Доктрина Трумена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Доктри́на Тру́мена (англ. Truman Doctrine) — зовнішньополітична програма, висунута президентом США Гаррі Труменом після Другої світової війни. Публічно була озвучена 12 березня 1947 року. Основою доктрини була політика «стримування» СРСР у всьому світі.

У розробці доктрини брали участь Джордж Кеннан, Аллен Даллес, Лой Хендерсон, Дін Ачесон та інші.

«Доктрина Трумена» була спрямована на обмеження комуністичних режимів, які посилилися після 2-ої світової війни 1939–45, ведення безперервного тиску на СРСР та інших країн соціалістичного блоку, підтримка антикомуністичних сил та режимів. Поклала початок наданню широкої військової допомоги іншим країнам, що супроводжувалося створенням мережі військових баз на їх територіях.

Передбачала виділення в 1947–48 фінансовому році $400 млн для надання допомоги Греції і Туреччині (Греції — $300 млн, Туреччині — $100 млн) під приводом комуністичної загрози з боку СРСР. Угоди з Грецією і Туреччиною було підписано відповідно 20 червня і 12 липня 1947 р.

Греції, де відбувалася громадянська війна, що підживлювалася радянським керівництвом з військових баз у Болгарії та Югославії, і де комуністи, заохочувані Сталіним, рвалися до влади, Сполучені Штати Америки надали допомогу обсягом $300 млн. Це дало змогу їм подолати кризу.

У тому ж 1947 р. був оприлюднений ще масштабніший план оздоровлення Європи — план Маршалла.

Основні події[ред.ред. код]

  • 1946
У лютому Трумен у посланні до Конгресу розгорнув широку програму з «порятунку Європи від радянської експансії».
5 березня Черчілль у присутності президента США Г. Трумена виступив у м. Фултон (штат Міссурі, США) з промовою, в якій містився заклик до створення військово-політичного союзу Великої Британії та США, спрямованого проти СРСР.
  • 1947 — загострення Палестинського питання.
  • 1948  — Резолюція Ванденберга.
  • 1949 — вихід США з післявоєнної економічної рецесії, створення блоку НАТО і розпал масового будівництва американських авіаційних баз у союзних США країнах.
4 квітня — підписання Північноатлантичного договору.
25 червня — початок конфлікту між Північною Кореєю та Південною Кореєю, Корейська війна 1950–53. У США було оголошено військовий стан і залучено до збройних сил мільйон резервістів.

Історичний контекст[ред.ред. код]

Широко відомий вислів Гаррі Трумена: "Якщо ми побачимо, що виграє Німеччина, то нам слід допомагати Росії, а якщо вигравати буде Росія, то нам слід допомагати Німеччині, і, таким чином, нехай вони вбивають якомога більше, хоча мені не хочеться ні за яких обставин бачити Гітлера в переможцях " («New York Times», 24.06.1941). Америка не боялася військової загрози з боку СРСР[2]. Загрозою була втрата потенційних ринків для набравшої темпи за війну американської промисловості: перш за все — ринку європейського, а за ним — і ринків в периферійних країнах, що звільняються від колоніальної залежності.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Політика Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Прапор США Це незавершена стаття про Сполучені Штати Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.