Сорафеніб
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
 | |
|---|---|
Сорафеніб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 4-[4-[[4-chloro-3-(trifluoromethyl)phenyl]carbamoylamino] phenoxy]-N-methyl-pyridine-2-carboxamide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C21H16ClF3N4O3 |
| Мол. маса | 464,825 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 38-49% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 25-48 год. |
| Екскреція | фекалії (77%), Нирки (19%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | НЕКСАВАР®, «Байєр Фарма АГ»/«Байєр Хелскер Мануфактурінг С.Р.Л.», Німеччина/Італія UA/7141/01/01 19.10.2012-19/10/2017 |
Сорафеніб (англ. Sorafenib, лат. Sorafenibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази та Raf-серин/треонінкінази[1][2][3], що застосовується перорально.[4][5] Сорафеніб розроблений у співпраці компаній «Bayer» та «Onyx Pharmaceuticals»[6], та уперше схвалений FDA у 2005 році.[7]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Сорафеніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнкіназ. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферментів тирозинкінази та Raf-серин/треонінкінази великої кількості клітинних рецепторів. Це призводить до пригнічення фосфорилювання рецепторів клітин, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин, а також зниження ангіогенезу в пухлині. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то сорафеніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також метастазування пухлини.[8][1][2] Біологічною мішенню сорафенібу є білки DDR2, RAF1, KIT, KDR, FGFR1, FLT3, CDK8, CDK19 та PDGF-R.[7][4][5] Сорафеніб застосовується для лікування раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного, первинного раку печінки[7][4][5], у Європейському Союзі препарат отримав схвалення для лікування місцево-розповсюдженого або метастатичного диференційованого раку щитоподібної залози.[9] Сорафеніб у клінічних дослідженнях виявив значну ефективність при застосуванні у випадку раку нирки, проте його ефективність та кількість побічних ефектів при його застосуванні у порівнянні з препаратом цієї ж групи сунітинібом є суперечливою[10][3][11], а згідно досліджень, проведених у Великій Британії, сорафеніб не рекомендований для лікування раку печінки, оскільки він не відповідає стандартам співвідношення ціна/якість.[12] Хоча кількість побічних ефектів при застосуванні сорафенібу є досить значною, більшість із них є легкими та помірними.[1][2][13]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Сорафеніб добре, але не повністю та відносно повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 38—49 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 3 годин після прийому препарату. Сорафеніб майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові, спостерігається також ентерогепатична циркуляція препарату. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Сорафеніб метаболізується у печінці з утворенням переважно активного метаболіту. Виводиться препарат переважно (на 77 %) із калом, частково із сечею, як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболітів. Період напіввиведення сорафенібу становить 25—48 годин, і цей час може змінюватися у хворих із важким порушенням функції печінки.[7][4][5]
Покази до застосування[ред. | ред. код]
Сорафеніб застосовують для лікування раку нирки, як розповсюдженого, так і метастатичного, та первинного раку печінки.[4][5]
Побічна дія[ред. | ред. код]
Хоча при застосуванні сорафенібу побічні ефекти спостерігаються відносно часто, у переважній більшості випадків вони є легкими або помірними.[1][2][13] Найчастішими побічними ефектами сорафенібу є діарея, підвищена втомлюваність, стоматит, нудота, блювання, артеріальна гіпертензія, долонно-підошовний синдром, шкірний висип.[1][2][13] Серед інших побічних ефектів препарату найчастішими є[4][5]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, алопеція, еритема шкіри, акне, кропив'янка, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, фотодерматоз, грипоподібний синдром, гарячка.
- З боку травної системи — езофагіт, запор, метеоризм, погіршення апетиту, гепатит, шлунково-кишкові кровотечі, кровотеча з ясен, холецистит, холангіт, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у роті, печінкова недостатність, жовтяниця, панкреатит, перфорація кишки, біль у роті, біль у язиці.
- З боку нервової системи — периферична нейропатія, дзвін у вухах, депресія, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії.
- З боку серцево-судинної системи — серцева недостатність, гіпертензивний криз, підвищена кровоточивість, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
- З боку дихальної системи — захриплість голосу, дихальна недостатність, респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, пульмоніт.
- З боку сечостатевої системи — ниркова недостатність, еректильна дисфункція, гінекомастія.
- З боку опорно-рухового апарату — болі у м'язах і суглобах, рабдоміоліз.
- Інші побічні ефекти — гіпертиреоз, гіпотиреоз, кровотечі з пухлин, інфекційні ускладнення.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, лімфопенія, лейкопенія, гіпофосфатемія, гіпонатріємія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності амілази, лужної фосфатази та амінотрансфераз, зміни рівня МНВ та протромбінового часу.
Протипокази[ред. | ред. код]
Сорафеніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.[4][5]
Форми випуску[ред. | ред. код]
Сорафеніб випускається у вигляді таблеток по 0,2 г.[7][14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Безопасность и переносимость сорафениба при лечении распространенного рака почки (рос.)
- ↑ а б в г д Нексавар: побочные эффекты и способы их коррекции [Архівовано 2018-01-08 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Побочные эффекты сорафениба, сунитиниба и темсиролимуса и их лечение у больных метастатическим почечно-клеточным раком (рос.)
- ↑ а б в г д е ж https://compendium.com.ua/akt/83/106036/sorafenibum/ (рос.)
- ↑ а б в г д е ж https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1790 (рос.)
- ↑ FDA Approves Sorafenib for Patients With Inoperable Liver Cancer (англ.)
- ↑ а б в г д Nexavar (англ.)
- ↑ Опыт применения сорафениба у больных распостраненным раком почки (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2018.
- ↑ Сорафениб рекомендован к одобрению в Европейском Союзе для лечения пациентов с дифференцированным раком щитовидной железы (рос.)
- ↑ Сорафениб не лучше сунитиниба в первой линии терапии метастатического рака почки: результаты рандомизированных исследований SWITCH и CROSS-J-RCC (рос.)
- ↑ Сорафениб — первый таргетный агент для лечения метастатического рака почки (рос.)
- ↑ NICE НЕ РЕКОМЕНДУЕТ ПРЕПАРАТ НЕКСАВАР (СОРАФЕНИБ) ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ РАКА ПЕЧЕНИ [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Сорафениб в первой линии терапии распространенного рака почки. Х Юбилейный конгресс Российского общества онкоурологов. Сателлитный симпозиум компании «Байер» (рос.)
- ↑ https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1790 (рос.)