Шумський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:26, 26 лютого 2023, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 26 лютого 2023, заснована на цій версії.
Шумський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6125800000
Утворений: 1940
Ліквідований: 19 липня 2020
Населення: 33 015 (01.01.2019)
Площа: 838 км²
Густота: 39.397374701671 осіб/км²
Тел. код: +380-3558
Поштові індекси: 47100—47175
Населені пункти та ради
Районний центр: Шумськ
Міські ради: 1
Сільські ради: 32
Міста: 1
Села: 60
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Корець Тарас Феодосійович
Голова РДА: Кудлак Віталій Ярославович[1]
Вебсторінка: Шумська РДА
Адреса: вул. Українська, 59, м. Шумськ, Шумський р-н, Тернопільська обл., 47100
Мапа
Мапа

Шумський район у Вікісховищі

Шу́мський райо́н — колишній район в Україні, в Тернопільській області. Утворений 17 січня 1940 року із ґмін Угорськ і Шумськ Кременецького повіту. Розміщений на півночі області. Районний центр — місто Шумськ.

Ліквідований 19 липня 2020 року[2].

Географічні дані

Адміністративний поділ Шумського району

Розташований у північно-східній частині області, в межах Подільської височини та Малого Полісся. На північному заході підносяться Кременецькі гори. Поверхня — підвищена хвиляста, на північному заході — горбиста лесова рівнина, глибоко розчленована балками та ярами. Абсолютна висота — 230—390 м.

Межує з Лановецьким, Кременецьким, Збаразьким районами, Рівненською та Хмельницькою областями. Відстань до обласного центру — 105 км.

Рівненська область
(Дубенський район) 		Рівненська область
(Здолбунівський район) 		Рівненська область
(Острозький район)
Кременецький район Хмельницька область
(Білогірський район)
Збаразький район Лановецький район

Корисні копалини: піски, вапняки, мергелі, глини, торф.

Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.

Основні річки — басейну Дніпра: притоки Горині — Вілія та Горинка. Споруджено понад 50 ставків. У ґрунтовому покриві переважають сірі лісові чорноземи опідзолені, подекуди дернові та лучні ґрунти. Площа лісів — 19,9 тис. га. У районі — лісовий заказник Суразька дача (республіканського значення).

Загальна площа земель району — 83,8 тис. га, з них сільсько-господарського призначення — 57,4 тис. га, в тому числі: рілля — 41,6 тис. га; сінокоси і пасовища — 15,2 тис. га. Землі району (чорноземи, сірі опідзолені, торфово-болотні) придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Площа району — 863 км². Населення — 60,3 тис. мешканців.

Історія

Археологічні дані

Територія Шумщини належить до історичної області — Волинь. Шумщина — давнє етнічно-територіальне утворення в басейні річки Вілія (в її верхній і середній течії).

Доісторична археологія на Шумщині представлена пам'ятками палеоліту і неоліту, трипільської культури і скіфської доби, знахідками римської доби і ранньослов'янських культур.

XII—XX сторіччя

Шумський район: з середини ХІІ ст. — Шумська волость, у 1212–1228 рр. — Шумське князівство, в 1795–1917 — Шумська і Дедеркальська волості Кременецького повіту, в 1921–1939 рр. — Шумська і Дедеркальська ґміни Кременецького повіту, з 1940 р. — Шумський район.

У ХІІ—ХІІ ст. основні історичні згадки найперше про м. Шумськ. 1241 р. військо хана Батия не змогло взяти розташованих тут фортець Данилів і Стіжок.

1366 року Шумщина відійшла до Великого князівства Литовського.

1513 р. більшість її території була надана роду Боговитинів, у власності яких перебувала до 1605 р. Крім того північно-західна частина перебувала у володінні Четвертинських, а північно-східна (т. зв. — Суразька маєтність) з 1583 р. — до князів Острозьких. Прибутки від останньої до речі йшли на утримання Острозької академії.

1545 р. — перша згадка про більшість сучасних населених пунктів у матеріалах люстрації Кременецького замку.

1605 р. — більшість Шумщини переходить до роду Малинських.

1618 р. — у с. Рохманів (передмістя Шумська) в маєтку Ірини Вишневецької починає роботу одна з перших в Україні друкарень.

1626 р. — Ірина Ярмолинська-Боговитина будує в с. Загайці храм-фортецю св. Івана Милостивого.

1648 р. — ряд населених пунктів знищено внаслідок Визвольної війни.

1715 р. — у Шумську будується кам'яний костьол.

1750-ті рр. — Шумщина переходить до князів Радзивіллів.

1793 р. — входить до складу Російської імперії.

1795 — Шумщина входить до складу новоутвореного Кременецького повіту.

1831 р. — Шумські поляки активно підтримують повстання, за що їх маєтки конфісковано.

1914–1918 р. — прифронтова зона.

1919 р. — велике протипольське повстання. Масові репресії з боку поляків.

1941–1952 р. — один з центрів боротьби УПА (Антонівецька республіка, Загаєцькі ліси).

1962, грудень — населені пункти Великодедеркальського району увійшли до Шумського району.

1987–1990 р. — на Шумщині планується побудова великого хімкомбінату, яку зірвали протести місцевої громадськості.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Шумського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,18 % (проголосували 19 467 із 25 223 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,69 % (9 674 виборців); Юлія Тимошенко — 20,63 % (4 016 виборців), Олег Ляшко — 13,61 % (2 650 виборців), Анатолій Гриценко — 8,08 % (1 573 виборців)[3].

Релігія

Список усіх дерев'яних церков

Назва села Патрон церкви рік побудови
Андрушівка святого Миколая 1895
Андрушівка Дім молитви ХВЄ 1935
Бриків святого Георгія Побідоносця 1800
Башківці святого Св. Михаїла 1635
Вілія Преображення Господнього 1797
Вовківці Покрови Пресвятої Богородиці 1793
Гриньківці святого Миколая 1909
Малі Дедеркали Божої Матері Казанської 1843
Малі Садки Матері Божої Казанської 1790
Новостав Святого Михаїла 1786–1865 рр.
Підгайці святого Миколая 1882
Рохманів святої Трійці 1730
Темногайці Архістратига Михаїла 1865
Цеценівка Пресвятої Трійці 1778
Радошівка святої Параскевії 1777

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 17 131 3692 2447 4957 3701 2217 117
Жінки 19 377 3419 2397 4618 4362 4231 350


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 36190 99,12 %
росіяни 203 0,56 %
поляки 52 0,14 %
білоруси 26 0,07 %
інші 40 0,11 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 36305 99,44 %
російська 171 0,47 %
інші 35 0,10 %

Відомі люди

Зі Шумщини походять:

Музеї

Примітки

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 80/2020-рп «Про призначення В.Кудлака головою Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області»
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2016.
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
  5. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 9 березня 2018.
  6. ↑ Народні умільці Шумщини

Посилання

Шумський район
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
s: Теми у Вікіджерелах?
CMNS: Шумський район у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шумський_район&oldid=38569101