Економіка Мавританії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Економіка Мавританії
Central mosque in Nouakchott.jpg
Столиця Мавританії — Нуакшот — діловий центр держави
Валюта 1 Мавританська угія = 5 хумс
Фінансовий рік Календарний рік
Організації ВТО, АС
Статистика
ВВП $17,28 млрд. (2017)
Ріст ВВП 3,5 % (2017)
ВВП на душу населення $4,500 (2017)
ВВП за секторами сільське господарство: 27,8 %, промисловість 29,3 % послуги: 42,9 % (2017)
Інфляція (ІСЦ) 2,3 % (2017)
Населення
поза межою бідності
31 % (2014)
Індекс Джіні 32 (2014)
Робоча сила 1,437  млн. (2017)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство: 50 % промисловість: 1,9 % та послуги: 48,1 % (2014)
Безробіття 10,2 % (2017)
Галузі виробництва переробка риби, видобуток нафти, видобуток корисних копалин(залізна руда, золото, мідь)
Зовнішня діяльність
Експорт $1,722 млрд. (2017)
Експортні товари залізна руда, риба та рибні продукти, худоба, золото, мідь, сира нафта (2017)
Партнери Flag of the People's Republic of China.svg КНР 31,2 %
Швейцарія Швейцарія 14,4 %
Іспанія Іспанія 10,1 %
Німеччина Німеччина 8,2 %
Японія Японія 8,1 % (2017)
Імпорт $2,094 млрд. (2017)
Імпортні товари машини та обладнання, нафтопродукти, товари капітального призначення, продовольчі товари, товари народного споживання
Партнери Бельгія Бельгія 11,5 %
Flag of the United Arab Emirates.svg ОАЕ 11,3 %
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 7,5 %
Франція Франція 7,4 %
Нідерланди Нідерланди 6,1 %
Марокко Марокко 6 %
Словенія Словенія 4,8 %
Вануату Вануату 4,7 %
Іспанія Іспанія 4,7nbsp;%(2017)
Державні фінанси
Борг $4,15 млрд. (2017)
Доходи $1,354 млрд. (2017)
Витрати $1,396 млрд. (2017)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Основа економіки Мавританії — скотарство, рибальство та гірничодобувна промисловість. Основні види транспорт — автомобільний та морський. Довжина єдиної в країні залізниці близько 700 км. Вона з'єднує Нуадібу з колишнім і сучасними центрами видобутку залізняку — Фдеріком, Зуератом і Гельб-аль-Рхейном. У Нуакшоті і Нуадібу функціонують міжнародні летовища і великі морські порти, в тому числі рудоекспортний Кансадо (поруч з Нуадібу). Порівняно низький валовий внутрішній продукт (ВВП) та доходи на душу населення свідчать про приналежність Мавританії до категорії країн, що розвиваються з низьким рівнем прибутків.

Історія[ред. | ред. код]

У 1960-і роки, коли почалася розробка залізняку, Мавританію відносили до країн, що розвиваються з невисоким середнім рівнем прибутків. Однак в 1970-і економіка країни була підірвана багаторічними посухами, нестабільною роботою гірничодобувної галузі і падінням світового попиту на залізняк. У 1980-і роки швидкими темпами розвивалося рибальство, яке стало приносити більші прибутки, ніж видобуток залізняку. Основні райони рибальства — р. Сенегал і прибережні води Атлантичного океану в районі Нуакшота.


За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 1,2 млрд. Темп зростання ВВП — 3,5 %. ВВП на душу населення — $ 478. Прямі закордонні інвестиції — $ 0,1 млн. Імпорт (чай, цукор, рис і інші види продовольства, промислові товари і нафтопродукти) — $ 0,6 млрд (г.ч. Франція — 26 %; Бельгія-Люксембурґ — 8,9 %; Німеччина — 7,4 %; Іспанія — 6,9 %). Експорт (залізняк, гіпс, жива худоба, гуміарабік, фініки, шкіряна сировина) — $ 0,47 млрд (г.ч. Японія — 18 %; Франція — 17 %; Італія — 15 %; Іспанія — 10 %.

Промисловість[ред. | ред. код]

У 1994 з приблизно 687 тис. чоловік працездатного населення у промисловому секторі було зайнято 80 тис. і в сфері обслуговування — 177 тис. Інші займалися натуральним землеробством і тваринництвом.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

До появи в Мавританії гірничодобувної промисловості і рибальства майже все населення країни було зайняте в сфері тваринництва і натурального землеробства. Землеробство зосереджене в долині р. Сенегал. Вирощують зернові культури, переважно просо, сорго, рис. Скотарі-кочовики на півночі країни розводять вівці, кіз і велику рогату худобу, а на крайній півночі — верблюдів. Виробництво фініків в оазисах в 1994 становило 22 тис. т.

Енергетика[ред. | ред. код]

Мавританія не має власних енергоносіїв. Декілька електростанцій, що виробляють бл. 150 млн кВт/год, діють на імпортному паливі. Електроенергія подається переважно на шахти і у великі міста.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.