Акне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акне
Акне в 14-річного хлопця під час статевого дозрівання
Акне в 14-річного хлопця під час статевого дозрівання
Спеціальність дерматологія і сімейна медицина
Симптоми гноячок[1]
Причини генотипна мінливість
Метод діагностики фізикальне обстеження
Ведення біологічно активна речовина[2]
Препарати norethindroned[3], oxytetracyclined[3], hexachlorophened[3], Саліцилова кислота[3], міноциклінd[3][4], tazarotened[3], isotretinoind[3][4], adapalened[3][4], еритроміцин[3], тетрациклін[3][4], desogestreld[3], demeclocyclined[3], Азелаїнова кислота[3], кліндаміцин[3][4], meclocycline sulfosalicylated[3], Бензоїлпероксид[3][4], Hydrochlorothiazide / Spironolactoned[4], сульфаметоксазол / триметопримd[4], доксициклін[4], дапсон[4], tazarotened[5], дапсон[6], Третиноїн[7] і isotretinoind[8]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 ED80
МКХ-10 L70.0
OMIM 604324
DiseasesDB 10765
MedlinePlus 000873
eMedicine derm/2
MeSH D000152
CMNS: Acne у Вікісховищі

Акне́, вуго́р (лат. acne vulgaris, від грец. ἀκμή; побутова назва прищ) — невеликий запалений вузлик (папула) на шкірі, часто надалі нагноюється, перетворюючись на гноячок (пустула). Є хронічною хворобою із запаленням сальних залоз.

Це хронічне захворювання шкіри зустрічається найчастіше в період настання статевої зрілості. Зазвичай процес розвивається на фоні себореї, часто жирної. Сприяє захворюванню нервове перевтомлення, шлунково-кишкові розлади (закрепи), гіповітамінози, ендокринопатії, а також недотримання гігієни шкіри. В основі формування вугрів лежить закупорка сальних залоз. Як наслідок застій шкірного сала в протоці сприяє активації мікробів, що утворюють гній, розвитку запалення та пустулізації. Процес зазвичай локалізується на обличчі (чоло, ніс, підборіддя, щоки), а також на потилиці, спині, грудях. Визначаються гостро та під-гостро перебігаючи запальні висипи переважно вузликового та гнійничкового характеру.

Класифікація[ред. | ред. код]

Розрізняють звичайні, келоїдні, червоні, некротичні, медикаментозні, професійні вугри тощо.

  • Звичайні вугри — запальні утворення вузликового характеру у ділянці сально-волосяних фолікулів шкіри обличчя, міжлопаткової ділянки, грудей, шиї.
  • Білі вугри («просянка») — білуватого кольору, дрібні, розміром з головку шпильки вузлики, що розташовуються головним чином у ділянці виличних кісток та рідше крил носа.
  • Чорні вугри — аналогічні білим вуграм висипи, але з чорними пробками на вершині.

Схожі патології[ред. | ред. код]

Лікування[ред. | ред. код]

У лікуванні хворих показані: ретиноїди — ізотретиноїн, ретинолу пальмітат; антиандрогени й протизаплідні контрацептиви — андрокур, ципротерон ацетатестрогени — местранол, етинилестрадіол; антибіотики (макроліди, тетрацикліни, кліндаміцин). Виражену себостатичну протизапальну й імуномодулюючу дію справляють роакутан за рахунок інгібування медіаторів запалення лейкотриєнів, СД4 (С. М. Федотов, С. А. Масюкова).

Ефективні препарати цинку, вітаміни групи В. Показана фізіотерапія: УФО, КВЧ-терапія, лазеротерапія. Жінкам показані антиандрогенні препарати: «Діана», спиронолактон тощо.

Зовнішньо: спиртові розчини, в тому числі з ефіром, що містять саліцилову кислоту, резорцин; препарати, що містять пірігіон цинку: скин-кап; лосьйон зинерат (еритроміцин-цинковий комплекс), синтетичні ретиноїди: ретин-А, айрол, ефедерм, локацид.

Місцеве застосування естрогенних препаратів варто проводити з великою обережністю. Після лікування з метою профілактики рекомендується дотримання дієти з обмеженням жирів і вуглеводів, контроль за функцією шлунково-кишкового тракту та ін.

Профілактика[ред. | ред. код]

Дотримуйтесь правил особистої гігієни: стежте за чистотою шкіри й волосся. Уникайте застосування жирних кремів, лосьйонів і косметики. Не носіть тугих капелюхів і тісних комірців. Від занадто частого гоління й старанного миття обличчя вже наявне запалення може посилитися. Харчування повинне бути повноцінним. Виключіть із раціону жирну й гостру їжу. Виділіть достатній час для сну. Уникайте стресів.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • А. В. Клименко, В. І. Степаненко. Вугрова хвороба (акне) і акнеподібні дерматози (розацеа, демодекоз): етіологія, патогенез, клінічний перебіг та визначення перспективних підходів до диференціальної діагностики // Український журнал дерматології, венерології, косметології. — 2008.— № 2. — С. 19—28.
  • Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне: проект клінічних настанов: код МКХ-10: L70-Акне (вугрі) / Держ. експерт. центр МОЗ України. — Київ: МОЗ України, 2013. — 111 с. : табл., іл.
  • Вугрова хвороба / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резніченко. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 116 c.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 107—114.
  • Дерматовенерологія: навч. посіб. для лікарів і лікарів-інтернів / Федотов В. П. [та ін.] ; за ред. В. П. Федотова [та ін.] ; Дніпропетр. держ. мед. акад., Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — Дніпропетровськ ; Київ: [Свидлер А. Л.], 2008. — 599, [48] с. : іл.
  • Диференційна діагностика та комплексне лікування вугрової хвороби (акне) і акнеподібних дерматозів (розацеа, демодикоз): дис. … канд. мед. наук : 14.01.20 / Клименко Анна Василівна ; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 2009. — 219 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 187—219 .
  • Наказ МОЗ України «Протокол надання медичної допомоги хворим на вульгарні вугрі» № 312 від 08.05.2009. (текст протоколу)
  • Солошенко Е. М.,Кутасевич Я. Ф., Огурцова Г. М., Соловйова О.І. Вугрова хвороба: імунний гомеостаз та диференційна діагностика ступенів тяжкості перебігу захворювання з використанням нейронної мережі // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2005.— № 1—2 (8).— С. 69—72.
  • Угревая сыпь / Ковалёв В. М. — К.: Здоровье, 1991.— 143 с.

Посилання[ред. | ред. код]