Комісарівка (Кам'янський район)
| село Комісарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Тер. громада | Вишнівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA12040070040036488 |
| Облікова картка | Комісарівка |
| Основні дані | |
| Населення | 967 |
| Поштовий індекс | 52142 |
| Телефонний код | +380 5651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°27′44″ пн. ш. 33°47′34″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
111 м |
| Водойми | річки: Комісарівка, Балка Жовта |
| Найближча залізнична станція | Касинівка |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Комісарівка | |
 Комісарівка | |
| Мапа | |
| |
Коміса́рівка — старовинне козацьке село в Україні, у Вишнівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. В минулому — центр Комісарівської волості та Комісарівської сільської ради.
Населення — 967 мешканців.
Село Комісарівка знаходиться на березі річки Комісарівка, у яку впадає річка Балка Жовта. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Чистопіль, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лозуватка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.
Засновником Комісарівки є запорожський полковник Григорій Попович, а осадчим був призначений Панас Таран.
У 18 сторіччі входило до Кодацької паланки Війська Запорожського. В архівних документах того часу значиться, як «запорожская слобода Комисарка».
1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).
Після 1765 року Комисарівка стала центром Комисарівської паланки Запорозької Січі.[1]
1824 року побудовано коштом сільської громади побудовано кам'яну Свято-Успенську церкву[2].
За даними на 1859 рік в селі було 640 дворів, у яких мешкало 3973 особи, існували 2 православні церкви, відбувалось 3 ярмарки на рік[3].
Станом на 1886 рік населення збільшилось до 3899 осіб, налічувалось 893 дворових господарства, працювала церква православна та єврейський молитовний будинок, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по неділях[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7578 осіб (3769 чоловічої статі та 3809 — жіночої), з яких всі — православної віри[5].
1908 року населення зросло до 10455 осіб (5789 чоловіків та 4666 жінки), налічувалось 1476 дворових господарств[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,6 % |
| російська | 4,9 % |
| інші/не вказали | 1,5 % |
- ТОВ «Комісарівка».
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Будинок культури.
Польовий Ренат (1927) - науковець і практик скловиробництва, учасник українського правозахисного руху, автор книг.
9 квітня 1877 року тут народився святий Миколай (в миру — Феодосій Могилевський), учасник Всеукраїнського церковного собору (1918), митрополит Алма-Атинській і Казахстанський, прославлений в лику святих Собором РПЦ.
- ↑ Макидонов, А. В. (2011). Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века (PDF). Запоріжжя: Просвіта. с. с. 4. ISBN 978-966-653-285-8. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
{{cite book}}:|page=має зайвий текст (довідка); Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 418)
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1181) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 634
- Погода в селі Комісарівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Эварницкій Д. И. Источники для исторіи Запорожскихь козаковь. Том ІІ., Владимирь, 1908.
- Коміса́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.723
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
