Пі Джей Гарві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пі Джей Харві)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пі Джей Гарві
англ. PJ Harvey
PJ Harvey in 2011.jpg
Основна інформація
Дата народження 9 жовтня 1969(1969-10-09)[1][2][3] (48 років)
Місце народження Corscombe[d], West Dorset[d], Дорсет[d], Англія, Велика Британія[2]
Країна Велика Британія Велика Британія
Професії автор-виконавець, композитор, музикант, співак і гітарист[d]
Нагороди
pjharvey.net
Файли у Вікісховищі?

Пі Джей Гарві (англ. PJ Harvey; повне ім'я: Поллі Джин Гарві, англ. Polly Jean Harvey; 9 жовтня 1969, Брідпорт, Велика Британія) — британська альтернативна співачка, музикант і автор пісень. «PJ Harvey» також є назвою її групи.

Дитинство[ред. | ред. код]

Гарві зростала на фермі неподалік від села Corscombe, що знаходиться в декількох милях на південь від Йовіля. Вона народилася у надзвичайно музично просунутій сім'ї, її батьки були пристрасними меломанами і з дитинства малятко Поллі з братом росли на блюзі і рок. Батько і старший брат Поллі Джин були каменотесами, а мати — скульптором. Як розповідала сама співачка, вона була замкнутою дитиною, у неї не було подруг, її плутали з хлопчиком, та й сама вона була не проти їм стати… Основними заняттями в той час для дівчинки були догляд за тваринами на фермі, купання у річці, катання на конях, виготовлення іграшок та музичних інструментів. У 11 років вона освоїла віолончель, саксофон і фортепіано, трохи пізніше навчилася грати на гітарі та ударних. Поллі, як і її мати, захоплювалася скульптурою, і у віці вісімнадцяти років вона поїде до Лондону вчитися скульптурі у коледжі, для чого їй доведеться продати свого коня. І її роботи навіть виставлялися, але частина їх під час пожежі у коледжі була безслідно втрачена.

Музична кар'єра[ред. | ред. код]

Пі Джей Гарві розпочала музичну кар'єру у таких проектах, як інструментальний октет «Bologna», де вона грала на саксофоні, фолк-тріо «Polekats», що виступало у місцевих пабах, і у складі якого 18-річна Поллі написала свої перші пісні. Потім у липні 1988 року приєдналася до групи Джона Періша «Automatic Dlamini», у якій грала на гітарі, саксофоні і виконувала бек-вокал протягом двох з половиною років. Група дала кілька концертів у Європі, а також у 1992 році вийшов альбом From a diva to a diver. Прагнучи вступити до Школи мистецтв Святого Мартіна, Пі Джей переїжджає до столиці Великої Британії, але незабаром приймає рішення сконцентруватися на музичних справах. Разом із басистом Йеном Олівером і ударником / бек-вокалістом Робом Еллісом утворюється тріо PJ Harvey. Їхній дебютний концерт у наведеному складі відбувся у квітні 1991 року. Через деякий час Йена замінив Стів Воен. І вже у березні на світ з'являється Dry — перший альбом PJ Harvey, що привернув до себе увагу шанувальників і критиків в області альтернативної музики. Журнал Rolling Stone назвав тоді 22-річну Гарві «Найкращим автором пісень» і «Найкращою новою співачкою». Інтерес до виконавиці трохи зріс після того, як вона з'явилася на обкладинці New Musical Express топлес впівоберта спиною до об'єктиву.

У 1993 вийшли два альбоми: Rid of Me і, після розпаду тріо, сольний 4-Track Demos. У тому ж році Пі Джей Гарві виступила на розігріві у U2.

Незважаючи на наявність пропозицій, Поллі Джин відмовилася підписувати контракт з мейджор-лейблом, і залишилася частиною інді-культури. У 1995 вийшов альбом To Bring You My Love, що став одним з найуспішніших інді-альбомів. Він був записаний Гарві за участю різних музикантів. У той же час вона заспівала дуетом з Ніком Кейв пісню «Henry Lee» з альбому Murder Ballads. Пі Джей Гарві також можна почути в альбомі Tricky Angels with Dirty Faces у пісні «Broken Homes» і в альбомі Гордона Гано (лідер "Violent Femmes ") Hitting the Ground в однойменній пісні.

Наступний, більш експериментальний альбом Is This Desire? (1998) отримав різні відгуки і мав менший комерційний успіх. У 1999 Пі Джей Гарві знову зібрала тріо, з яким був записаний альбом Stories from the City, Stories from the Sea. За цей альбом вона отримала у 2000 премію Mercury Music Prize. У 2004 році вийшов черговий альбом Uh Huh Her.

Гарві написала, спродюсувала і взяла участь у записі п'яти пісень для альбому Маріанни Фейтфул Before the Poison (2004).

Виступ у 2004.

У 2006 році вона випустила свій перший DVD Please leave quietly. А у листопаді того ж року, Гарві почала роботу над своїм восьмим студійним альбомом White Chalk, який вийшов у світ 24 вересня 2007 року у Європі і 2 жовтня у США. Альбом радикально відрізняється від її звичайного стилю і зроблений із зовсім іншим ухилом. Незважаючи на це, лірично Гарві дотримується у ньому сумної і меланхолійної тематики, звичайної для більшості її творів.

виступ Гарві під час туру White Chalk у 2007.

Немузичні починання[ред. | ред. код]

Крім її широковідомої музичної кар'єри, Гарві також художниця і акторка. У 1998 році вона з'явилася у фільмі Гел Гартлі Книга Життя[4] у ролі Магдалени — сучасного персонажа, на основі біблійної Марії Магдалени. А також мала камео роль кролика Playboy в Історії Банні дівчини — короткометражному фільмі режисера Сари Майлз, у якій вона також виконує роль «Ніни під екстазі»,[5]. Гарві також співпрацювала з Майлз в іншому фільмі, Amaeru Fallout 1972, включно з позуванням Харві для обкладинки «When Will I See You Again». Гарві також є відомим скульптором. Її роботи виставлялися у галереї Ламонт і Bridport Arts Centre. У 2010 році вона була запрошена бути співдизайнером літнього випуску літературного журналу Френсіса Форда Копполи Zoetrope: All-Story.[6]. У номері були картини та малюнки Харві поруч з оповіданнями Вуді Алена.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Гарві описує себе як «дуже тихою людиною, яка не часто виходить на вулицю, розмовляє з людьми», а також набула ексцентричну репутацію відповідно до її музики, наприклад, Стів Альбіні стверджував, що вона нічого не їла, крім картоплі, працюючи над альбомом Rid of me[7] Вона також відкидає ідею, що її пісні автобіографічні. У 1998 році вона сказала The Times: «міф про митця-мученика процвітає. Люди малюють мене, як свого роду диявола з пекла, який практикує чорну магію, що я повинна бути збоченою і похмурою, щоб робити те, що я роблю. Це маячня». А пізніше сказала Spin: «Деякі критики приймають те, що я пишу, настільки буквально, що вони слухаючи 'Down by the Water' („Вниз по воді“) вважають, що я насправді народила дитину і втопила її.»[8]

У 1996—1997, після їхньої музичної співпраці, Гарві зустрічалася з Ніком Кейвом. Їхній розрив вплинув на наступний альбом Ніка The Boatman's Call (1997),[9][10]. Пісні "Into My Arms, " «West Country Girl» та «Black Hair» були написані саме про Поллі Джейн.

Гарві має старшого брата Саула, і чотирьох племінниць і племінників. У 1995 році Джейн сказав, що вона хотіла б мати дітей, заявивши: «Я не розглядатиму це, доки я незаміжня. Для цього я маю зустріти когось, із ким я хотіла провести все своє життя. Це єдина особа, яку я хотіла б бачити батьком своїх дітей. Може бути, це ніколи не станеться. Я, очевидно, бачу це дуже раціональним чином, але я хотіла би мати дітей.»[11]

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

Компіляції[ред. | ред. код]

Спільні роботи[ред. | ред. код]

EP[ред. | ред. код]

  • iTunes Sessions (2011)[12]

Сингли[ред. | ред. код]

  • Dress (1991)
  • Sheela-Na-Gig (1992)
  • 50 Ft Queenie (1993)
  • Man-Size (1993)
  • C'mon Billy (1995)
  • Down by the Water (1995)
  • Send His Love To Me (1995)
  • That Was My Veil (1996)
  • A Perfect Day Elise (1998)
  • The Wind (1999)
  • Good Fortune (2000)
  • You Said Something (2000)
  • A Place Called Home (2001)
  • This is Love/You Said Something (2001)
  • The Letter (2004)
  • You Come Through (2004)
  • Shame (2004)
  • The Piano (2007)
  • The Devil (2008)
  • Black Hearted Love (2009)
  • The Glorious Land (2011)
  • The Words That Maketh Murder (2011)
  • Written on the Forehead (2012)

Відео[ред. | ред. код]

  • Reeling With PJ Harvey (1993) VHS
  • PJ Harvey On Tour: Please Leave Quietly (2006) DVD
  • Let England Shake: 12 Short Films By Seamus Murphy (2011) DVD

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Internet Broadway Database — 2000.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. Discogs — 2000.
  4. IMDb – The Book of Life (1998). IMDb. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2011-12-04. 
  5. The Unsolved Murder of Bunny Eve, Part 2: notes on serial killers, by Sarah Miles | APEngine. APEngine. 2009-12-08. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2011-12-04. 
  6. Ryan Dombal (2010-04-23). PJ Harvey to Guest Design Francis Ford Coppola's Magazine All-Story | News | Pitchfork. Pitchfork. Pitchfork Media. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2011-12-04. 
  7. Steve Albini Talks of Food. Gourmandizer. 1999. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2008-05-26. 
  8. Maerz, Melissa (October 2005). PJ Harvey: Shedding light on British rock's electrifying dark star. Spin 21 (10): 82. Процитовано 21 December 2011. 
  9. Amy Raphael (8 March 2009). Amy Raphael meets enigmatic singer Polly Jean Harvey | Music | The Observer. The Guardian. Процитовано 8 December 2011. 
  10. Alexis Petridis (29 February 2008). CD: Nick Cave and the Bad Seeds, Dig!!! Lazarus Dig!!! | Music | The Guardian. The Guardian. Процитовано 8 December 2011. 
  11. Liam Fay (1995). PJ HARVEY. Hot Press. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2008. 
  12. iTunes Sessions