БТ Циганова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tsyganov pr2.jpg

БТ Циганова
Загальні дані
класифікація легкий танк
модифікація БТ Циганова (проект 2)
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
роки виробництва 1936
кількість виробів, од. 3 (план)
основні країни-оператори Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Основні параметри
бойова маса, т 11,5
екіпаж, осіб 3
довжина, мм 5580
ширина, мм 2230
висота, мм 2230
кліренс, мм 400
Броня
тип броні сталева катана
  лоб корпусу, мм/град. 13
  борт корпусу, мм/град. 13
  корма корпусу, мм/град. 10
  дах корпусу, мм/град. 10
  днище, мм/град. 6
  лоб башти, мм/град. 13
  борт башти, мм/град. 13
  корма башти, мм/град. 13
  дах башти, мм/град. 10
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 45-мм 20К
довжина ствола, кал. 46
кути ВН, ° −8…+25°
боєкомплект гармати 115
приціли телескопічний ТОП, панорамний ТП-1
кулемети 1 × 7,62-мм ДТ-29
боєкомплект 2709
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна V-подібний
12-циліндровий карбюраторний М-5-400
потужність двигуна, к.с. (кВт) 400
підвіска типу Крісті
швидкість по шосе, км/год. 60 (на гусеницях)

105 (на колесах)

питома потужність, к.с./т 28,8
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,85
подоланний підйом, ° 42°
подоланна стінка, м 0,75
подоланний рів, м 2,5
подоланний брід, м 1,2

БТ Циганова (проект 2) — проект радянського легкого танка розробленого в 1934 р. під керівництвом М. Ф. Циганов з метою поліпшення швидкісних характеристик танків БТ. У рамках проекту передбачалося заново спроектувати ходову частину танка БТ.

Історія створення[ред. | ред. код]

На початку 1934 р. до комвійськами УВО Й.Якіра звернулася група раціоналізаторів під керівництвом інженера М.Циганова. Молоді конструктори запропонували поліпшити швидкісні характеристики танків БТ за рахунок змін в ходовій частині. Було розглянуто два проекти: перший передбачав три ведучих пари котків замість однієї та деякі доробки в корпусі, другий варіант (радикальніший) мав абсолютно нову ходову частину, що складається із серії опорних котків з'єднаних шарнірним ланцюгом. Опора танка на котки здійснювалася за допомогою лиж, які для граничної гнучкості були зроблені складовими з окремих ланок на шарнірах. Використання такого типу рушія дозволяло розвивати проектну швидкість 105 км/год при збереженні маневрених характеристик.

25 квітня 1935 р. Ворошилов віддав наказ про будівництво трьох танків кожного зразка, але реально побудували лише БТ-ІС (проект 1). Мабуть ходова частина швидкохідного танка «проекту 2» була визнана надмірно трудомісткою у виробництві та вразливою в бойових умовах.

Література[ред. | ред. код]

  • Павлов М. В., Желтов И. Г., Павлов И. В. Танки БТ. /М. В. Павлов, И. Г. Желтов, И. В. Павлов. — М.: ООО "Издательский центр «Экспринт», 2001. — 184 с. — (Серия «Военный Музей»). / ISBN 5-94038-019-0. Тираж 5000 экз.

Посилання[ред. | ред. код]