Акне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акне
Акне в 14-річного хлопця під час статевого дозрівання
Акне в 14-річного хлопця під час статевого дозрівання
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 L70.0
DiseasesDB 10765
MedlinePlus 000873
eMedicine derm/2
MeSH D000152
Акне у Вікісховищі?

Акне (повна назва Aqne vulgaris; побутова назва прищ) — невеликий запалений вузлик (папула) на шкірі, часто надалі нагноюється, перетворюючись на гноячок (пустула). Являє собою хронічну хворобу із запаленням сальних залоз. Розрізняють звичайні, келоїдні, червоні, некротичні, медикаментозні, професійні тощо.

Це хронічне захворювання шкіри зустрічається найчастіше в період настання статевої зрілості. Зазвичай процес розвивається на фоні себореї, часто жирної. Сприяє захворюванню нервове перевтомлення, шлунково-кишкові розлади (закрепи), гіповітамінози, ендокринопатії, а також недотримання гігієни шкіри. В основі формування вугрів лежить закупорка сальних залоз. Як наслідок застій шкірного сала у протоці сприяє активації мікробів, що утворюють гній, розвитку запалення та пустулізації. Процес зазвичай локалізується на обличчі (чоло, ніс, підборіддя, щоки), а також на потилиці, спині, грудях. Визначаються гостро та під-гостро перебігаючи запальні висипи переважно вузликового та гнійничкового характеру.

Звичайні вугри — запальні утворення вузликового характеру у ділянці сально-волосяних фолікулів шкіри обличчя, міжлопаткової ділянки, грудей, шиї.
Білі вугри («просянка») — білуватого кольору, дрібні, розміром з головку шпильки вузлики, що розташовуються головним чином у ділянці виличних кісток та рідше крил носа.
Чорні вугри — аналогічні білим вуграм висипу, але з чорними пробками на вершині.

медичні назви:
атерома
пустула (гнійник)
фурункул (гостре запалення)
карбункул
відкритий камедон (чорна крапка)
закритий камедон

Лікування[ред. | ред. код]

У лікуванні хворих показані: ретиноїди — роакутан, ретинолу пальмітат; антиандрогени й протизаплідні контрацептиви — андрокур, ципротерон ацетатестрогени — местранол, етинилестрадіол; антибіотики (макроліди, тетрацикліни, кліндаміцин). Виражену себостатичну протизапальну й імуномодулюючу дію справляють роакутан за рахунок інгібування медіаторів запалення лейкотриєнів, СД4 (С. М. Федотов, С. А. Масюкова). Ефективні препарати цинку, вітаміни групи В. Показана фізіотерапія: УФО, КВЧ-терапія, лазеротерапія. Жінкам показані антиандрогенні препарати: «Діана», спиронолактон тощо.

Зовнішньо: спиртові розчини, в тому числі з ефіром, що містять саліцилову кислоту, резорцин; препарати, що містять пірігіон цинку: скин-кап; лосьйон зинерат (еритроміцин-цинковий комплекс), синтетичні ретиноїди: ретин-А, айрол, ефедерм, локацид.

Місцеве застосування естрогенних препаратів варто проводити з великою обережністю. Після лікування з метою профілактики рекомендується дотримання дієти з обмеженням жирів і вуглеводів, контроль за функцією шлунково-кишкового тракту та ін.

Профілактика[ред. | ред. код]

Дотримуйтесь правил особистої гігієни: стежте за чистотою шкіри й волосся. Уникайте застосування жирних кремів, лосьйонів і косметики. Не носіть тугих капелюхів і тісних комірців. Від занадто частого гоління й старанного миття обличчя вже наявне запалення може посилитися. Харчування повинне бути повноцінним. Виключіть із раціону жирну й гостру їжу. Виділіть достатній час для сну. Уникайте стресів.

Посилання[ред. | ред. код]