Головний Отаман військ і флоту УНР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Головний отаман — посада верховного головнокомандувача всіх військових формувань Української народної Республіки (повна назва «Головний отаман Республіканських військ» — по жовтень 1920). Вперше офіційно ця назва з'явилася в Україні в листопаді 1918-го року, а з листопада 1920 року з'являється нова посада — Головний отаман військ і Флоту УНР.

Походження назви[ред.ред. код]

Вводячи цю посаду, керівники УНР підкреслювали, що військо УНР продовжує традиції українського козацтва, а по-друге, що Головний отаман об'єднує як регулярні військові сили, так і добровільні козацько-партизанські формування. До того ж у ситуації, коли на території УНР діяла велика кількість партизанських загонів, звання Головного отаману мало підкреслювати панівне становище людини, яка обіймала цю посаду. З листопада 1918 р. Головним отаманом військ УНР був Симон Петлюра

(з листопада 1920 — Головний отаман військ і Флоту УНР). Після його вбивства наступники не обіймали цю посаду.

Головні отамани повстанців[ред.ред. код]

У період української національної революції 1917—1920 рр. Головними отаманами іменували кілька відомих ватажків повстанців. Зокрема Матвій Григор'єв іменував себе Головний отаман Повстанських військ Херсонщини, Запоріжжя і Таврії (1918—1919). Іван Деркач — керівник військових загонів Холодного Яру, з листопада 1919 по 12 квітня 1920 р Головний отаман Холодноярської республіки.

Відрождення звання[ред.ред. код]

Посаду Головного отамана було відроджено разом із відродженням в Україні козацтва наприкінці 80-х початку 90-х років ХХ ст. Офіційно це проголошено на першій Великій раді 13-15 жовтня 1990. За відсутності посади гетьмана, Головний отаман був найвищою посадовою особою в Українському козацтві, і нею став обраний Великою радою голова київського товариства «Просвіта» Олекса Починок, журналіст-телевізійник за фахом. А на другій Великій раді козаки обрали собі на гетьмана (жовтень 1991-жовтень 1992) В'ячеслава Чорновола, запровадивши в такий спосіб посаду гетьмана, а Головний отаман став першим заступником Гетьмана. Їм було обрано Євгена Петренка (1991—1994).

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]