Кальцитонін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кальцитонін
Calcitonin.png
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CALCA, CALC1, CGRP, CGRP-I, CGRP1, CT, KC, PCT, calcitonin related polypeptide alpha
Зовнішні ІД OMIM: 114130 MGI: 2151253 HomoloGene: 88401 GeneCards: CALCA
Реагує на сполуку
Calcitonin receptor[1]
Шаблон експресії
PBB GE CALCA 210728 s at fs.png

PBB GE CALCA 210727 at fs.png

PBB GE CALCA 217495 x at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001033952
NM_001033953
NM_001741
NM_001033954
NM_007587
NM_001289444
NM_001305616
RefSeq (білок)
NP_001029124
NP_001029125
NP_001732
NP_001029125.1
Локус (UCSC) Хр. 11: 14.97 – 14.97 Mb Хр. 7: 114.63 – 114.64 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кальцитоні́н (англ. Calcitonin related polypeptide alpha) — білок, який кодується геном CALCA, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 141 амінокислот, а молекулярна маса — 15 467[5]. При розщепленні синтезованого білка утворюється гормон, який секретують С-клітини (парафолікулярні клітини) щитоподібної залози та який бере участь в регуляції обміну кальцію у людини та у багатьох тварин.[6] Кальцитонін — антагоніст паратгормону; основний ефект кальцитоніну — зниження рівня Ca2+ в крові.[7] Проте біологічне значення кальцитоніну в регуляції кальцієвого гомеостазу незначне, тому хворі, яким виконується тотальна тиреоїдектомія не відчувають значного впливу зниження рівня кальцитоніну. Кальцитоні́н — онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[8]

Історія[ред. | ред. код]

Кальцитонін був вперше описаний в 1962 дослідниками Гарольдом Коппом[en] та Барбарою Чейні (англ. Cheney).[9] На той час вважалось, що кальцитонін секретують клітини паращитоподібної залози, лише через деякий час було встановлено роль парафолікулярних клітин.[10]

Біосинтез та регуляція[ред. | ред. код]

Кальцитонін синтезується внаслідок протеолітичного розщеплення великого препропептиду, який кодує ген. Цей ген належить до суперродини протеїнів-попередників, з яких також утворюються бета-амілоїд, асоційований з геном кальцитоніна пептид, а також попередник адреномедуліну.

Структура[ред. | ред. код]

Кальцитонін — це поліпептидний гормон, що складається з 32 амінокислот та має молекулярну масу 3454.93 Да. Його структура складається з однієї альфа-спіралі.[11]

Послідовність амінокислот кальцитоніну лосося та людини[12]:

  • Лосось: Cys-Ser-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Val-Leu-Gly-Lys-Leu-Ser-Gln-Glu-Leu-His-Lys-Leu-Gln-Thr-Tyr-Pro-Arg-Thr-Asn-Thr-Gly-Ser-Gly-Thr-Pro
  • Людина: Cys-Gly-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Met-Leu-Gly-Thr-Tyr-Thr-Gln-Asp-Phe-Asn-Lys-Phe-His-Thr-Phe-Pro-Gln-Thr-Ala-Ile-Gly-Val-Gly-Ala-Pro

В порівнянні з лососем, кальцитонін людини відрізняється 16 залишками.

Рецептор[ред. | ред. код]

Кальцитонін зв'язується зі специфічним кальцитоніновим рецептором, який належить до родини G-білокспряжених рецепторів. Сигнальними шляхами клітини активуються функції необхідних білків.

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Кальцитонін — діагностичний та прогностичний онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[8] Крім того, підвищений рівень кальцитоніну при цій злоякісній пухлині призводить до виникнення симптомів паранеопластичного синдрому: нудоти, блювання та діареї.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Riley J.H., Edbrooke M.R., Craig R.K. (1986). Ectopic synthesis of high-Mr calcitonin by the BEN lung carcinoma cell line reflects aberrant proteolytic processing.. FEBS Lett. 198: 71 — 79.  PubMed DOI:10.1016/0014-5793(86)81187-5
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Neher R., Riniker B., Rittel W., Zuber H. (1968). Human calcitonin. Structure of calcitonin M and D.. Helv. Chim. Acta 51: 1900 — 1905.  PubMed DOI:10.1002/hlca.19680510811
  • Motta A., Temussi P.A., Wunsch E., Bovermann G. (1991). A 1H NMR study of human calcitonin in solution.. Biochemistry 30: 2364 — 2371.  PubMed DOI:10.1021/bi00223a010
  • Hillman R.T., Green R.E., Brenner S.E. (2004). An unappreciated role for RNA surveillance.. Genome Biol. 5: R8.1 — R8.16.  PubMed DOI:10.1186/gb-2004-5-2-r8

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сполуки, які фізично взаємодіють з Кальцитонін переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних. 
  2. Human PubMed Reference:. 
  3. Mouse PubMed Reference:. 
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:1437 (англ.). Процитовано 16 липня 2019. 
  5. UniProt, P01258 (англ.). Процитовано 16 липня 2019. 
  6. Costoff A. Sect. 5, Ch. 6: Anatomy, Structure, and Synthesis of Calcitonin (CT). Endocrinology: hormonal control of calcium and phosphate. Medical College of Georgia. Архів оригіналу за 2008-09-05. Процитовано 2008-08-07. 
  7. Boron WF, Boulpaep EL (2004). Endocrine system chapter. Medical Physiology: A Cellular And Molecular Approach. Elsevier/Saunders. ISBN 1-4160-2328-3. 
  8. а б Мішалов В.Г., Дінець А.В. (2014). Медулярний рак щитоподібної залози. Хірургія дитячого віку 3–4 (44-45): 108–113. 
  9. Copp DH, Cheney B (January 1962). Calcitonin-a hormone from the parathyroid which lowers the calcium-level of the blood. Nature 193 (4813): 381–2. PMID 13881213. doi:10.1038/193381a0. 
  10. Hirsch PF, Gauthier GF, Munson PL (August 1963). Thyroid hypocalcemic principle and recurrent laryngeal nerve injury as factors affecting the response to parathyroidectomy in rats. Endocrinology 73 (2): 244–252. PMID 14076205. doi:10.1210/endo-73-2-244. 
  11. PDB 2GLH 2GLH; Andreotti G, Méndez BL, Amodeo P, Morelli MA, Nakamuta H, Motta A (August 2006). Structural determinants of salmon calcitonin bioactivity: the role of the Leu-based amphipathic alpha-helix. J. Biol. Chem. 281 (34): 24193–203. PMID 16766525. doi:10.1074/jbc.M603528200. 
  12. http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Calcitonin