Новомосковський район (1923—2020)
| Новомосковський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УСРР),  Україна
| ||||
| Область: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1223200000 | ||||
| Утворений: | 1923 рік | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
| Населення: | ▲ 74 293 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 1997 км² | ||||
| Густота: | 37.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5693 | ||||
| Поштові індекси: | 51215—51291 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Новомосковськ | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 4 | ||||
| Сільські ради: | 14 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 4 | ||||
| Села: | 49 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Книжник Наталія Валеріївна | ||||
| Голова РДА: | Вишневський Михайло Володимирович[2] | ||||
| Вебсторінка: | Новомосковська РДА | ||||
| Адреса: | 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Шевченка, 7 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Новомоско́вський райо́н — колишній район України, що був розташований на півночі Дніпропетровської області. Районний центр — місто Новомосковськ. До складу району входили 1 міська, 4 селищні та 14 сільських рад, які об'єднували 58 населених пунктів. Населення на 1 лютого 2012 року становило 74 532 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Площа району понад Межує з Харківською областю, Юр'ївським, Павлоградським, Синельниківським, Дніпровським та Магдалинівським районами.
199 тис. га, межі тягнуться на 263 км. Новомосковщина багата на ліс (23,5 га), водне дзеркало покриває понад 7 тис. га.
Територією району протікають річки Самара, Самарчук, Оріль, Кільчень, Багата, Татарка, Підпільна та ін. На півночі проходить 30 км каналу «Дніпро — Донбас», а на заході — канал Фрунзенської зрошувальної системи.
Район багатий на корисні копалини. Освоєно Багатське газоконденсатне родовище, розвідані великі запаси коксівного вугілля, нафти.
Історія[ред. | ред. код]
Новомосковський район був створений у 1923 році. За останні чотири десятиріччя його межі кілька разів змінювались. У нинішніх територіальних межах Новомосковський район існував з 1962 року.
У 2000 році селищу міського типу Перещепине надано статус міста районного підпорядкування.
27 квітня 2022 року була демонтована стелу «Новомосковський район», що позначала старі кордони району.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 4 селищні ради та 14 сільських рад, які об'єднують 58 населених пунктів та підпорядковані Новомосковській районній раді. Адміністративний центр — місто Новомосковськ, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу району[3].
Поселення[ред. | ред. код]
| Поселення | 1886 рік | 1989 рік | 2001 рік |
|---|---|---|---|
| 10000-19999 | |||
| Перещепине | 3760 | 12600 | 10150 |
| 5000-9999 | |||
| Губиниха | 2734 | 6500 | 5971 |
| Гвардійське | — | 3800 | 5199 |
| 2000-4999 | |||
| Орлівщина | 1984 | 5600 | 4730 |
| Меліоративне | — | 5200 | 4519 |
| Знаменівка | 4022 | 5200 | 4410 |
| Піщанка | 2210 | 4800 | 4228 |
| Черкаське | — | 3700 | 4046 |
| Голубівка | 2004 | 2900 | 3836 |
| Миколаївка | 5108 | 4400 | 3324 |
| Спаське | 2412 | 3300 | 3145 |
| 1000-1999 | |||
| Вільне | 1466 | 3100 | 1994 |
| Попасне | 1055 | 1345 | |
| Михайлівка | 1130 | ||
| 500-999 | |||
| Миролюбівка | 950 | 995 | |
| Панасівка | 991 | ||
| Новоселівка | 1052 | 968 | |
| Мар'янівка | 830 | 914 | |
| Василівка | 1281 | 856 | |
| Хащеве | 1200 | 852 | |
| Хуторо-Губиниха | 790 | ||
| Багате | 662 | ||
| Керносівка | 620 | ||
| Новотроїцьке | 617 | ||
| Королівка | 480 | 611 | |
| Всесвятське | 602 | ||
| Козирщина | 640 | 542 | |
| Левенцівка | 517 | ||
| Новостепанівка | 560 | 504 | |
Населення[ред. | ред. код]
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 35 535 | 7163 | 5934 | 10 578 | 8507 | 3222 | 131 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 40 291 | 6790 | 4943 | 10 826 | 10 435 | 6540 | 757 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 74 545 осіб[5].
Економіка[ред. | ред. код]
На території району налічується 35 сільськогосподарських підприємств і 300 фермерських господарств, 6 промислових підприємств, які виробляють металоконструкції, збірний залізобетон, займаються виробництвом цукру, мінеральної води та безалкогольних напоїв, плодоовочевих консервів та соків, виробляють трикотажну продукцію. Серед них — відкрите акціонерне товариство «Губиниський цукровий завод», акціонерне товариство закритого типу «Новомосковський завод мінводи», відкрите акціонерне товариство «Новомосковський завод залізобетонних виробів».
Сільськогосподарські угіддя займають 147,6 тис. га, із них під пасовищами — майже 19 тис., а під сінокосами — 3,2 тис. га.
Транспорт[ред. | ред. код]
Новомосковський район фактично є східними воротами Дніпропетровської області перед важливими переправами через Дніпро в однойменному місті. Район перетинає низка важливих транспортних коридорів, серед них із заходу на схід E50М04, із півночі на південь E105М18, М29, Т 0402, Т 0410, Т 0412, Т 0413, Т 0422 та Т 0425.
Район перетинають дві залізничні лінії із півночі на південь Новомосковськ-Дніпровський — Красноград та зі сходу на захід Новомосковськ-Дніпровський — Павлоград I. У районі чотири залізничні станції: Губиниха, Кільчень, Орлівщина та Перещепине.
Зупинні пункти: 134 км, 137 км, 140 км, 156 км, 159 км, 159 км, 160 км, 162 км, 168 км та Вільне.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
У районі функціонують 19 дошкільних навчальних закладів, в яких здобувають дошкільну освіту 1067 дітей.
Протягом І кварталу 2006 року в районі забезпечено функціонування 42 загальноосвітньої школи (мережа шкіл збережена), де здобувають середню освіту 9542 учня.
У районі функціонує вечірня школа із заочною формою навчання, в якій одержують загальну середню освіту 266 учнів.
Культура[ред. | ред. код]
Важливою складовою розвитку культурного середовища в районі є народна художня творчість, клубна, бібліотечна і музейна справи. Мережа клубних закладів району — одна з найбільших в області. Вона нараховує 31 Будинок культури, що проводять численні масово-культурні заходи. Бібліотечна система налічує 39 бібліотек, районну дитячу школу мистецтв з 4 філіями, 2 музеї. У селі Спаське створено історико-краєзнавчий музей, в залах якого експонуються картини відомих дніпропетровських художників та копії знаменитих російських художників.
Гордістю району є 13 народних і 7 зразкових колективів (народний гурт троїстих музик «Хлопці з Голубівки», самодіяльний народний гурт «Музиченки», зразковий ансамбль бального танцю «Престиж», зразковий ансамбль народного співу «Пролісок»).
У селі Орлівщина Новомосковського району відреставровано Храм Покрова Божої Матері, збудований ще козацькою громадою, відроджується монастир. Зареєстрована, як громадська організація, Самарська паланка товариства українського козацтва.
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
В районі працюють 158 лікарів, 434 особи середнього медичного персоналу. З загальної кількості медичних працівників пройшли курси підвищення кваліфікації 36 чоловік, лікарів — 10 чоловік, середніх медичних працівників — 26 чоловік.
Ліжковий фонд лікарняних закладів становить 59,6 на 10 тис. населення. Кількість лікувально-профілактичних закладів в районі становить 49 одиниць, в тому числі 6 лікарень, районна стоматологічна поліклініка, лікарських амбулаторій — 20, в тому числі 8 на засадах загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерських пунктів — 22. В районі функціонує 3 жіночі консультації, одне відділення швидкої медичної допомоги.
Туризм[ред. | ред. код]
Район став здравницею всієї Дніпропетровської області. За рішенням уряду села Орлівщина і Новотроїцьке визнані курортними зонами. На території району розташовано 119 туристичних баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів. Для збереження природи в районі створено заказники й заповідники — ландшафтні, ботанічні, геологічні, що охороняються законом. У Новомосковську знову відкрився Троїцький собор, збудований ще козацькою громадою, відроджується монастир, у селах збудовано 15 храмів.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новомосковського району було створено 55 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 51,00 % (проголосували 29 108 із 57 074 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,23 % (11 419 виборців); Сергій Тігіпко — 13,02 % (3 791 виборців), Анатолій Гриценко — 7,96 % (2 317 виборців), Олег Ляшко — 7,04 % (2 048 виборців), Юлія Тимошенко — 6,96 % (2 026 виборців), Михайло Добкін — 6,91 % (2 010 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,27 %.[6]
Персоналії[ред. | ред. код]
- Вуйчицький Анатолій Станіславович (*1936) — директор товариства «Агрофірма „Дружба“». Герой України.
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новомосковський район (1923—2020) |
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 451/2019-рп «Про призначення М.Вишневського головою Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Новомосковського району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Новомосковський район [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Сайт Дніпропетровської обласної адміністрації
Література[ред. | ред. код]
- Новомосковський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.480-556,498-500
Посилання[ред. | ред. код]
- Дніпропетровська обласна адміністрація
- Новомосковський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
|
