Аттіла Йожеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йожеф Аттіла)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аттіла Йожеф
József Attila
Народився11 квітня 1905(1905-04-11)
Будапешт, Угорщина
Помер3 грудня 1937(1937-12-03) (32 роки)
Балатонсарсо, Угорщина
·залізнична аваріяd
ПохованняКерепеші
Країна Угорщина
Національністьугорець
Діяльністьпоет
Alma materУніверситет Сегеда і Університет Франца Йосифаd
ЗакладNyugatd
Мова творівугорська
ПартіяКомуністична партія Угорщиниd (1936)
БатькоJózsef Árond
Брати, сестриJolán Józsefd і Йожеф Етелька
Нагороди

CMNS: Аттіла Йожеф у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

А́ттіла Йо́жеф (угор. József Attila; 11 квітня 1905(19050411), Будапешт — 3 грудня 1937, Балатонсарсо) — угорський поет.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 11 квітня 1905 року в Будапешті, Угорщина. У 1924 вступив до Сегедського університету; звідти його виключено через революційну діяльність. Згодом навчався у Відні (1925) та Парижі (19261927), де прочитав Гегеля і Маркса, ознайомився з поезією Війона.

У 1927 році повернувся в Угорщину. У 1930 році вступив до Угорської комуністичної партії. У 1931 році зацікавився психоаналізом. У 1933 році сталіністи виключили його з партії. У 1935 році пережив глибоку депресію, лікувався в психлікарні. У 1936 році почав видавати ліворадикальний журнал «Доказ» (угор. Szép Szó). У 1937 році познайомився з Томасом Манном, присвятив йому вірша. Пізніше знову лікувався в лікарні. 3 грудня 1937 року наклав на себе руки, кинувшись під потяг у Балатонсарсо.

Спадок

[ред. | ред. код]
Аттіла Йожеф

Поезія Йожефа увійшла в класику європейської лірики XX століття, вона ввібрала в себе пошуки французького сюрреалізму, революційні традиції Ендре Аді, авангардизм Лайоша Кашшака. Його вірші перекладали визначні поети: Поль Елюар, Єжен Гільвік у Франції, Стефан Хермлін в НДР, Семен Кірсанов, Леонід Мартинов, Давид Самойлов в СРСР. Українською мовою вірші Аттіли Йожефа перекладали: Микола Лукаш, Кіра Шахова, Дмитро Павличко, Петро Осадчук, Микола Рябчук.

Йожефові вірші перекладав актор і драматург Леонід Філатов: 1980 року в театрі на Таганці він організував поетичний вечір, присвячений поету.

На Йожефові вірші писали музику Дьордь Ліґеті, Дьордь Куртаг, Едісон Денисов, Дж. Мандзоні та інші. З 1962 по 2000 рік — його ім'ям було названо Сегедський університет.

Твори

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Аттілі Йожефу в Будапешті біля будівлі угорського парламенту

Твори, видані угорською мовою

[ред. | ред. код]
  • A szépség koldusa/ Жебрак краси (1922);
  • Nem én kiáltok/ Не я кричу (1925);
  • Nincsen apám se anyám/ Ні батька, ні матері (1929);
  • Döntsd a tőkét, ne siránkozz/ Валити дуби (1931), книжку заборонила й конфіскувала цензура;
  • Külvárosi éj/ Ніч міської околиці(1932);
  • Medvetánc/ Ведмежий танець (1934);
  • Nagyon fáj/ Дуже боляче (1936).

Твори, видані українською мовою

[ред. | ред. код]

Твори, видані російською мовою

[ред. | ред. код]
  • Стихи./Вірші (1962)
  • Родина моя./Батьківщина моя (1968)
  • Стихи./ Вірші (1980).
  • Венгерская поэзия. XX век./ Угорська поезія. ХХ ст. (1982)
  • О Венгрия, страна моя…/ О Угорщино, країно моя (1987)
  • На ветке пустоты/На гілці порожнечі (2005)

Твори, видані англійською мовою

[ред. | ред. код]
  • English translations Perched on Nothing's Branch, (1987) (переклад Peter Hargitai)
  • Winter Night: selected poems of Attila József, (1997) (переклад John Batki)
  • The Iron-Blue Vault: selected poems, (2000) (переклад Zsuzsanna Ozsvath і Frederick Turner)
  • Attila József: Sixty Poems, (2001) (переклад Edwin Morgan))
  • A Transparent Lion: selected poems of Attila József; (2006) (переклад Michael Castro та Gabor G. Gyukics)

Література

[ред. | ред. код]
  • Mészáros I. József Attila és a modern művészet. Budapest: Argumentum, 2004
  • Bókay A. Líra és modernitás: József Attila én-poétikája. Budapest: Gondolat, 2006

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 39971 Йожеф — астероїд, що названо на поетову честь.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]