною мірою забезпечило захоплення іспанцями Теночтітлана.
Інші міста також повторювали дії столичних правителів із спорудження водоканалів й акведуків. Втім протяжність та потужність їх була на низькішому рівні. Тому проблема постачання водою, особливо в Мексиканській долині, увесь час існування імперії залишалася повністю невирішеною. Водою навіть торгували наче звичайним товаром.
Джерела[ред. | ред. код]
- Smith, Michael E. (1997). The Aztecs (first ed.). Malden, MA: Blackwell Publishing. ISBN 0-631-23015-7.
