Геза Оттлік

Геза Оттлік
угор. Ottlik Géza
Народився	9 травня 1912(1912-05-09) Будапешт
Помер	9 жовтня 1990(1990-10-09) (78 років) Будапешт
Поховання	Фаркашреті
Громадянство	Угорщина
Діяльність	письменник, перекладач
Alma mater	Будапештський університет
Знання мов	угорська
Заклад	Nyugatd
Роки активності	1846—1886
Напрямок	«психологічний роман»
Жанр	роман
Magnum opus	Q1098126?
Нагороди	Премія імені Кошута (1985) премія Аттіли Йожефаd (1981) премія Тібора Деріd (1984) премія Ерньо Сепаd (1988) праведник народів світу (4 червня 1989)
Премії	премія імені Кошута (1985)
IMDb	ID 0653209
Медіафайли у Вікісховищі

|Фото=

Геза Оттлік (угор. Ottlik Géza; 9 травня 1912, Будапешт — 9 жовтня 1990, Будапешт) — угорський письменник, перекладач класичних творів англійської та німецької літератури. Представник «психологічного роману» Угорщини.

Біографія

Народився у маєстатній угорській родині з давніми військовими традиціями. Закінчив кадетську школу Кьосегу і військове училище в Будапешті. Однак вирішив змінити професію і вступив на фізико-математичний факультет Будапештського університету (1931-1935). Закінчивши університет, намагався знайти роботу журналіста. У 1939 в пресі стали з'являтися його перші твори.

Після нетривалої роботи на угорському радіо, 1945 він став секретарем Угорського ПЕН-клубу (до 1957), працював драматургом на радіо, деякі свої роботи передавав на Захід. Після 1948 з політичних мотивів припинив публікуватися і змушений був заробляти на життя літературними перекладами, в основному, з англійської. Серед його перекладів твори Чарлза Діккенса, Бернарда Шоу, Джона Осборна, Івлін Во, і німецької (Томас Манн, Готфрід Келлер, Стефан Цвейг).

З кінця 1950-х поступово зміг повернутися до літературного життя. У 1957 надрукував короткий роман Hajnali háztetők, а 1959 — свій найбільш відомий і культовий автобіографічний роман «Училище на кордоні». У цьому романі описаний непростий і жорстокий період навчання і дорослішання підлітка у військовому училищі. В першу чергу це психологічне дослідження внутрішнього світу підлітка 12-15 років, але важка атмосфера військового училища з насаджуваної начальством «дідівщиною» неявно зіставляється з атмосферою суспільного життя Угорщини. Роман приніс успіх Оттліку і отримав визнання за кордоном.

1960 взяв участь в поїздці до Лондона, де на знак визнання якості перекладів нагороджений премією і отримав ґрант від британського уряду.

У житті був пристрасним гравцем у бридж. Розробляв теорію гри і впровадив цілу низку нових понять. У результаті вийшла його популярна книга «Пригоди в грі картами» (1979), написана спільно з Г'ю Келсі. Фахівці писали, що книга Оттліка відкрила нову сторінку в багатьох технічних галузяхЮ і досі вважається однією з провідних книжок із карточної гри.

Автор збірок оповідань, романів, есе, досліджень, статей. Лауреат державної премії Угорщини з літератури імені Кошута (1985).

Вибрані твори

• Hamisjátékosok (1941)
• Hajnali háztetők (1957)
• Iskola a határon (1959)
• Minden megvan (1969)
• Adventures in Card Play(1979), 285 pp.,
• Próza (1980)
• A Valencia-rejtély (1989)
• Hajónapló (1989)
• Buda (1993)

Нагороди

• Премія імені Аттіли Йожефа (1981),
• Премія імені Кошута (1985)
• Праведники народів світу — Яд Вашем

Посилання

• Húsz éve halt meg Ottlik Géza [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

Меморіальна дошка в Будапешті