Макаренко Андрій Гаврилович
| Макаренко Андрій Гаврилович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
17 липня 1885 Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер |
28 вересня 1963[1] (77 років) або 28 листопада 1963[2] (77 років) Г'юстон[3] |
| Поховання | Forest Park Cemeteryd |
| Громадянство |
 США |
| Національність | Українець |
| Брати, сестри | Макаренко Олександр Гаврилович |
Андрі́й Гаври́лович Мака́ренко (17 липня 1885, м. Гадяч, нині Полтавської області — 28 вересня 1963, Г'юстон, штат Техас, США) — член Директорії УНР. Молодший брат Олександра Макаренка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батьки Олександра та Андрія Макаренків - колишні кріпаки родини Драгоманових.
За протекцією Петра Косача потрапив на роботу в Київське губерсньке у селянських справах присутствіє. Згодом перейшов до управління Південно-Західних залізниць.
З початку революції 1917 р. організатор українських залізничників і голова їхньої спілки. Улітку 1917 року обраний гласний Київської міської думи. Під час оборони Києва від більшовиків у січні 1918 року - шеф першого полку залізничників.
У період Української Держави — директор департаменту в міністерстві залізниць. Співорганізатор повстання проти гетьмана і член Директорії УНР. З 1920-х років в еміграції.
З січня 1921 входив до складу Всеукраїнської Національної Ради (утворена 4 січня 1921). У 1920-30-х рр. перебував у Чехословаччині і Австрії. Захистив докторську дисертацію у Вищому Українському Педагогічному Інституті. В 1928-29 Макаренко разом з О. Андрієвським і Ф. Швецем створили Українську Національну Раду за кордоном (УНРЗ), яка мала стати центральним представницьким органом наддніпрянських українців у еміграції. В післявоєнний час жив у Німеччині, допомагав українським біженцям уникнути депортації в СРСР. З 1951 оселився в США. Помер у Г'юстоні (штат Техас, США)[4]. Могила знаходиться на кладовищі Форест Парк (Forest Park Cemetery).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://esu.com.ua/search_articles.php?id=60597
- ↑ Інститут історії України НАН України — 1936.
- ↑ різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
- ↑ Матвійчук, Ярина. У Техасі знайшли могилу одного з урядовців УНР Андрія Макаренка. Відео (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 28 листопада 2018.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Осташко Т. С. Макаренко Андрій Гаврилович [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 438. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Відродження, 1918, № 214.
- Хто був і є у місті Гадяч [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |