Пролактин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PRL
PRL structure.png
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи PRL, GHA1, prolactin
Зовнішні ІД MGI: 97762 HomoloGene: 732 GeneCards: PRL
Пов'язані генетичні захворювання
mammary Paget's disease[1]
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000948
NM_001163558
NM_001163530
NM_011164
RefSeq (білок)
NP_000939
NP_001157030
NP_001157002
NP_035294
Локус (UCSC) Хр. 6: 22.29 – 22.3 Mb Хр. 13: 27.06 – 27.07 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Пролактин (англ. Prolactin (PRL), від лат. pro — перед, раніше, на користь і лат. lac (lactis) — молоко), іноді лактогенний, або мамотропний, мамотрофний гормон — білок, який кодується геном PRL, розташованим у людини на короткому плечі 6-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 227 амінокислот, а молекулярна маса — 25 876[5]. Гормон тварин і людини, що синтезується лактогенними ацидофільними клітинами передньої частки гіпофіза, задньо-латеральна частка(у людини)[6][7]. У період вагітності клітини «біполяри гіпофізу» маммосоматотрофи також активно синтезують цей гормон. У людини його ще синтезують клітини мозку, що вказує на його додаткову функцію як нейропептиду[8]. Окрім того, гормон може синтезуватись тканинами організму поза межами мозку: слізна залоза (епітелій), лімфатичні вузли(епітелій), потова залоза(епітелій), молочна залоза (епітелій), шкіра(фібробласт), селезінка (лімфоцит), міометрій (міоцит), тимус (тимоцит), кістковий мозок («ліфоідна клітина»).

Послідовність амінокислот
1020304050
MNIKGSPWKGSLLLLLVSNLLLCQSVAPLPICPGGAARCQVTLRDLFDRA
VVLSHYIHNLSSEMFSEFDKRYTHGRGFITKAINSCHTSSLATPEDKEQA
QQMNQKDFLSLIVSILRSWNEPLYHLVTEVRGMQEAPEAILSKAVEIEEQ
TKRLLEGMELIVSQVHPETKENEIYPVWSGLPSLQMADEESRLSAYYNLL
HCLRRDSHKIDNYLKLLKCRIIHNNNC

Функція[ред. | ред. код]

Регулює лактацію у ссавців, диференціювання різних тканин, ростові та обмінні процеси, сприяє формуванню материнських інстинктів; у деяких тварин (щури, миші) пролактин контролює функцію жовтого тіла яєчників. У нижчих хребетних спричинює ряд ефектів, що сприяють процесам розмноження та виховування потомства.

На 1998 рік досліджено понад 390 функцій, які виконує пролактин в організмі людини[9]. Він також може відігравати роль у виживанні клітин шляхом придушення апоптозу[10].

Взаємодіє з пролактиновим рецептором на мембрані клітини.

Особливо посилено виробляється в організмі жінок під час вагітності та в період годування грудьми. Механізм дії пролактину полягає в активації біосинтезу різних типів рибонуклеїнових кислот в альвеолярній тканині молочної залози, що спричинює вироблення білків молока та їх секрецію.

Регуляція виділення[ред. | ред. код]

Найбільш впливовим, щодо синтезу та виділення пролактину вважають: дофамін, який є інгібітором, та нейромедіатори норадреналін та серотонін, які є стимуляторами. Проте, це лише "вершина айсберга" складних процесів регулювання.

Період напіввиведення з крові становить в середньому 30 хвилин.

Кількість пролактину різко зростає в людини через 60-90 хвилин від початку сну і зберігається такою аж до просинання. Причому, це не повязано з фазами сну, статтю, періодом доби коли триває сон. Після просинання концентрація гормону падає до нормальної[11]. Втім, амплітуда цих коливань значно вища в жінок[12].

Загальна кількість плазмового пролактину починає збільшуватись у вагітних жінок з 11 триместру і досягає моксимума при пологах. Після пологів концентрація пролактину коливається, збільшується кожного разу після годування грудьми. До 6 місяців відновлюється нормальна секреція та кількість пролактину, причому у здорових жінок лактація зберігається.

Рівень пролактину зростає у чоловіків під час статевого акту, а піковий викид — є одним із факторів, що стимулюють та забезпечують рухливість сперматозоїдів при еякуляції.

Структура[ред. | ред. код]

Пролактин — білок з молекулярною масою 22-25 кДа (кілька ізомерів), складається з одного поліпептидного ланцюга з трьома внутрішніми дисульфідними зв'язками.

У 2010 році виявлено існування великого пролактину (60 кДа) та макропролактину (150 кДа)[13]. Великий пролактин може «перетворюватись» у пролактин під дією певних факторів. Дослідження вторинної структури показали, що PRL є білком усе-α-спіраль і містить майже 50 % α-спіралей, тоді як залишок білка складається в неорганізовані петлеві структури.

Пролактин одержано в кристалічному вигляді.

Лабораторні дослідження[ред. | ред. код]

Середня нормальна кількість пролактину у крові людини:

  • США: менше 500 mIU/L (20 ng/mL чи µg/L) для жінок; менше 450 mI U/L для чоловіків
  • Україна: 6,6-23,3 нг/мл для жінок; 4,7-15,2 нг/мл для чоловіків [14]
  • Росія: до 20 нг/мл (до 400 мЕд/л) у чоловіків; до 27 нг/мл (до 550 мЕд/л ) у жінок
  • МЕТ(Міжнародне Ендокринологічне Товариство): до 25 мкг/л (1 мкг/л=21,2 мМО/л )для жінок[15]

Патологія[ред. | ред. код]

Підвищення концентрації пролактину в крові називають гіперпролактинемією, зниження — гіпопролактинемією.

Підвищення рівня пролактину спостерігається при пролактиномі — доброякісному новоутворенню (аденомі) гіпофіза.

Також при гіперсекреції можуть виникинути такі паталогічні стани як галакторея та аменорея.

Література[ред. | ред. код]

  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Takahashi H., Nabeshima Y., Nabeshima Y., Ogata K., Takeuchi S. (1984). Molecular cloning and nucleotide sequence of DNA complementary to human decidual prolactin mRNA.. J. Biochem. 95: 1491 — 1499.  PubMed DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a134757
  • Shaw-Bruha C.M., Pirrucello S.J., Shull J.D. (1997). Expression of the prolactin gene in normal and neoplastic human breast tissues and human mammary cell lines: promoter usage and alternative mRNA splicing.. Breast Cancer Res. Treat. 44: 243 — 253.  PubMed DOI:10.1023/A:1005879103367
  • Shome B., Parlow A.F. (1977). Human pituitary prolactin (hPRL): the entire linear amino acid sequence.. J. Clin. Endocrinol. Metab. 45: 1112 — 1115.  PubMed DOI:10.1210/jcem-45-5-1112
  • Hattori N., Ikekubo K., Nakaya Y., Kitagawa K., Inagaki C. (2005). Immunoglobulin G subclasses and prolactin (PRL) isoforms in macroprolactinemia due to anti-PRL autoantibodies.. J. Clin. Endocrinol. Metab. 90: 3036 — 3044.  PubMed DOI:10.1210/jc.2004-1600
  • Keeler C., Dannies P.S., Hodsdon M.E. (2003). The tertiary structure and backbone dynamics of human prolactin.. J. Mol. Biol. 328: 1105 — 1121.  PubMed DOI:10.1016/S0022-2836(03)00367-X

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Захворювання, генетично пов'язані з PRL переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних. 
  2. Human PubMed Reference:. 
  3. Mouse PubMed Reference:. 
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9445 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018. 
  5. UniProt, P01236 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018. 
  6. Melmed, S; Polonsky, KS; Larsen, PR; Kronenberg, HM (2011). Williams Textbook of Endocrinology (вид. 11th). Saunders. с. 478–479. ISBN 978-1416029113. 
  7. Шевчук, В. Г., В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський (2015). Фізіологія. (вид. 2, Підручник для ВМНЗ IV р.). Вінниця: Нова Книга. ISBN 9789663825328. 
  8. Grattan D.R. and Kokay I.C. Prolactin: A Pleiotropic Neuroendocrine Hormone Journal of Neuroendocrinology. 2008, 20, 752—763.doi: 10.1111/j.1365-2826.2008.01736.x
  9. Bole‐Feysot C, Goffin V, Edery M, Binart N, Kelly PA. Prolactin (PRL) and its receptor: actions, signal transduction pathways and phenotypes observed in PRL receptor knockout mice. Endocr Rev 1998; 19: 225—268. PMID: 9626554 doi 10.1210/edrv.19.3.0334
  10. PRL prolactin Homo sapiens (human), 2019
  11. Синдром гіперпролактинемії без пухлини гіпофіза: сучасна діагностика і лікування. В. М. Конах, 2018
  12. Waldstreicher, J; Duffy, J F; Brown, E N; Rogacz, S; Allan, J S; Czeisler, C A (1996). Gender differences in the temporal organization of proclactin (PRL) secretion: evidence for a sleep-independent circadian rhythm of circulating PRL levels- a clinical research center study.. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism 81 (4): 1483–1487. ISSN 0021-972X. doi:10.1210/jcem.81.4.8636355. (англ.)
  13. Thomas P. Smith, Michael N. Fahie-Wilson. Reporting of Post–PEG Prolactin Concentrations: Time to Change. doi 10.1373/clinchem.2009.135210
  14. (рос.)ВIКОВI НОРМИ ВМIСТУ ПРОЛАКТИНУ В СИРОВАТЦI КРОВI ЗДОРОВИХ ДОБРОВОЛЬЦIВ, 2015
  15. (рос.)Диагностика и лечение гиперпролактинемии: Клинические рекомендации Международного. Эндокринологического общества, 2011

Див. також[ред. | ред. код]