Тиреотропний гормон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Landike (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Скасовано Перемкнуто з візуального редактора |
Landike (обговорення | внесок) мНемає опису редагування Мітки: Ручний відкіт Скасовано Перемкнуто з візуального редактора |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
|PDB= |
|PDB= |
||
}} |
}} |
||
'''Тиреотропний гормон''', або |
'''Тиреотропний гормон''', або''ТТГ'', ''тиреотропін'' — [[гормон]] передньої долі [[гіпофіз]]а, що стимулює синтез в [[Щитоподібна залоза|щитоподібній залозі]] гормонів [[Тироксин|тироксину]] та [[Трийодтиронін|трийодтироніну]]. За хімічною будовою ТТГ є глікопротеїдним гормоном. ТТГ складається з двох субодиниць ([[CGA (ген)|α]] і [[TSHB|β]]). Рецептори до ТТГ розташовані на поверхні епітеліальних клітин [[щитоподібна залоза|щитоподібної залози]].<ref name=williams>{{cite book|last1=Melmed|first1=S|last2=Polonsky|first2=KS|last3=Larsen|first3=PR|last4=Kronenberg|first4=HM|title=Williams Textbook of Endocrinology|url=https://archive.org/details/williamstextbook00mdhe|date=2011|publisher=Saunders|page=[https://archive.org/details/williamstextbook00mdhe/page/n427 478]–479|isbn=978-1416029113|edition=11th}}</ref><ref>{{cite book |автор= [[Шевчук Віктор Григорович|Шевчук, В. Г.]], В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський|назва=Фізіологія. |переклад= |видання=2, Підручник для ВМНЗ IV р. |дата=|рік=2015|видавництво= Нова Книга|знаходження= Вінниця|сторінки=|isbn=9789663825328}}</ref> |
||
== Регуляція виділення ТТГ == |
== Регуляція виділення ТТГ == |
Версія за 16:06, 20 листопада 2023
Тиреотропний гормон альфа | |
---|---|
Ідентифікатори | |
Символ | CGA |
Інші символи | HCG, GPHa, GPHA1 |
Entrez | |
HUGO | |
OMIM | |
RefSeq | |
UniProt | |
Інша інформація | |
Локус | Хр. 6 |
Тиреотропний гормон бета | |
---|---|
Ідентифікатори | |
Символ | TSHB |
Entrez | |
HUGO | |
OMIM | |
RefSeq | |
UniProt | |
Інша інформація | |
Локус | Хр. 1 |
Тиреотропний гормон, абоТТГ, тиреотропін — гормон передньої долі гіпофіза, що стимулює синтез в щитоподібній залозі гормонів тироксину та трийодтироніну. За хімічною будовою ТТГ є глікопротеїдним гормоном. ТТГ складається з двох субодиниць (α і β). Рецептори до ТТГ розташовані на поверхні епітеліальних клітин щитоподібної залози.[1][2]
Регуляція виділення ТТГ
Виділення ТТГ регулюється системою негативного зворотного зв'язку, а також релізинг-факторами, що виділяються нейросекреторними клітинами гіпоталамуса.
Фізіологічна роль
ТТГ, впливаючи на специфічні рецептори щитоподібної залози, стимулює вироблення і активацію тироксину. Він активує аденілатциклазу і збільшує споживання йоду клітинами залози. Подальше збільшення рівня сАМР обумовлює дію ТТГ на біосинтез трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) (синтез триває близько хвилини), які є найважливішими гормонами росту. Крім того, ТТГ викликає деякі тривалі ефекти, що проявляються за кілька днів. Це, наприклад, збільшення синтезу білків, нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, збільшення кількості та розмірів тиреоїдних клітин. Між концентраціями вільного Т4 і ТТГ в крові існує зворотня залежність. ТТГ, впливаючи на периферійні рецептори до ТТГ, також підвищує активність селен-залежної монодейодинази периферійних тканин і чутливість тиреоїдних рецепторів тканин до тиреоїдних гормонів, таким чином, «готуючи» тканини до сприйняття тиреоїдних гормонів.
Особливості ТТГ
Для ТТГ характерні добові коливання секреції. Найбільша концентрація ТТГ в крові спостерігається о 2-4 години ночі, дещо знижується до 6-8 годин ранку, найменша кількість ТТГ припадає на 17-19 годин. Концентрація ТТГ знижується під час вагітності.
Норма ТТГ
Лабораторне визначення ТТГ широко використовується в медицині для діагностики цілої низки ендокринологічних захворювань (гіпотиреоз, тиреотоксикоз та інші). Нормальним рівнем ТТГ є в діапазоні 0.27 — 4,20 мкОд/мл.
Примітки
- ↑ Melmed, S; Polonsky, KS; Larsen, PR; Kronenberg, HM (2011). Williams Textbook of Endocrinology (вид. 11th). Saunders. с. 478–479. ISBN 978-1416029113.
- ↑ Шевчук, В. Г., В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський (2015). Фізіологія (вид. 2, Підручник для ВМНЗ IV р.). Вінниця: Нова Книга. ISBN 9789663825328.
{{cite book}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|переклад=
(довідка)
|