Мігель Прімо де Рівера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мігель Прімо де Рівера
ісп. Miguel Primo de Rivera
Bundesarchiv Bild 102-09414, Primo de Rivera.jpg
Голова Ради міністрів Іспанії
15 вересня 1923 — 30 січня 1930
Попередник: Мануель Гарсія Прієто
Наступник: Дамасо Беренгер
 
Ім'я при народженні: ісп. Miguel Primo de Rivera y Orbaneja
Народження: 8 січня 1870(1870-01-08)[1][2][…]
Херес-де-ла-Фронтера, Кадіс, Андалусія, Іспанія[4]
Смерть: 16 березня 1930(1930-03-16)[5][6][…] (60 років)
Париж, Франція[8]
Поховання: цвинтар Сан-Ісідроd[9] і Iglesia-convento de la Mercedd[9]
Країна: Іспанія
Релігія: Католицька церква
Партія: Spanish Patriotic Uniond
Батько: Мігель Прімо де Рівера і Собремонтеd
Мати: Інес Обранеха і Перез де Грандалd
Шлюб: Касільда Саенс де Ередіяd[10]
Діти: Хосе Антоніо Прімо де Рівера, Пілар Прімо де Рівераd, Фернандо Прімо де Рівераd, Мігель Прімо де Рівера[d] і Кармен Прімо де Рівераd
Автограф: Firma de Miguel Primo de Rivera.svg
Нагороди:
орден Білого Орла Grand Cross of the Military Order of Christ Великий Хрест ордена Почесного легіону орден Білого лева Laureate Cross of Saint Ferdinand Орден Заслуг Grand Cross of the Military Order of the Tower and Sword Great Laureate Cross of Saint Ferdinand орден Авіса Grand Cross of the Military Merit - red badge кавалер ордена Ізабелли Католички з ланцюгом орден Калатрави Grand Cross of Naval Merit with red badge Medal of Work Merit

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Памятник Мігелю Прімо де Рівера (1929). Площа Аренал, Мадрид

Мігель Прімо де Рівера-і-Орбанеха (ісп. Miguel Primo de Rivera у Orbaneja) маркіз де Естелья (8 січня 1870(18700108), Херес-де-ла-Фронтера, Іспанія — 16 березня 1930, Париж, Франція) — іспанський державний діяч, генерал.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї військових, його предки та родичі займали посади військового міністра, фельдмаршала, губернатора Філіппін, віце-короля Ла-Плати. Дядько Мігеля, Фернандо Прімо де Рівера (1831—1921) був останнім генерал-капітаном Філіппін (1880—1883 та 1897—1898).

У віці 14 років вступив у військове училище, потім брав участь в кампаніях в Марокко і на Кубі, служив на Філіппінах, швидко просуваючись по службі. У 1921 обраний до парламенту, але втратив місце, висловивши незгоду з політикою уряду в Північній Африці. Пізніше був начальником валенсійського, мадридського та барселонського військового округів. На останньому посту, активно беручи участь у боротьбі з анархістами, зблизився з консервативними політиками.

Здійснивши державний переворот 13 вересня 1923, очолив уряд і став фактичним диктатором Іспанії. Його дії отримали підтримку як короля Альфонса XIII, так і громадської думки, незадоволеної парламентом, який був не в змозі забезпечити стабільне правління, вирішити соціальні проблеми країни та завершити війну в Марокко. Прімо де Рівера заявив про свій намір вирішити наболілі соціальні та політичні проблеми, а потім піти у відставку та повернути країну до нормальних конституційних форм правління. Було призупинено дію конституції, розпущено уряд і парламент, введена цензура. За згодою короля створена «військова директорія» на чолі з Прімо де Ріверою. У 1925 встановив у країні військово-монархічну диктатуру.

Диктатор мав намір вивести війська з Марокко, проте армія чинила опір цьому рішенню, і тоді у вересні 1925 іспанці в союзі з французькою армією придушили антиколоніальне повстання арабів на чолі з Абд-аль-Карімом і знищили створену ним Рифську республіку.

Прийнято нову конституцію, що поєднала елементи італійського фашизму й іспанського традиціоналізму. Одночасно Прімо де Рівера висунув широку програму громадських робіт і збирався змінити соціальне та трудове законодавство, що принесло йому підтримку соціалістів.

Тим не менш, глобальні проблеми, що стояли перед країною, вирішені не були. На тлі суспільного невдоволення та у зв'язку з економічною кризою й піднесенням революційного руху Мігель Прімо де Рівера 28 січня 1930 був змушений подати у відставку. Виїхав у Париж, де й помер за 6 тижнів.

Діти[ред. | ред. код]

  • Син Хосе Антоніо Прімо де Рівера (1903—1936) — засновник партії Іспанська Фаланга.
  • Син Мігель Прімо де Рівера (1904—1964) — іспанський юрист, політик і дипломат. Аграрний міністр у 1941—1945, посол Іспанії в США в 1951—1958.
  • Дочка Пілар (1907—1991) була до 1977 керівником жіночої секції Фаланги.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]