Осова (Дубровицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Осова
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Рада/громада Осівська сільська рада
Код КОАТУУ 5621885901
Облікова картка с Осова 
Основні дані
Засноване 1581[2]
Населення 1037 (01.01.2011)[1]
Площа 1,12 км²[2]
Густота населення 1004,46[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34153[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°28′19″ пн. ш. 26°21′18″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
154[джерело?] м
Водойми річка Бережанка,[2] притока річка — Зуленька[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34153, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Осова, вул. Незалежності, 55, тел. 4-81-21[2]
Карта
Осова. Карта розташування: Україна
Осова
Осова
Осова. Карта розташування: Рівненська область
Осова
Осова
Мапа

CMNS: Осова на Вікісховищі

Осова́ — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області.[2] Підпорядковується Осівській сільській раді.[2] Населення становить 1037 осіб (2011).[1]

Назва[ред. | ред. код]

У минулому також згадується як Осів.[3] Польською мовою згадується як Osowa,[4] російською — як Осова.[5]

Географія[ред. | ред. код]

Осова — центр сільської ради розміщується за 18 км від районного центру, за 20 км від залізничної станції Домбровиця. Біля села протікає річка Бережанка. Через село проходить автошлях, який сполучає села Нивецьк, Підлісне.[джерело?]

Село з усіх сторін оточене мішаними та хвойними лісами. Також біля села є кілька боліт з унікальною флорою та фауною. Тваринний світ лісів різноманітний. Тут трапляються лосі, козулі, вовки та лисиці. Серед птахів можна побачити занесених до Червоної книги України чорного лелеку та сірого журавля.[джерело?]

Площа села — 1,12 км².[2] Поблизу села — річка Бережанка.[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[6]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Осова відома покладами полісського самоцвіту — бурштину. Цей камінь, утворений із смоли прадавніх дерев мільйони років тому, є неабиякою цінністю. Адже для регіону важливе, як його промислове використання, так і історичне значення (у бурштині часто трапляються «законсервовані» рештки тваринного і рослинного світу тих далеких часів). Водночас, висока вартість камення призводить до його масового розкрадання населенням, що завдає шкоду навколишньому середовищу.[джерело?]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 605 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 86 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 58 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[7]

Клімат Осови
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,4 3,4 12,3 19,2 22,9 23,9 23,0 18,3 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,6 −0,3 7,4 13,7 17,5 18,6 17,5 13,3 7,8 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,2 12,1 13,3 12,1 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 86 80 64 57 44 41 41 605
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Осова на мапах
Село Осова[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
Осова[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Осова[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)
Осова[ком. 4] на російській топографічній карті 1915 року (рос.)
Краєвид села Осова Дубровицького району

Село вперше згадується 1581 року.[2]

« ОСІВ або ОСОВА, с., Луцький пов., Володимирецька вол., над р. Осівкою, притокою Горині, 20 км від містечка Володимирця. В кінці 19 ст. було там 31 домів і 212 жителів, дерев'яна церква, невідомо коли і ким побудована. Колись село Осівка було відоме своїми бобровими гонами. До великої зем. власности Вишневецьких належало там 1,455 дес. (І. Крашевський. Спомини).[3] »

«Стара Волинь і Волинське Полісся» Проф. Олександра Цинкаловського

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали колонія Острів та хутір Павлівка.[12] З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР.

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[13]

Трагічною сторінкою в історії села є німецько-радянська війна. Під час мобілізації, яка проходила в три етапи, було відправлено на фронт 87 чоловік. 45 з них загинуло на фронтах німецько-радянської війни. Під час німецько-радянської війни 121 мешканець села боронили Батьківщину в лавах Червоної Армії. 52 учасника німецько-радянської війни нагороджено орденами і медалями. На честь загиблих встановлено обеліск. Село було звільнене у серпні 1944 року військами Першого Українського фронту.[джерело?]

У 1947 році село Осова разом з хутором Острів підпорядковувалося Осівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[14] Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 16 господарств колгоспу ім. Будьонного села Осова були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.[15]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[16] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][18] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,17 Кі/км² (137Cs + 134Cs[ru]), молока — 1,9 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,37 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 75 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 60 мбер (з них Cs — 49 мбер).[19]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1897[20] 724
1906[5] 762 +5.2%
1921[4] 872 +14.4%
1989[21] 1095 +25.6%
1993[19] 1126 +2.8%
2001[22] 1098 −2.5%
2011[1] 1037 −5.6%
2017[23] 1023 −1.4%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1037 осіб.[1] Густота населення — 1004,46 особи/км².[2]

За переписом населення Російської імперії 1897 року в слободі мешкало 724 особи, з них: 334 чоловіки та 390 жінок; 617 православних та 107 юдеїв.[20] Станом на 1906 рік у селі було 114 дворів та мешкало 762 особи.[5]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 133 будинки та 872 мешканці, з них: 444 чоловіки та 428 жінок; 849 православних та 23 юдеї; 849 українців (русинів) та 23 євреї.[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1095 осіб, з яких 524 чоловіки та 571 жінка.[21] На кінець 1993 року в селі мешкало 1126 жителів, з них 286 — дітей.[19]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1098 осіб.[22]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[24]

Мова Відсоток
українська 99,91 %
російська 0,09 %

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[25]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 132 130 262
18-39 146 132 278
40-59 107 97 204
60+ 115 178 293
Разом 500 537 1037

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[26]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1037
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
220 22 119 11 339 33 198 20 234 22 432 42
Зайнятість (станом на 2011 рік)[27]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 1037
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
92 9 55 5 147 14 112 11 80 7 192 18
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[28]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
766 283 375 3 4 65 20 7 10 45 175 4 - 2

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

Місцеві органи влади представлені Осівською сільською радою.[2]

Вибори[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[29] У селі розташована виборча дільниця № 560280.[29] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 757 осіб.[1]

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює Осівський сільський будинок культури на 313 місць.[30] Діє Осовська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 16 170 книг та яка має 25 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 507 осіб.[31]

Релігія[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада УПЦ КП ПЦУ 1 лютого 1993 200 Церква [32]
Релігійна громада УПЦ (Свято-Михайлівської) УПЦ (МП) 25 вересня 1991 - - [32]
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 18 травня 1998 80 Молитовний будинок [32]
     — православні,      — протестантські.

Освіта[ред. | ред. код]

Осівська ЗОШ

У селі діє Осівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[33] У 2011 році в ній навчалося 187 учнів (із 220 розрахованих) та викладало 21 учитель.[33]

У 1946 році була заснована Осівська школа як початкова. З 2010 року в школі працює група з короткотривалим перебуванням дітей 5-ти річного віку. Навчально-виховний процес для 186 учнів здійснюється в одну зміну в двоповерховому типовому приміщенні. У приміщенні школи розміщено 11 класних кімнат, комп'ютерний клас, їдальня, комбінована майстерня, спортивний зал, бібліотека, кімната медичної сестри. Навчально-виховний процес забезпечує 21 вчитель. У центрі села височить обеліск загиблим односельчанам в роки німецько-радянської війни. На охороні здоров'я громади стоять медичні працівники: Легкого Віталія Володимировича, Ляшко Ольга Володимирівна, Легка Антоніна Йосипівна.[34]

Осівську школу закінчив голова рівненського обласного осередку Всеукраїнського товариства охорони птахів, орнітолог, публіцист, фотограф Василь Ільчук.[джерело?]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Наявне відділення поштового зв'язку.[35]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. рос. [село] Осова, 23 двори, з церквою.
  2. рос. Осовъ, 68 дворів.
  3. нім. Osowa, 129 дворів.
  4. рос. Осова, 129 дворів.
  5. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[17]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с Осова // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
  3. а б Цинкаловський О.СТАРА ВОЛИНЬ І ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ (1986). resource.history.org.ua. Процитовано 2018-05-26. 
  4. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 58.  (пол.)
  5. а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 124. (рос. дореф.)
  6. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (uk) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  7. а б в г д е ж Osova climate: Average Temperature, weather by month, Osova weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.  (англ.)
  8. ІАУ, 1980, с. 55
  9. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ІАУ, 1980, с. 57
  11. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)
  12. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  13. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  14. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  15. Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)
  16. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  17. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  18. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  19. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  20. а б Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 25
  21. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  22. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  23. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  24. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  25. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5
  26. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42
  29. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55
  31. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58
  32. а б в Паспорт Дубровицького району, 2011
  33. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51
  34. Осівська публічно-шкільна бібліотека
  35. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71

Книги[ред. | ред. код]

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Мапи[ред. | ред. код]

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осова (Дубровицький район)