Т-26А

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-26А
Загальні дані
класифікація легкий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
роки виробництва 1935
кількість виробів, од. 7
роки експлуатації 1935
основні країни-оператори Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Основні параметри
бойова маса, т 16
екіпаж, осіб 3
довжина, мм 5400
ширина, мм 3140
висота, мм 2416
кліренс, мм 390
Броня
  лоб корпусу (верх), мм/град. 23
  лоб корпусу (середина), мм/град. 15
  лоб корпусу (низ), мм/град. 12
  дах корпусу, мм/град. 20
  днище, мм/град. 20-30
  лоб башти, мм/град. 18
  борт башти, мм/град. 18
  корма башти, мм/град. 18
  дах башти, мм/град. 5
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 76 мм гармата КТ-28
довжина ствола, кал. 16,5
кути ВН, ° -6°…+23°
боєкомплект гармати 56
приціли телескопічний ТОП

перископічний ПТ-1

кулемети 2 × 7,62-мм ДТ-29
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна V-подібний
8-циліндровий карбюраторний повітряного охолодження
потужність двигуна, к.с. (кВт) 320
швидкість по шосе, км/год. 31
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 16
запас ходу по шосе, км 126
запас ходу по перетятій місцевості, км 90
питома потужність, к.с./т 9,92
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,97
подоланний підйом, ° 28°
подоланна стінка, м 1,0
подоланний рів, м 2,0
подоланний брід, м 1,2

Т-26А — радянський дослідний артилерійський танк.

Історія[ред. | ред. код]

АБТУ РСЧА відчували великий інтерес до артилерійських танків на базі «Віккерса» та «Крісті» ще до початку серійного виробництва цих машин. До робіт з цієї теми підключилися одразу кілька КБ. Це були КБ заводу № 174 і КБ Диренкова, але як завжди Диренков зробив свій варіант танка швидше.

Проект Диренкова[ред. | ред. код]

Проект мав грибоподібну башту. Спочатку був встановлений на БТ-2, а потім на Т-26. Також відзнакою проекту було те, що, корпус танка злегка збільшувався ззаду за рахунок спеціальної прибудови. У башті встановлювалося 76 мм гармата зр. 1927/1931 р.

Проект заводу № 174[ред. | ред. код]

Проект заводу № 174 здавався військовим найкращим. Цей проект мав циліндричну башту. На відміну від проекту Диренкова, бойове відділення було значно просторішим.

Випробування[ред. | ред. код]

Спочатку на випробування прибув зразок танка з баштою Диренкова. Випробування показали що, башта дуже маленьких розмірів, через що, екіпажу в бойовому відділенні було дуже тісно, а заряджаючому доводилося втискати в стінку бойового відділення. Башту забракували. Потім її відправили на склад. Башта заводу № 174 трохи пізніше, її встановили на той же танк. Дана башта більше підходила до умов роботи в ній екіпажу, але теж не вирішувала проблему. Але все-таки військовим вона здалася кращою, ніж башта Диренкова, і вони замовили настановну партію машин у кількості 5 примірників. Причому три з них повинні були озброюватися гарматами КТ-28, а дві гарматами ПС-3.

Випуск[ред. | ред. код]

Як завжди роботи з випуску настановної партії затяглися. Завод був не готовий до випуску танка. Тим більше він намагався виконати план по простих «неартилерійських» танках. І лише до 1935 року були готові всі 5 танків.

Підсумок[ред. | ред. код]

Після цього всі 5 танків відправили на військові випробування. Все проходило відмінно та здавалося що танку відкрита «зелена вулиця», але 19 серпня під час пострілу з танка раптом розірвалася гільза в бойовому відділенні. Звичайно ж цей недолік можна було приписати до випадковості, але АБТУ РСЧА порахувало що танк невдалий та закрило всі справи з цього танку. А щодо дослідного зразка, то про нього більше не згадували, ще на випробуваннях, у нього сталося аварія, під час якої у нього поламалася ходова частина. Танк не стали ремонтувати.

Пізній проект[ред. | ред. код]

Коли зробили танк БТ-7А Тухачевський запропонував зробити таку ж схожу, лише еліптичну башту. Він написав листа в КБ заводу № 174. Через місяць йому прийшла відповідь що, таку башту встановити на корпус Т-26 буде дуже важко і це зажадає великих переробок в корпусі і те що, це взагалі буде важко. Через це від цього проекту відмовилися.

Література[ред. | ред. код]

  • М. Свирин «Броня РККА»
  • М. Коломийец «Т-26 Тяжёлая судьба лёгкого танка»