Уйгурський каганат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Уйгурський каганат
або 3-й Уйгурський каганат
(каганат)
745 – 847
East-Hem 800ad.jpg


Столиця 745-847 Хара-Балгас
Мова(и) Орхонська (рунічна) мова
Населення Уйгури
киданіМаньчжурії)
єнісейські киргизи (береги Єнісею)
Спадкоємність
Східно-тюркський каганат
Басмильський каганат
Киргизький каганат
Уйгурська Турфанська ідикутство
Уйгурська Ганьсуйська держава
Караханідська держава

Ляо (династія)

Уйгурський каганат — державне утворення першої половини першого тисячоліття нової ери, яке прийшло на зміну Східно-тюркського каганату.

Склад[ред.ред. код]

Мало три незалежних об'єднання.

У 840 ця держава була знищена після 20-річної війни єнісейськими киргизами. Під натиском киргизів уйгури відкочували на південь в Східний Туркестан. Вогнища їхньої державності продовжували існувати на заході Ґаньсу і в Турфанській оазі.

Була прийнята спільна для всіх назва — уйгури. Третій уйгурська каганат був феодальною державою з першими ознаками осілості у уйгурів. Там були розвинені скотарство, рільництво, а також ремесла та промисли, розвивалося будівництво міст і фортець. Як і у випадку з попередніми Тюркськими каганатами, столичні функції виконувала долина Орхон (міста Хара-Балгас та Бешбалик). Незважаючи на те, що матеріальна культура уйгурів має глибокі центрально-азіатські корені, саме уйгури почали всерйоз насаджувати в центрально-азіатських степах осілу цивілізацію[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Д. И. Тихонов. Хозяйство и общественный строй Уйгурского государства 10-14 вв. — М.-Л., 1966. с. 29.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]