Вікіпедія:Стиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Для дотримання принципу одноманітності зовнішнього вигляду статей Вікіпедії, а також для зручності їх редагування, слід дотримуватись нескладних правил оформлення статей. Потрібно завжди пам'ятати, що головним залишається добре, чітке, інформаційно багате і неупереджене наповнення статей, їх зміст, а не красиве оформлення. Якщо ж стаття з якісним змістом ще і бездоганно оформлена, якщо кожному видно вкладену в неї працю автора, то це дозволяє їй піднятися на вищий рівень порівняно з такими ж інформативними, але неякісно оформленими текстами; саме такі статті і потрапляють в категорію вибраних.

Мова і стиль

У всіх статтях має вживатися літературна українська мова. В обговореннях можна вживати інші мови, але пам'ятайте: ваші співрозмовники можуть не зрозуміти їх, що викличе труднощі у спілкуванні. Цей проект призначено насамперед для україномовних користувачів.

Стиль статей має бути енциклопедичним. Виклад матеріалу не можна подавати від першої особи. Не варто вживати простомовні вислови. Під час написання статті з суперечливого питання не можна стверджувати, що один з поглядів правильніший за інші, висвітлюйте всі погляди чесно, неупереджено, з нейтральних позицій. Якщо хочеться висловити свою особисту думку — можна зробити це на сторінці обговорення статті.

В енциклопедії будь-які емоції є зайвими. Намагайтеся писати об'єктивно. Дотримуйтесь нейтральної позиції. Якщо пишете статтю про суперечливе питання, намагайтеся зазначити всі точки зору, навівши посилання на джерела, в яких вони згадуються.

Структура статті

Код Вигляд
{{Otheruses|Предмет (значення)}}

[[Файл:Vijsko Zaporozke.svg|міні|праворуч|Малюнок]]

'''Предме́т''' — означення<ref>Джерело №1</ref>.

== Розділ ==

=== Підрозділ 1 ===

Твердження А<ref>Деталь №1</ref>.

Твердження В<ref>Джерело №2</ref>.

=== Підрозділ 2 ===

Твердження С<ref>Деталь №2</ref>.
...

== Див. також ==

* [[Дотична стаття]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==

* Автор. Назва книги. — Місце, рік видання.

== Посилання ==

* [http://www.example.com Назва посилання]

[[Категорія:Назва категорії]]
Малюнок

Предме́т — означення[1].

Розділ
Підрозділ 1

Твердження А[2].

Твердження В[3].

Підрозділ 2

Твердження С[4].

Див. також
Примітки
  1. Джерело № 1.
  2. Деталь № 1.
  3. Джерело № 2.
  4. Деталь № 2.
Джерела
  • Автор. Назва книги. — Місце, рік видання.
Посилання

Шапка

На самому початку статті, до тексту, з першого рядка повинні при необхідності розташовуватися стандартні шаблонні позначки про вилучення чи об'єднання статті, порушення НТЗ, неможливість дійти згоди в обговоренні, а також позначки про необхідність поліпшення статті, «вікіфікації», про роботу, що наразі триває над статтею. На початку статті розміщують шаблони: картки, координати географічних об'єктів, шаблони багатозначності та інших значень.

Багатозначність

Якщо слово має декілька значень, має бути окрема стаття, яка пояснює всі значення та надає посилання на статті про кожне окреме значення. Такі статті називають тлумаченнями неоднозначності. Застосуйте на початку статті шаблон {{Otheruses}}, посилання на сторінки-багатозначності.

Означення

Стаття починається з назви предмету і його означення. Назва виділяється жирним шрифтом за допомогою трьох апострофів з обох боків. Має бути наголос, якщо назва не односкладова. Означення записується після назви через тире.

Код Вигляд
'''На́зва''' — означення.
На́зва — означення.

Наприклад:

Код Вигляд
'''А́зія''' — [[частина світу]], східна частина материка [[Євразія|Євразії]].
А́зіячастина світу, східна частина материка Євразії

У статтях про про іншомовний об'єкт або явище наводьте іншомовні назви у дужках:

Код Вигляд
'''Варша́ва''' ({{lang-pl|Warszawa}}) — [[столиця]] [[Польща|Польщі]].
Варша́ва (пол. Warszawa) — столиця Польщі.

У статтях про персоналії вказуйте дату народження і смерті у дужках:

Код Вигляд
'''Джо́рдж Ва́шингтон''' ({{lang-en|George Washington}}; {{н}}[[22 лютого]] [[1732]] — {{†}}[[14 грудня]] [[1799]]) — американський державний діяч, перший [[президент США|президент Сполучених Штатів]].
Джо́рдж Ва́шингтон (англ. George Washington; нар.22 лютого 1732пом.14 грудня 1799) — американський державний діяч, перший президент Сполучених Штатів.

Назви творів мистецтва, підприємств, організацій, наукових видань тощо слід писати в лапках:

Код Вигляд
'''«Касабла́нка»''' — [[США|американський]] [[кінофільм]].
«Касабла́нка» — американський кінофільм.

Тіло статті

  • Місце основного тексту статті.
'''А́зія''' — [[частина світу]], східна частина материка [[Євразія]].

== Географія ==

Азія — найбільша частина світу, омивається 4 [[океан|океанами]].
...

== Населення ==

Азія — найнаселеніша частина світу, у ній мешкає 50% населення Землі.
...

Див. також

Розділ для посилання на статті з дотичної тематики. Слід пам'ятати, що такі посилання краще давати прямо в тексті статті, а виносити в цей розділ тільки найважливіші та найбільші за об'ємом статті. Посилання мають бути відсортовані за абеткою.

== Див. також ==

* [[Євразія]]
* [[Континенти]]

Примітки

Докладніше: Довідка:Примітки

Розділ для деталей, зайвих в основному тексті статті, або підтвердження неоднозначних тез з посиланням на джерело інформації.

== Примітки ==
{{reflist}}

Текст приміток вміщують у основному тексті статті (зазвичай там, де вперше вони згадуються) і відокремлюють парою тегів <ref> та </ref>, а розділи приміток та посилань містять лише службовий тег <references/> (або шаблон {{reflist}}). При перегляді статті всі виноски автоматично збираються у відповідному розділі.

Джерела та література

Розділ має містити бібліографію (друковані наукові праці) з теми статті. Якщо наведено джерело іноземною мовою, то про це вказується після опису. Дивіться: посилання на джерела.

== Джерела та література ==

* ...
* ...

Зовнішні посилання

Розділ для адрес інтернет-ресурсів, що глибше висвітлюють та доповнюють статтю.

== Посилання ==

* [http://www.example.com Назва ресурсу]
* [http://www.example.com Назва ресурсу]

Навігаційні шаблони

Докладніше: Довідка:Шаблони

Як правило, після обов'язкової інформаційної частини статті і зовнішніх тематичних посилань йде другий необов'язковий блок шаблонів. Тут, здебільшого, розміщуються оголошення про те, що стаття неповна і вимагає подальшої роботи з розширення. Позначки, що сигналізують про незавершеність статті, розміщуються з наступного рядка після розділу зовнішніх посилань.


{{Країни Азії}}

Категорії

Докладніше: Довідка:Категорія

Область визначення категорій повинна розташовуватися в кінці статті відразу перед блоком міжмовних посилань (інтервікі). Якщо категорій декілька, то посилання на кожну з категорій наводиться в окремому рядку. Стаття обов'язково має належати хоча б до однієї з наявних у Вікіпедії категорій.

[[Категорія:Частини світу]]
[[Категорія:Азія]]

Міжмовні посилання

Докладніше: Довідка:Інтервікі

Інтервікі (міжмовні посилання) — посилання на статті Вікіпедії іншими мовами. Важлива технічна інформація. Бажано відсортувати за абеткою.

[[en:Asia]]
[[de:Asia]]
[[ru:Азия]]

Загальні зауваження

При написанні статей бажано уникати скорочень, оскільки вони утруднюють сприйняття інформації недосвідченими читачами. Статті, що містять чимало скорочень, варто позначати відповідним шаблоном, який закликатиме розшифрувати скорочення.

Ілюстрування

При ілюструванні, приміром, біологічних статей, перевагу у картці слід віддавати такому зображенню, де представлено як листки, квітки, так і насіння. Таким чином, зображення зможе сфокусувати одразу на суттєвих моментах. При ілюструванні, скажімо, технічних карток, може виявитись корисно проілюструвати її зображенням, яке містить складові (компоненти, агрегати) пристрою, механізму.

Шаблони

Формуйте шаблони із нормально структурованим кодом. Це значить формувати колонки, рядки тощо таким чином, щоб, у разі помилки, інші користувачі, які знаються на цьому, легко змогли віднайти хибу і скорегувати її. Вважайте також, що шаблони, списки можуть автоматично оброблятися відповідними програмами, тому доцільним буде формувати акуратний список різноманітних об'єктів, що входять у шаблон, аніж рядок, який зрозуміти дещо важче, не кажучи про те, наскільки важче його обробити. Застосування такої нескладної дії також корисне з погляду вікіфікації, коли ваші дані не містять внутрішніх посилань і комусь доведеться проставляти такі.

Приклад неструктурованого коду Приклад структурованого коду
Елісвілл · Андалузія · Анністон · Араб · Ешфорд · Атенс · Етмор · Атталла · Оберн · Бей-Мінетт · Баю-Ла-Батр ·

Еббівілл · Адамсвілл · Алабастер · Албертвілл · Александер-Сіті ·

Найкраще воно проявляється у коді статті; особливо на це слід зважити з погляду на новачків, які ще не знайомі з роботою із Вікі-кодом.

Хронологічні списки

Хронологічні списки слід формувати за вагомістю дат. Тобто, якщо має бути відображено роки у порядку зростання (спадання), слід зробити це так, щоб вказівки конкретного дня, місяця не заважали сприйняттю цієї вагомої інформації. Приклад невдалого формату: Рівне#XX століття.

Внутрішні посилання

Вікіпосилання

Вікіпосиланнями називаються посилання, які робляться всередині основного тексту статті на інші статті Вікіпедії. При посиланнях на інші статті завжди звіртеся, чи правильно обрана стаття посилання, чи відповідає вона стилю (незалежно від того, існує вона вже чи ні).

Надлишкова вікіфікація

На що, зазвичай, не слід робити вікіпосилань

Стаття не повинна містити надмірної кількість вікіпосилань. Надлишкових вікіпосилань слід уникати, оскільки вони ускладнюють читачеві можливість визначити і слідувати за тими вікіпосиланнями, які справді можуть бути корисними.

За винятком випадків, коли такі вікіпосилання мають безпосереднє відношення до теми статті:

  • Уникайте вікіпосилань на прості слова української мови.
  • Уникайте вікіпосилань на назви основних географічних понять і місць, мов, релігій і загальних професій.
  • Уникайте вікіпосилань на одиниці виміру, які не є неясними.
  • Уникайте вікіпосилань на дати, з якими не пов'язано вагомих стосовно теми статті подій.
  • Не робіть вікіпосилань на сторінку, що перенаправляє на сторінку з якої здійснене вікіпосилання.

Як правило, вікіпосилання повинне з'явитися тільки один раз у статті, але, якщо корисно для читачів, вікіпосилання можуть бути повторені в інфобоксах, таблицях, підписах зображень і виносках.

Оформлення тексту

При розстановці розділових знаків в тексті статей в першу чергу слід керуватися діючими правилами пунктуації української мови. При наборі кома,»), крапка з комою;»), двокрапка:»), крапка.»), знак оклику!»), знак питання?») і три крапки») від попереднього слова пропуском не відділяються, але відділяються одиночним пропуском від подальшого слова.

Оформлюючи статті, пам'ятайте про технічні (типографні) правила набору текстів. Використовуйте знаки у меню редагування «Спеціальні символи».

Абзаци

Абзаци слід відділяти порожніми рядками. Абзацних відступів не робіть.

Тире

Знак тире

Як тире використовуйте кегельне тире (—), а в жодному разі не дефіс (-), два або три дефіси (--) чи мінус (−).

Єднальне тире

1. Тире ставиться між двома чи кількома словами для позначення діапазону («від… до»):

а) просторового, наприклад: Переліт Одеса — Київ; рухатись шляхом Львів — Київ — Харків;
б) часового, наприклад: Хрестові походи XI—XIII століть; План на січень — березень;
в) кількісного, наприклад: Рукопис обсягом десять — дванадцять сторінок (те ж саме цифрами: 10–12); Вантаж масою 300–500 кілограмів; 5–7-річна програма.

Примітка 1. Між числами у діапазонах використовують коротке тире (U+2013), воно не відокремлюється пробілами.

Примітка 2. Якщо між двома числами, що стоять поруч, можна за змістом вставити не слова «від… до», а слово або (чи), то вони поєднуються дефісом, наприклад: Буде у відрядженні п'ять-шість днів (але при цифровому позначенні ставиться тире: 5–6 днів).

2. Тире ставиться між двома або кількома власними назвами, сукупністю яких називається яке-небудь учення, науковий заклад тощо, наприклад: закон Бойля — Маріотта; Матч «Динамо» — «Шахтар».

3. Тире ставиться між окремими словами для показу внутрішнього зв'язку між ними, наприклад: Конференція «Архітектура — людина — навколишнє середовище»; Учора — сьогодні — завтра; «Міс Усесвіт — 2006», «Повернення Мухтара 1–2», але «Мухтар-2».

Наголос

  • Якщо потрібно вказати наголос, застосовуйте знак на́голосу (а не жирний шрифт, апо'строф чи велИку лІтеру).
  • Наголос в односкладових словах не потрібен.

Дужки

У тексті використовуються круглі дужки (...). Якщо всередині дужок потрібно знову використовувати дужки, вдаються до набору квадратних дужок ([...]), усередині яких можливо використовувати дужки третього рівня — фігурні ([{...}]). При наборі ліва дужка від наступного знаку не відділяється, проте перед нею ставиться звичайний пропуск. Права дужка набирається після закінчення слова без пропуску, а пропуск ставиться, як і при наборі більшості розділових знаків, після неї. Аналогічні правила діють і для набору квадратних [], {}, а також кутових <> дужок.

Наприклад: (текст в дужках [усередині яких є інші дужки] при читанні можна пропустити без втрати сенсу).

Дефіс

  • Номери телефонів. 516-84-77 (також правильно: 516 84 77).

Лапки

Парний розділовий знак лапки («») подібно до дужок набирається впритул до внутрішнього тексту. У Вікіпедії в основному тексті статті допускається використання лапок лише двох типів малюнків — «кутові», або друкарські лапки, так звані «ялиночки», і так звані „німецькі лапки“, причому останні використовуються у тому випадку, коли в тексті, який знаходиться в лапках, зустрічаються слова, в свою чергу поміщені в лапки. Лапки з малюнком типу “обидві верхні” або "прямі" не використовуються.

Наприклад:

Роман Хола Клемента «Експедиція „Тяжіння“».

Примітка: для автоматичної корекції лапок можливо використовувати спеціальний інструмент — Вікіфікатор, доступний в панелі спецсимволів на сторінці редагування.

Апостроф

  • З технічних причин у назвах статей як апостроф рекомендується використовувати друкарський апостроф (', код U+0027, на клавіатурі — Alt+39), а не типографський апостроф (’, код U+2019) чи «ʼ» (U+02BC) . Якщо в назві статті є апостроф, обов'язково створюйте перенаправлення з альтернативного варіанту.

Знаки номера й параграфа

  • Знаки номера й параграфа відбиваються від наступних цифр нерозривною прогалиною (&nbsp;) — № 5, § 7.

Знаки процентів, проміле, градуса, мінути, секунди

  • Знаки процента (100%), проміле (23‰), градуса (12°), мінути (33′), секунди (33″) від попередніх цифр не відокремлюються. Градус температури від попереднього числа також не відокремлюється, але відокремлюється позначка температурної шкали (Цельсія, Фаренгейта): 8° C, а не 8 °C чи 8 °C. Якщо ж позначка температурної шкали йде без числа, градус не відокремлюється від позначення шкали: t, °C.
    У наукових публікаціях застосовується також шкала Кельвіна. За цією шкалою температуру вимірюють у Кельвінах (K), а не в градусах Кельвіна.
  • Знаки мінути та секунди являють собою знаки одинарного () та подвійного () штрихів.

Ініціали й графічні скорочення

  • Відокремлюються нерозривними прогалинами:
    О. І. Семенов (О.&nbsp;І.&nbsp;Семенов)
    і т. д. (і&nbsp;т.&nbsp;д.)
    і т. п. (і&nbsp;т.&nbsp;п.)

Розділовий знак десяткового дробу

  • Дробова частина числа відокремлюється від цілої комою (505,5), а не крапкою.

Поділ чисел у цифровій формі на групи

  • Багатозначні числа розбивають на групи по три цифри за допомогою нерозривних прогалин (&nbsp;), наприклад: 20 705 149, 174 000.
  • Не розбивають на групи чотиризначні числа (5460), цифри в числах, що позначають номер (№ 15789), числа в марках машин і механізмів (МД-34578), у позначеннях нормативних документів (ДСТУ 30088—95), у десяткових дробах після коми (45 785,4563).

Позначення часу

  • Правильно 19:30 (19 година 30 хвилин), а не 19.30. Форма встановлена ГОСТ 7.64—90 «Представление дат и времени дня. Общие требования».

Знак долара

  • Знак долара, як знаки інших валют, пишеться після суми і відбивається від неї нерозривним пробілом: 500 $ («500&nbsp;$»), а не $500 чи 500$.[джерело?]

Висічені слова

  • Висічені слова — слова, у яких висічено літери й (або) склади, крім початкових і останніх літер, а залишено літери стягнуті в скорочене слово (млн — м[і]л[ьйо]н, млрд — м[і]л[ья]рд, грн — гр[ив]н[я]). І хоча в непрямих відмінках у зв'язку з усіченими відмінковими закінченнями слід було б ставити крапку, оскільки слово закінчується не на останній літері, для єдності доцільніше зберігати форму без крапки й у непрямих відмінках.
  • Млн, млрд, тис. рекомендовано вживати замість нулів при круглих числах. Менш бажані ці скорочення перед назвами й позначеннями одиниць фізичних величин у виданнях для широкого читача. Неприпустимі ці скорочення перед цифрами (при інверсії) та у випадках, коли скорочення відділено від цифр словами.

Граматика

Далі наведені загальні поради щодо граматики.

Евфонічні чергування

Українська мова — милозвучна й тому пильнує, щоб не скупчувалось поряд кілька голосних або кілька приголосних. Для того, щоб ці звуки гармонійно чергувались, є в українській граматиці правила евфонічного чергування. На жаль, про ці правила іноді забувають. Письменники, що дбають про високий рівень мовної культури у своїх творах, послідовно додержуються цих правил.

Чергування У — В

1. Для досягнення милозвучності мови ненаголошений у на початку слова, а також прийменник у чергуються з в.

У вживаємо з метою уникнення збігу приголосних, важких для вимови:

а) між приголосними, наприклад: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел;
б) на початку речення перед приголосним, наприклад: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами;
в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед звукосполученнями зв, св, дв, тв, гв, хв і под., наприклад: Сидимо у вагоні; Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Пішли у зворотному напрямку; Піти у світ; Склала тканину удвоє; Щастя у творчості; Разом служили у гвардійському полку; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга;
г) після паузи, що на письмі позначаємо комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним, наприклад: До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села; Галя побачила: усі вишні вкрилися білим цвітом; Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник); Це було… у Києві.

2. В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

а) між голосними, наприклад: У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний); Була в Одесі; Прочитали в оголошенні;
б) на початку речення перед голосними, наприклад: В імлі зникали дерева; В Антарктиді працюють наукові експедиції;
в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, сф, хв і под.), наприклад: Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко); Коники сюрчали в траві.

Примітка. У деяких словах чергуються ув у префіксі уз-: уздовж (вздовж), узгір'я (взгір'я).

3. УВ не чергуються:

а) у словах, уживаних тільки з в або тільки з у, наприклад: вдача, вклад, вникати, вправа, вступ (і удача, уклад, уникати, управа, уступ — з іншими значеннями); взаємини, влада, власний, властивість, вплив і под.; увага, узбережжя, указ, уламок, умова, усталений, установа, уява, а також у похідних утвореннях: вступний, владар, уважність, умовний, уникливий та ін.;
б) у власних іменах і в словах іншомовного походження, наприклад: Вдовенко, Власенко, Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко, Уляна, Уругвай, увертюра, університет, утопія та ін.

Примітка. У поезії поряд із звичайною формою Україна іноді вживається Вкраїна.

Чергування І — Й

Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих позиціях, що й ув.

1. І вживаємо, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

а) після приголосного або паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед словами з початковим приголосним звуком, наприклад: Вірю в пам'ять і серце людське (Б. Олійник); Хвилина — і табун мов буря понесла (М. Рильський); Оце тут з дерева виробляють всячину: і вози, і колеса… (Панас Мирний);
б) на початку речення, наприклад: І долом геть собі село Понад водою простяглось (Т. Шевченко); І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту (М. Коцюбинський).

2. Й уживаємо, щоб уникнути збігу голосних:

а) між голосними, наприклад: У садку співали Ольга й Андрій; Оце й уся врода (Панас Мирний); Квітли вишні й одцвітали (Ф. Малицький);
б) після голосного перед приголосним, наприклад: Навчає баєчка великого й малого (Л. Глібов); На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки (Я. Щоголів).

Примітка. Так само чергується початковий ненаголошений і з й у словах: імення — ймення, імовірний — ймовірний, іти — йти, ітися — йтися (ідеться — йдеться).

3. Чергування ій не буває:

а) при зіставленні понять, наприклад: Дні і ночі; Батьки і діти; Війна і мир;
б) перед словом, що починається на й, є, ї, ю, я, наприклад: Ольга і Йосип — друзі; І раптом людська тінь майнула. Куди, для чого, хто і як? (М. Рильський);
в) після паузи, наприклад:

Щось такеє бачить око,

І серце жде чогось (Т. Шевченко);

г) у власних іменах і словах іншомовного походження, наприклад: Іване Івановичу!; біля Інгулу; коло Ірландії; прийшла Ізабелла; не ідеальний; чудова ікебана.

Примітка. У художній літературі в іменах українців чергування ій допускається, наприклад: Й Маркові купила Святу шапочку в пещерах У Йвана святого (Т. Шевченко).

Чергування З — ІЗ — ЗІ (ЗО)

Варіанти прийменника зіззі (рідше зо) чергуються так само, як ув, ій, щоб досягти милозвучності мови.

1. З уживаємо:

а) перед словом із початковим голосним незалежно від паузи та закінчення попереднього слова, наприклад: 3 одним рибалкою він дуже подружив (Л. Глібов); Диктант з української мови;
б) перед словом із початковим приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи, наприклад: Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко); Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов'ю повертав (Ф. Малицький); 3 її приходом якось повеселіла хата (Леся Українка).

2. Варіант із уживаємо:

а) коли попереднє слово закінчується, а наступне починається на приголосний, наприклад:

Разів із шість Рябка водою одливали (П. Гулак-Артемовський); Десь із городу чути було голоси (А. Головко); Вискочив, як із пекла; Який він із себе?;

б) коли попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається свистячими й шиплячими приголосними з, с, ц, ч, ш, щ або сполученням приголосних, наприклад: Родина із шести осіб; І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко);
в) здебільшого на початку речення перед сполученням будь-яких приголосних, а також перед приголосними с або ш, наприклад: Із сіней потягло вологою; Із шафи дістали пальто.

Примітка. У відповідних позиціях чергуються варіанти прийменника з-заіз-за, префікса з-із-, наприклад: вийшла з-за будинку, вийшов із-за будинку, зводити(ся) — ізводити(ся), звикнути — ізвикнути, згасати — ізгасати; зголодніти — ізголодніти, знайти — ізнайти та ін., звечора — ізвечора, здавна — іздавна, ззаду — іззаду, змалу — ізмалу, знов — ізнов тощо.

3. Зі вживаємо перед сполученням приголосних, коли початковими виступають з, с, ц, ч, ш, щ, наприклад: Бере книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Зі шкали на майдан вивалила дітвора (А. Головко); Горить сльоза. Зі свічки капле віск (І. Жиленко); Балада зі знаком запитання (І. Драч); Зі щитом або на щиті.

Примітка. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три, наприклад: позичив зо дві сотні; не бачила зо три тижні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова.

Примітка. Уживаний у художньому мовленні архаїчний прийменник к у відповідній позиції має варіант ік, наприклад: Ще ж як руку притулив [він] к серцю ік свому (П. Тичина).

Уживання літер Г і Ґ у словах іншомовного походження

Чинний правопис

Згідно із чинним сучасним українським правописом (Український правопис. — 4-е видання, виправлене й доповнене. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 98.) регламентується наступний порядок вживання літер Г і Ґ у словах іншомовного походження:

§ 87. G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.

Інтерпретації

Професор І. Вихованець описує місце фонеми Ґ в українській мові так:

«Фонема Ґ посідає периферійне місце в сукупності фонем української мови, що засвідчує її використання в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження. Проте вона функціонує в українській мові, що й сприяло закріпленню літери Ґ. Звичайно, ідеться здебільшого про іншомовні слова».

Існують дві відмінні пропозиції впровадження літери Ґ, що їх представляють з одного боку професор Олександр Данилович Пономарів, а з іншого — професор Василь Васильович Німчук.

Думка професора О. Д. Пономарева

Проф. О. Д. Пономарів твердить: «У словникові щодо використання фонем Г та Ґ у словах іншомовного походження застосовано засади «Українського правопису» 1928 р. з деякими уточненнями, а саме:

  • проривний Ґ і фрикативний Г слов'янських мов завжди відтворюються українським Г, оскільки вживаються, як правило, в однокореневих лексемах (пол. głowa — голова, чес. mohutný — могутній та ін.);
  • у всіх грецизмах вживається тільки Г (агностик, агонія, Галилея, Голгофа, Гомора та ін.);
  • у запозиченнях з інших мов фонема H послідовно передається через Г, а не Х (гобі, гумор (лат. humor), гуманіст (лат. humanist) та ін.);
  • G у давно засвоєних словах також відтворюється українським Г (гусар, гравюра та ін.). Із власних назв це стосується насамперед найменувань країн, міст, гір, річок, та інших ономастичних об'єктів (Англія, Голландія та ін.);
  • у неслов'янських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо H та G, що передаються відповідно через Г та Ґ: Hegel — Геґель, Copenhagen — Копенгаґен.

Думка професора В. В. Німчука

Проф. В. В. Німчук вважає, що «на сучасному етапі доцільно вернутися до правил 1919—1921 р. і проекту Українського правопису 1926 року, що веліли в іншомовних запозиченнях — загальних назвах писати Г, незалежно від того, H чи G вони мають у мовах-джерелах, а в топонімах й антропонімах писати Г та Ґ відповідно до того, з H чи G звучить і пишеться назва в мові, з якої слово до нас прийшло (крім давно засвоєних, зокрема через грецьку мову, — Англія, Єгипет, Рига та ін.)».

Див. також

Корисні посилання