Прогестерон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прогестерон
Progesteron.svg
Progesterone-3D-vdW.png
Систематична назва (IUPAC)
Pregn-4-ene-3,20-dione
Ідентифікатори
Номер CAS 57-83-0
Код ATC G03DA04
PubChem 5994
DrugBank DB00396
Хімічні дані
Формула C21H30O2 
Мол. маса 314.46
SMILES eMolecules & PubChem
Синоніми 4-pregnene-3,20-dione
Фізичні дані
Т плавлення 126 °C (259 °F)
Spec. rot [α]D
Фармакокінетичні дані
Біодоступність тривале поглинання, період напіврозпаду близько 25-50 годин
Зв'язування 96%-99%
Метаболізм гепатичний для прегнанедіолів та прегнанолонів
Період напіврозпаду 34.8-55.13 годин
Виділення renal
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B (USA)

Лег. статус
Використання пероральне

Прогестерон (від лат. pro — перед, раніше, на користь і лат. gestatio — вагітність) — статевий гормон хребетних тварин та людини. Прогестерон виявлено також у деяких комах та у квіткових рослин. За хімічною природою — стероїд. Попередником прогестерону є прегненолон, молекула якого містить ядро холестерину.


Синтез[ред. | ред. код]

Progprogprogprogjfi9q0jf.tif


Загальні відомості[ред. | ред. код]

Схема дії гормону[1]

Прогестерон — проміжний продукт при синтезі всіх гормонів стероїдного типу. Основне місце синтезу прогестерону — жовте тіло яєчників. Прогестерон разом з естрадіолом регулює естральний цикл у ссавців (менструальний у людини).

Під дією прогестерону слизова оболонка матки набуває здатність до імплантації заплідненої яйцеклітини. При відсутності заплідненої яйцеклітини жовте тіло атрофується, а синтез прогестерону зменшується. Прогестерон пригнічує активність гладенької мускулатури матки, чим запобігає можливості перерваної вагітності... Від 4 місяців вагітності прогестерон активно продукує й плацента. Кількість його росте впродовж усієї вагітності, часто в 100 і більше разів перевищуючи рівень в крові до початку вагітності[2]. Рівень прогестерону різко знижується тільки в останні кілька днів. Через це активність гладенької мускулатури матки підвищується, і стають можливими перейми.

Прогестерон модулює -канали у плазматичній мембрані нейронів стовбура мозку. В ендокринній системі церамід як вторинний месенджер за дії низки цитокінів регулює численні ендокринні функції й залучений у патогенез розладу секреції прогестерону[1].

Прогестеронові рецептори (як і естрогенові) є у шкірі, зокрема у кератиноцитах й фібробластах. За менопаузи та після неї пониження рівня жіночих статевих гормонів призводить до атрофії, виточнення й зростання зморшок на шкірі, а також до зменшення її еластичності й міцності. Ці шкірні зміни складають прискорене старіння шкіри і є результатом пониження вмісту колагену, порушень у будові епідермальних клітин шкіри, пониження основної речовини шкірних волокон та редукції капілярів й крообігу. Шкіра стає сухою під час менопаузи, що відбувається через понижене зволоження й виробництво шкірних ліпідів (шкірного сала). Для будови зроговілого шару характерне чергування двох ліпідних фаз, розташованих на відстані у 6 та 13 нм. Фрормування ламелярних структур з синтезованого клітинами зернистого шару ліпідів відбувається на межі зернистого й зроговілого шарів шкіри за участі двох основних ферментів - фосфоліпази А2 й В-глюкоцереброзидази, які каталізують розщепленя попередників церамідів й утворення результуючої форми міжклітинного ліпідного "цементу". Для правильного перебігу цього процесу потрібне добре зволоження шарів шкіри й слабкокисле середовище[3].

Місцеве введення прогестерону й тестостерону активізує, а естрогену — зменшує діяльність сальних залоз. Крем із 2% вмістом прогестерону значно підвищує еластичність шкіри та її міцність, а також знижує число зморшок у жінок (до такого крему добре додавати карнозин й сквален).


Застосування в медицині[ред. | ред. код]

Прогестерон застосовується в медицині при замісній гормональній терапії та задля лікування порушень, викликаних прогестероновою недостатністю, серед яких[4]:

В Україні призначаються такі лікувальні препарати: дуфастон (дидрогестерон), утрожестан (прогестерон), ендометрин (прогестерон).


Участь у розвитку захворювань[ред. | ред. код]

Рак молочної залози[ред. | ред. код]

На визначенні наявності або відсутності на поверхні і в середині пухлинних клітин рецепторів до гормонів естрогенів (ER, від англ. Estrogen Receptor) і прогестерону (PR, від англ. Progesterone Receptor), рецепторів до епідермального фактора росту HER2/new (укр. хертунеу) та деяких інших молекулярних і генетичних маркерів базується сучасна молекулярна класифікація злоякісних пухлин молочної залози[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Л. І. ОСТАПЧЕНКО Т. Б. СИНЕЛЬНИК І. В. КОМПАНЕЦЬ - БІОЛОГІЧНІ МЕМБРАНИ ТА ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ. 
  2. Прогестерон, довідник лабораторії «Сінево»
  3. О.Б.Тамразова, А.В.Молочков - Ксероз кожи – основной патогенетический фактор развития атопического дерматита. 
  4. Прогестерон, Нормативно-директивні документи МОЗ України
  5. [1]

Джерела[ред. | ред. код]