Користівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Користівка

Знам'янка — Користівка
Користівка — Яковлівка
Павлиш — Користівка
Одеська залізниця
Знам'янська дирекція
смт Приютівка

Вигляд вокзалу з боку селища
Вигляд вокзалу з боку селища
Вигляд вокзалу з боку селища
48°43′56″ пн. ш. 33°03′58″ сх. д. / 48.73222° пн. ш. 33.06611° сх. д. / 48.73222; 33.06611Координати: 48°43′56″ пн. ш. 33°03′58″ сх. д. / 48.73222° пн. ш. 33.06611° сх. д. / 48.73222; 33.06611
Дата відкриття 8 жовтня
Рік відкриття 1869 (155 років)
Тип вузлова, пасажирська, вантажна
Колій 12
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 339
Відстань до ст. Знам'янки, км 38 км
Відстань до ст. Кременчука, км 59
Відстань до ст. П'ятихаток, км 74
Код станції 410307 ?
Код «Експрес-3» 2208630 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову
Мапа
Користівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Користівка
Користівка

Кори́стівка — вузлова залізнична станція Знам'янської дирекції Одеської залізниці. Розташована в смт Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області.

Від станції відходять лінії:

Історія[ред. | ред. код]

1869 року завдяки будівництву залізничної колії Одеса-Головна — Харків-Пасажирський, а саме дільниці Єлизаветград — Крюків, на околиці сіл Протопопівка та Користівка (тепер частина села Войнівка), біля однойменної річки було збудовано станцію Користівка.

8 жовтня 1869 року на цій дільниці розпочався залізничний рух. 1901 року сюди була прокладена залізнична гілка з П'ятихаток, таким чином Користівка стала вузловою станцією. В тому ж році тут споруджено депо та перші житлові будинки.

У період революції 1905—1907, а саме — в жовтні—грудні 1905 року на станції Користівка відбулися три страйки залізничників. Керував ними страйковий комітет, до якого входили Ф. А. Половинка, П. Іляшевський, І. Сокол, І. Куляда та інші.

Станцію електрифіковано 1962 року у складі дільниці Знам'янка — П'ятихатки змінним струмом. 28 жовтня 2008 року відбулося урочисте відкриття електрифікованої дільниці Кременчук — Бурти — Користівка. Цією ділянкою пройшов електропоїзд ЕПЛ9Т-015.

Залізничні катастрофи на станції[ред. | ред. код]

6 листопада 1986 року о 03:02 за київським часом на станції Користівка відбулося зіткнення пасажирських поїздів № 635 «Криворіжжя» Кривий Ріг — Київ та № 38 «Донбас» Київ — Донецьк з важкими наслідками. У результаті катастрофи загинули 44 людини, 100 отримали поранення. Були пошкоджені до стану списання електровози ЧС4-005 і ЧС4-071, пошкоджені кілька пасажирських вагонів[1].

30 вересня 2005 року під час руху вантажного поїзда зійшли з рейок 3 із 56 вагонів. Один був порожній, 2 — із зерновідходами. Рух поїздів був зупинений на півгодини[2].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняються деякі пасажирські потяги та потяги приміського сполучення у напрямку станцій Знам'янка, Олександрія, П'ятихатки, Вознесенськ, Кременчук.

Через станцію, з 12 грудня 2016 року, курсували через день безпересадкові вагони сполученням Луцьк — Харків-Пасажирський. З 10 грудня 2017 року, з введенням нового розкладу руху, безпересадкові вагони були скасовані, замість них призначений через день новий нічний швидкий поїзд сполученням Харків-Пасажирський — Ковель (через станції Рівне, Козятин I, Знам'янку, Павлиш, Кременчук, Кобеляки, Полтаву).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 6 листопада 1986 року на станції Користівка сталася одна з найбільших залізничних катастроф радянського часу, яка забрала життя 44 пасажирів. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
  2. Архів залізничних аварій (2004—2007) [Архівовано 6 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]