Музика ацтеків

Ацтекські музики

Музика ацтеків — традиційна культура складання музики, гра на відповідних інструментах, що існувала в державі ацтеків (мешиків) у XIII–XVI ст. Більша частина традицій зникло після вторгнення іспанських конкістадорів. Перші та головні знання з музики ацтеків міститься у працях конкістадора Берналя Діаса дель Кастільйо, ченців Бернардіно де Саагуна та Дієго Дурана.

Характеристика

Музика була складовою частиною ацтекських ритуалів. Музика в ацтеків була пов'язана не лише з обрядами, ритуалами і танцями, а й з поезією і читанням гімнів. Вона була пентатонна (звукоряд містив п'ять щаблів в межах октави): ля, до, ре, мі, соль.

Існували спеціальні заклади для отримання музичної освіти — Куікакаллі («будинок пісні»), які знаходились при палацах або були на утриванні окремих кварталів. У будинку Мішкоаллі збиралися разом гравці на тепонастлі (тепонацтлі), а також зберігалися різні пристосування та інструменти для співу і танців. У Мекатлане, спеціальній будівлі для школи тлапіцке (музики) навчали іграм на різних музичних інструментах, приділяючи особливу увагу духовим.

Від музики ацтеків нічого не збереглося дотепер, скільки вона не була записан та не була багата на ресурси. З основних було кілька духових інструментів, морська мушля, труба, флейта, свисток і ударні інструменти: вертикальний барабан (уеуетль) і двузвучний дерев'яний гонг (тепонастлі). Найбільш популярними були тепонастлі, ритм якого супроводжував майже всі танці, і різноманітні флейти.

Інструменти

Духові

• Атекоколі — велика перфорована раковина мушля, грали на ній як на трубі.
• Кікістлі — труба з мушлі молюска.
• Коколоктлі — флейта, яка видавала гудіння. Подвійна очеретяна флейта з 4 дірочками, пов'язана близько мундштука стрічкою, яка тримавала яйце павука; це яйце і є джерелом звуку.
• Теккістлі — духовий інструмент, зроблений з мушлі або кістки.
• Тепуцкікіцтлі — мідна труба; до винаходу міді дану трубу виготовляли з дерева або дуже великого гарбуза.
• Тлапіцаллі — вертикальна флейта з 3 дірочками, робилася з кістки або глини.
• Уілакапіцтлі — окарина, маленька флейта або дудка, мала кулясту форму, зазвичай імітувала тварину.
• Чічітлі — флейта.

Ударні

• Айякатлі — тріскачка у формі посудини з гарбуза з насінням, намистинками і галькою всередині.
• (Ayotl) — панцир черепахи, з парою зубців (з внутрішньої сторони) за якими вдаряли оленячими рогами.
• Какалачтлі — глиняна тріскачка.
• Койоллі — дзвіночки, зроблені з різних матеріалів, зокрема глини, горіхової шкаралупи, сушених фруктів (плодів); танцюристи носили їх на намистах, браслетах, і надягали їх на сандалі.
• Омічікауастлі — кістки оленя з насіченими смужками, гралися ними, дряпаючи їх по кістках меншими за розміром.
• Текомапілоа — барабан з гарбуза, по ньому вдарялися палицями з каучуковими наконечниками; використовувався жінками.
• Тепонацтлі — пустотілий дерев'яний циліндр, що лежить на боці, били по нього молотками з каучуковими наконечниками, виробляючи два удари
• Тецілакатль — мідний або кам'яний гонг.
• Уеуетлі — циліндричний дерев'яний барабан на трьох ніжках; з одного боку був обтягнуто шкірою тварини, другий отвір залишався відкритим. Ставилося вертикально і грали на ньому пальцями. Замість деревини для його виготовлення могла використовуватися глина. Найбільш шановний інструмент.
• Цікауастлі — тріскачка.
• Чікауастлі — довгі палиці-тріскачки, що зазубрені на кінцях, використовувалися тільки в релігійних церемоніях.
• Чілілітлі — мідні диски корнет, флейт, мушель молюсків і металевого гонга, по яким били молотком з сосни.

Музика і міфологія

В ацтекському пантеоні виділяють декілька богів, пов'язаних з музикою і танцями. Це Уеуекойотль («Старий, старий койот»), який був богом нестримних веселощів, пісень і танців. Його часто зображували в антропоморфних вигляді з музичними інструментами в руках. Як його іпостась виступав і Макуільшочітль («П'ята квітка») в ролі покровителя мистецтв, бога музики і танців. Водночас Макуільшочітль сам був іпостассю — у Шочіпіллі («Володар квітів»), який був покровителем співаків і музиків, їх богом. У той же час, сам Тецкатліпока (один з головних богів) був пов'язаний безпосередньо з музичним інструментом, а саме з флейтою. Його імперсонатор, представляючи самого Тецкатліпока, цілий рік грав на флейтах, а перед жертовним вівтарем ламав їх.

Джерела

• https://web.archive.org/web/20161003073037/http://ancientsites.com/
• https://web.archive.org/web/20051029014259/http://mexico.udg.mx/