Буза (напій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Склянка з бузою

Буза́[1][2] (башк. буҙа, каз. боза, тат. боза, узб. бўза, алб. boza, серб. боза, болг. боза, тур. boza, «пиво з проса»), також бра́га (рум. bragă — зі слов.) — безалкогольний кисло-солодкий напій кочових тюрків Середньої Азії, згадуваний з десятого століття, який пізніше прийшов в Анатолію, а звідти поширився на Балканах. Один з найстаріших відомих напоїв у Туреччині. Був занесений в Румунію турками під час Османської імперії. Поширений в Південно-Східній Румунії, Туреччині, Албанії, Середній Азії, Болгарії, країнах колишньої Югославії, у Східній Європі та на Балканах. На Русі напій цього типу, але з іншого процесу розвитку носив назву квас — напій бродіння хліба.

Напій має темнувате забарвлення. Зазвичай виготовляється шляхом кип'ятіння пшона у воді протягом трьох годин. У результаті, отриману після кип'ятіння і наступного охолодження рідину, без фільтрації, піддають процесу ферментації. Містить дуже невелику кількість алкоголю, як правило, близько 1 %. Напій продається на вулиці відчуваючим спрагу покупцям. Може готуватись з використанням кисло-молочних продуктів.

Залежно від місця, продукт виготовляється також з борошна кукурудзи (кукурудза в Європі з'явилась після другої подорожі Колумба), ячменю, жита, вівса, пшениці, іноді рису і хліба і ін.

Існує інформація, що буза має ефект збільшення жіночих грудей.[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Aykut, A. Sait (2000). «Deşt-i Kıpçak'a, Uzbek Han'ın ülkesine açılış». İbn Battuta Seyahatnamesi. İstanbul: Yapı Kredi Yayınları. ss. 467.


Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]