ХТ-134

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ot134 (tank).jpg

ХТ-134
Загальні дані
класифікація Легкий вогнеметний танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник СРСР СРСР
роки виробництва 1940
кількість виробів, од. 2[1]
основні країни-оператори СРСР СРСР
Основні параметри
бойова маса, т 11,5
екіпаж, осіб 3
довжина, мм 4620
ширина, мм 2440
висота, мм 2330
кліренс, мм 380
Броня
тип броні сталева катана екранована
  лоб корпусу, мм/град. 15+30
  борт корпусу, мм/град. 15+30
  корма корпусу, мм/град. 15
  дах корпусу, мм/град. 10
  днище, мм/град. 6
  лоб башти, мм/град. 15+30
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 45-мм гармата 20К
довжина ствола, кал. 46
приціли ТОС-1
кулемети 1 × 7,62-мм ДТ-29
боєкомплект 1764
додаткове озброєння пневматичний вогнемет КС-25
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна рядний 4-циліндровий карбюраторний повітряного охолодження ГАЗ-Т-26[2]
потужність двигуна, к.с. (кВт) 90
підвіска зблокована по чотири на листових ресорах
швидкість по шосе, км/год. 30
запас ходу по шосе, км 170
питома потужність, к.с./т 8,26
подоланна стінка, м 0,6
подоланний рів, м 2,0
подоланний брід, м 0,5

ХТ-134 — радянський хімічний (вогнеметний) танк, створений на основі легкого танка Т-26. Остання модифікація танків цього сімейства[3].

Історія[ред. | ред. код]

Розробка танка почалася в 1940 році під керівництвом конструкторського колективу заводу № 174. У верхньому лобовому листі корпусу встановлювався вогнемет КС-25, а в кормовій частині підбаштової коробки ставився бак з вогнесумішшю. Основне озброєння — 45-мм гармата 20К і 7,62-мм кулемет ДТ — залишилися в танку, а для більш ефективного захисту на башту і підбаштову коробку були поставлені додаткові 30-мм броньові екрани, які захищали від снарядів калібром 20 і 37 мм.

Збірка двох дослідних зразків була завершена в січні 1940 р., і вже через кілька тижнів обидва танки були відправлені на фронт до Фінляндії, де їх передали в розпорядження 210-го хімічного танкового батальйону. Досвід бойового застосування нових вогнеметних танків був цілком позитивним, однак радіус ураження вогнемета становив близько 50 метрів та вважався недостатнім[4]. Проте, танки так і не надійшли в серійне виробництво: АБТУ порахувало більш пріоритетною роботу з модернізації вже існуючих вогнеметних машин.

Обидва зразки перед війною перебували в Московському військовому окрузі, і, по всій видимості, вступили в бої з німцями влітку-восени 1941 року, а потім та обороняли Москву. Точних даних про використання танків немає.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]