Яновський Феофіл Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Яновський Теофіл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феофіл Гаврилович Яновський
Феофіл Яновський
Феофіл Яновський
Народився 12 (24) червня 1860(1860-06-24)
Миньківці
Помер 8 липня 1928(1928-07-08) (68 років)
Київ
·пневмонія
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність лікар
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів інфекційні захворювання
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Науковий ступінь доктор медицини
Аспіранти, докторанти Boris Evgenyevich Votchal[d]
Член НАН України

Яновський Феофіл Гаврилович у Вікісховищі?

Феофі́л (Теофі́л) Гаври́лович Яно́вський (12 [24] червня 1860(18600624), Миньківці — 8 липня 1928, Київ) — український лікар-терапевт, дійсний член Всеукраїнської академії наук (від 1927 року). Батько Яновського Віктора Феофіловича.

Біографія[ред. | ред. код]

Докладніше: Гоголі-Яновські

Народився 12 (24) червня 1860(18600624) року в селі Миньківцях (тепер Дунаєвецького району Хмельницької області) в родині нащадка козацько-дворянського роду. Закінчив Третю гімназію, в 1884 році медичний факультет Київського університету і спеціалізувався в Києві, Берліні (лабораторія Р. Коха), Парижі (лабораторія Л. Пастера) та Лейдені.

Після повернення до Києва заснував в Олександівській лікарні першу в місті бактеріологічну лабораторію для застосування бактеріологічної методики діагностування туберкульозу. В 1890 році захистив докторську дисертацію. В 1893 році брав активну участь у приборканні епідемії холери[1].

Був професором терапевтичної клініки Одеського Університету і лікарської діагностики Київського університету (19051921) та Київського медичного інституту (19211928). 12 жовтня (29 вересня) 1918 головував в Києві всеукраїнським з'їздом лікарів. У 1927 році першим серед лікарів обраний академіком Української академії наук де і викладав.

Помер 8 липня 1928 року о 23 годині 45 хвилин. Похований 10 липня в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 20, ряд 14, місце 13).

Меморіальна дошка видатним хірургам і терапевтам Київського медичного інституту. Встановлена на будинку факультетських клінік Київського медичного інституту (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17).

Наукова і громадська діяльність[ред. | ред. код]

Автор 62 праць з питань інфекційних хвороб, туберкульозу, захворювань легень, нирок, шлунково-кишкового тракту, патології кровообігу тощо, у тому числі низки монографій.

Створив українську школу терапевтів, був членом багатьох наукових товариств. Обирався депутатом Київської міської Ради. На I з'їзді терапевтів УРСР (Харків, 1926) він був обраний довічним головою всіх майбутніх з'їздів терапевтів республіки. Був редактором 1-го видання Великої Медичної Енциклопедії, членом редколегії журналу «Лікарська справа».

За його ініціативою засновано на Київщині та в інших містах України багато протитуберкульозних закладів санаторного типу.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ім'ям Феофіла Яновського в 1928 році названо Київський туберкульозний інститут (нині Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського), біля якого встановлений пам'ятник. На батьківщині вченого в селі Миньківцях встановлене погруддя лікаря.

У Києві на будинку № 13-б на вулиці Ярославів Вал, де з 1903 по 1928 рік жив Феофіл Гаврилович, в 1972 році встановлено меморіальну дошку (бронза, скульптор О. П. Скобликов, архітектор А. Ф. Ігнащенко)[2].

«Святому лікарю» Ф. Яновському присвячено одну з вітрин Музею однієї вулиці. Феофіл Гаврилович починав свою лікарську практику в будинку № 17 на Андріївському узвозі. У музеї зберігаються деякі особисті речі талановитого медика, його стетоскоп, документи та фотографії.

У 1993 році Національною академією наук України була заснована Премія НАН України імені Ф. Г. Яновського, яка вручається Відділенням біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України за видатні наукові роботи в галузі терапії, клінічної бактеріології та імунології.

Yanovsk.jpg Пам'ятник Теофілу Яновському.JPG МД Феофілу Яновському.jpg Могила Теофіла Яновського.jpg
погруддя в Миньківцях
меморіальна дошка
надгробний хрест

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. О. Жадько. «Український некрополь». Київ, 2005. стор. 342 ISBN 966-8567-01-3
  2. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Джерела[ред. | ред. код]