Криворізький район (1923—2020)
| Криворізький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УСРР),  Україна
| ||||
| Область: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1221800000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
| Населення: | ▼ 44 738 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 1347 км² | ||||
| Густота: | 33.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-564 | ||||
| Поштові індекси: | 50480—53092 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Кривий Ріг | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 17 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 81 | ||||
| Селища: | 6 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Яценко Віталій Володимирович | ||||
| Голова РДА: | Ткаченко Антон Володимирович[2] | ||||
| Вебсторінка: | Криворізька РДА | ||||
| Адреса: | 50002, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 152 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Криворі́зький райо́н — колишня адмніністративно-територіальна одиниця, розташована на північному заході Дніпропетровської області.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Районний центр — місто Кривий Ріг. Утворено у 1923 році. Населення становить 44 886 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Виходячи з географічної специфіки міста Кривого Рогу, яке простяглося в довжину більше, ніж на 50 км, такі ж параметри має і район, який межує з П'ятихатським, Софіївським, Апостолівським, Широківським районами, Миколаївською та Кіровоградською областями.
Загальна його площа становить 134724 га, водні ресурси 2897 га. В районі знаходяться 89 населених пунктів і мешкають 44,5 тис. осіб[3].
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований у степовій зоні. Поверхня здебільшого рівнинна, місцями хвиляста, розчленована ярами та балками. Північна частина являє собою відроги Придніпровської височини, висота якої з північного заходу на південний схід поступово зменшується. Балки ж характеризуються невеликими водозбором та стрімкими схилами.[4]
Територією району протікають річки Інгулець, Саксагань, Бокова, Боковенька, Кам'янка. Річкові долини на півдні Криворіжжя, де Придніпровська височина переходить в Інгулецько-Нікопольську низовину, не глибокі, але широкі, мають розвинуті тераси. Вододіли цієї рівнини — плоскі.
Ґрунтовий покрив району складають чорноземи звичайні і чорноземи південні. В заплавах річок, балках зустрічаються лучно-чорноземні ґрунти, чорноземи солонцюваті. Зустрічаються також лучно-солонцюваті і лучно-болотні ґрунти.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Кривого Рогу | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 13 | 19 | 23,5 | 29 | 35,8 | 36,4 | 38,6 | 39,6 | 32,2 | 31,7 | 21,7 | 15,3 | 39,6 |
| Середній максимум, °C | −2 | 0 | 4 | 13 | 21 | 24 | 26 | 25 | 20 | 13 | 5 | 0 | 12 |
| Середня температура, °C | −5 | −3,6 | 1,3 | 9,5 | 15,9 | 19,5 | 21,1 | 20,5 | 15,6 | 8,8 | 3,0 | −1,6 | 8,8 |
| Середній мінімум, °C | −7 | −6 | −1 | 5 | 10 | 13 | 15 | 14 | 11 | 4 | 1 | −3 | 5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −27,2 | −27,3 | −21 | −8,9 | −1,6 | 2,8 | 7,3 | 5 | −3,7 | −10 | −18,6 | −24,5 | −27,3 |
| Норма опадів, мм | 40 | 32 | 28 | 41 | 42 | 64 | 54 | 42 | 31 | 30 | 35 | 44 | 483 |
| Джерело: Клімат Кривого Рогу. meteoprog.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 30 травня 2015. | |||||||||||||
Над територією Кривого Рогу сформувався своєрідний мікроклімат «острова тепла». У місті тепліше на 1,8 °C. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пило-газових викидів підприємств та автомобілів взимку утворюються смог, знижені дози сонячної радіації.
Історія[ред. | ред. код]
Криворізький район було створено у 1923 році.[5] У 1959 р. через реорганізацію сільських районів було ліквідовано. Його територія розділилася і відійшла частинами до складу Софіївського, Широківського, Апостолівського та П'ятихатського районів області. У 1965 році район було поновлено.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Район у межах з 17 липня 2020 року має поділ на 15 територіальних громад[6], в тому числі 3 міські, 2 селищні та 10 сільських громад (в дужках - їх адміністративні центри):
- Міські:
- Криворізька міська громада (місто Кривий Ріг),
- Апостолівська міська громада (місто Апостолове),
- Зеленодольська міська громада (місто Зеленодольськ);
- Селищні:
- Софіївська селищна громада (смт Софіївка),
- Широківська селищна громада (смт Широке),
- Сільські:
- Вакулівська сільська громада (село Вакулове),
- Глеюватська сільська громада (село Глеюватка),
- Гречаноподівська сільська громада (село Гречані Поди),
- Грушівська сільська громада (село Грушівка),
- Девладівська селищна громада (селище Девладове),
- Карпівська сільська громада (село Карпівка),
- Лозуватська сільська громада (село Лозуватка),
- Нивотрудівська сільська громада (село Нива Трудова),
- Новолатівська сільська громада (село Новолатівка),
- Новопільська сільська громада (село Новопілля).
Історичний поділ району (до 2020)[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально мав поділ на 2 селищні ради та 17 сільських рад, які об'єднували 89 населених пунктів та підпорядковані Криворізькій районній раді. Адміністративний центр — місто Кривий Ріг, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района[7].
Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2001[8]) |
|---|---|---|
| 1 | Лозуватка | 6 730 |
| 2 | Радушне | 3 366 |
| 3 | Новопілля | 2 047 |
| 4 | Вільне | 1 782 |
| 5 | Красівське | 1 657 |
| 6 | Христофорівка | 1 556 |
| 7 | Глеюватка | 1 371 |
| 8 | Широке | 1 337 |
| 9 | Софіївка | 1 316 |
| 10 | Недайвода | 1 156 |
Економіка[ред. | ред. код]
Економічну основу району забезпечує аграрний сектор.
У процесі реформування агропромислового комплексу, з 2000 року, в районі створено 38 товариств з обмеженою відповідальністю, 159 селянських фермерських господарств та виділилися 745 одноосібних власників землі, 2 підсобних і 1 селянський фермерський кооперативи та 10 інших недержавних сільгосппідприємств.
У цілому по району нараховується сільськогосподарських угідь 109,2 тис.га, з них ріллі, яка перебуває в обробітку всіма формами власності, 87,8 тис.га. Крім цього, в районі є 3700,9 га садів, 10855 га пасовищ та 474 га сінокосів.
Сільськогосподарські підприємства району займаються виробництвом продукції рослинництва (зернових, овочевих та кормових культур) та тваринництва.
Транспорт[ред. | ред. код]
Транспортну особливість Криворізького району головним чином зумовлює розташування близько на 70 км із північного сходу на південний захід міста Кривий Ріг. З одного боку, лише один автошлях проходить довжиною понад 50 км через весь Кривий Ріг. Також варто зауважити, що Кривий Ріг з давніх-давен відомий якістю своїх доріг, тому існуючі об'їзні автошляхи використовуються як крайній засіб, бо містом, незважаючи на трафік та світлофори, їхати швидше.
Автомагістраль національного значення Н23 із Кропивницького на Запоріжжя — Каховку через Мар'янське проходить фактично центром містом через дублюючі дороги є дуже швидким та зручним коридором, тому 14 км проходяться за 20-30 хв. Водночас також існує транспортний коридор Н11 Дніпро на Вознесенськ — Миколаїв через Новий Буг має менше транспортне навантаження, на відміну від першого, проте так само через дублюючі автошляхи 33 км Кривим Рогом проходяться за 40-45 хвилин.
Територією району проходять автошляхи: Н11, Н23, Р74 та Т 0434.
Криворізький район у плані залізничного розвитку так само дуже залежить від комунікацій Кривого Рогу, проте набагато більше через його промислові ресурси, а саме через ГЗК, шахти, відвали, відвальні хвости, які щодня розростаються районом. Відтак майже анекдотичною ситуацією виглядає такий факт: відстань між кінцевою станцією для більшості поїздів північно-східного прямування Кривий Ріг-Головний та наступною, де стають усі поїзди станцією Рокувата, 22 км, які поїзди через проходження територією промвиробництва їдуть з обмеженням швидкості до 25 км на годину, проходять за 50 хв. Водночас проїхати містом від однієї станції до іншої займе хвилин 35-40.
Тож залізничний рух районом відбувається на трьох напрямках: північно-східному, північно-західному та південному. Виокремивши усі станції Кривого Рогу, у районі лишаються сім станцій: дві вузлові залізничні станції: Грекувата та Мусіївка, сортувальна станція Кривий Ріг-Сортувальний та ще 4 станції Гейківка, Карачуни, Пічугіно та Радушна.
Зупинні пункти: 20 км, 27 км, 39 км, 45 км, 61 км, 77 км, 79 км, 86 км та 91 км.
Населення[ред. | ред. код]
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[9]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 20 129 | 3896 | 3015 | 5765 | 5083 | 2292 | 78 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 23 629 | 3733 | 2951 | 5957 | 6164 | 4331 | 493 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Соціально-гуманітарна сфера[ред. | ред. код]
Науково-дослідна робота в районі представлена Державним дослідним господарством «Червоний шахтар», яке займається виведенням нових цінних порід великої рогатої худоби.
Щодо освіти, то в районі налічується 24 школи, з яких 17 — середні, а також 2 школи-садки. На території Криворізького району розташовано 28 дошкільних дитячих закладів, а також районна заочна школа для сільської молоді з філіями.
Система охорони здоров'я на сьогодні представлена районною лікарнею, 3 дільничними лікарнями, 6 амбулаторіями та 40 фельдшерсько-акушерськими пунктами, а також районною санепідстанцією, обласним протитуберкульозним диспансером, обласною психоневрологічною лікарнею, обласним психоневрологічним інтернатом.
Культурний потенціал району — це 29 сільських будинків культури та клубів, при яких працюють 118 колективів художньої самодіяльності і музичних гуртків, 4 з яких мають звання народних. При кожній сільській раді працює сільська бібліотека.
На території району є 25 футбольних полів, 6 спортивних залів. На базі кожної школи створені спортивні клуби. Ведеться підготовча робота щодо створення районної дитячо-юнацької спортивної школи та відновлення роботи футбольного спортивного товариства «Колос».
На території району вздовж узбережжя Карачунівського водосховища розташовано 60 баз відпочинку, що належать різним підприємствам м. Кривого Рогу.
Персоналії[ред. | ред. код]
- Олександр Поль першим знайшов корисні копалини — залізну руду у Кривбасі.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криворізького району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 55,55 % (проголосували 18 373 із 33 076 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,18 % (8669 виборців); Олег Ляшко — 10,16 % (1867 виборців), Юлія Тимошенко — 9,39 % (1726 виборців), Сергій Тігіпко — 7,35 % (1350 виборців), Анатолій Гриценко — 5,09 % (936 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,08 %.[10]
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х тт./Упорядник В. П. Бухтіяров. Кривий Ріг: ЯВВА,2005. -Т.1
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 29 листопада 2019 року № 429/2019-рп «Про призначення А.Ткаченка головою Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 7 серпня 2011.
- ↑ Сайт Криворізької РДА. Географія та природний потенціал району. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 січня 2013.
- ↑ Постанова ВУЦВК № 308 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини»
- ↑ / 807-IX # Text Постанова Верховної Ради України «Про Утворення та ліквідацію районів». Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Криворізького району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ За даними із сайту ВРУ
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Криворізький район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.285-336, 319-321
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криворізький район (1923—2020) |
- adm.dp.ua — Дніпропетровська ОДА
- Дніпропетровська обласна рада
- ВР України[недоступне посилання з липня 2019]
- Криворізький район. Історія за часів УРСР [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||
|
